19)Поняття ділового спілкування.Сталі моделі ділового спілкування

Ділове спілкування – це цілеспрямований процес обміну інформацією,що переслідує конкретну мету.

Метою ділового спілкування є організація,регулювання,оптимізація професійної,наукової,комерційної чи іншої діяльності.В основі ділового спілкування лежить рух до успіху суб’єктів його.Воно концентрує в собі все те що сприяє згуртованості,комунікативному спіробітництву учасників спілкування та прояву індивідуальної ініціативи.

Отже ділове спілкування – це будь - яка професійна комунікативна діяльність,репрезентована сферою.

Ділове спілкування проникає в усі сфери суспільного життя.Компетентність у сфері ділового спілкування безпосередньо пов’язана з успіхом чи неуспіхом в будь – якій справі.

Прогресивний американський психолог, фундатор сімейного консультування В. Сатир виокремлює п’ять моделей (типів) спілкування: запобігливий, звинувачувальний, розважливий, віддалений і врівноважений. Запобігливий тип. Така людина в розмові прагне догодити іншим, часто вибачається, не вступає в суперечки.

20)Поняття комунікації,типи комунікації,перешкоди та бар’єри комунікації

Комунікація – це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування.

 Можна виділити чотири типи комунікації, які, по суті, репрезентують аспекти комунікативного процесу, частково його фази: моделі трансмісії, моделі ритуалу, моделі привернення уваги і моделі рецепції. Для прикладу розглянемо кілька моделей явища комунікації, що допоможе нам збагнути природу спілкування.

Загальна модель комунікації як трансмісії. Ця модель виражає одновекторну суть комунікативного процесу:

Форми міжособистісного спілкування дуже різноманітні, до них відносяться і випадкова коротка розмова, і тематична бесіда, і пояснення вимог, і суперечка з якихось питань. Проте під час спілкування нерідко виникають труднощі, непорозуміння. Комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньоособистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів, які виникають в організаціях. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності менеджерів і персоналу організацій, впливати на їх міжособистісні стосунки, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо. За своїм змістом комунікативний бар’єр - це один з різновидів психологічного бар’єру, психологічного стану, який виявляється у неадекватній пасивності суб’єкта, що заважає виконанню тих чи інших дій. [17, с.231] Також існують такі визначення: Комунікативні бар’єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації. Комунікативні бар’єри - це деформація комунікаційного процесу, викликана різними причинами, яка може приводити до неадекватних дій адресата.Виникають вони на макро- і мікрорівнях. Макробар’єри пов’язані з середовищем, у якому відбуваються міжособистісна взаємодія, комунікативний процес.Бар’єри перешкоджають оптимальному протіканню процесів адаптації співробітників до нових факторів зовнішнього середовища. Причинами комунікативних бар’єрів є змістові й формальні характеристики повідомлення (логічні, фонетичні, стилістичні, семантичні). На цій підставі виокремлюють їх види. Далі розглянемо класифікації комунікативних бар’єрів, які виділяються вченими.

Серйозною перешкодою у налагоджені ефективних комунікацій у ділових організаціях є авторитарне відношення адміністрації до підлеглих, нечіткість або небажання керівників виконувати свої обов´язки, відсутність здорової атмосфери у розробці ділової політики і мотивації для спілкування працівників між собою, неправильне визначення прав і відповідальності, страх керівників та підлеглих за наслідки при передачі надто відвертої інформації тощо. ому в процесі спілкування та передачі інформації виникають перешкоди, спотворення інформації, непорозуміння, уповільнення інформаційного процесу тощо. До того ж потрібно мати на увазі, що одержувачі інформації сприймають насамперед ту інформацію, яку вони сподіваються одержати, й іноді ігнорують дані, які суперечать уявленням, які у них склалися.