
- •2)Мовне законодавство та мовна політика в Україні.Державна мова в Україні
- •3)Комунікативне призначення мови в професійній сфері.
- •4)Професійна мовнокумунікативна концепція -
- •5)Поняття національної та літературної мови.Найістотніші ознаки літературної мови
- •6)Мова і культура мовлення в житті професійного комунікатора.
- •7)Комунікативні ознаки культури мови.Типологія мовних норм.
- •9)Соціопсихолінгвістичний аспект культури мови.
- •11)Парадиграма мовних формул.Вибір мовних одиниць у мовленні
- •1. Парадигма мовних формул
- •12)Функціональні стилі української мови та сфера їх застосування.Основні ознаки функціональних стилів.
- •13)Професійна сфера як інтеграція – офіційно - ділового,наукового і розмовного стилів.
- •14)Текст як форма реалізації професійної діяльності.
- •15)Сутність спілкування.Спілкування і комунікація.Фунції спілкування.
- •16)Види,типи і форми професійного спілкування.Основні закони спілкування.
- •17)Невербальні компоненти спілкування.Слухання і його роль у комунікації.
- •18)Гендерні аспекти спілкування.Стратегіїї мовленнєвого спілкування
- •19)Поняття ділового спілкування.Сталі моделі ділового спілкування
- •20)Поняття комунікації,типи комунікації,перешкоди та бар’єри комунікації
- •21)Поняття про ораторську(риторичну) компетенцію.
- •26)Індивідуальні та колективні форми фахового спілкування.Фунції та види бесід.Співбесіда з роботодавцем.
- •29)Збори як форма прийняття колективного рішення.Нарада.
- •31)Класифікація документів
- •35)Документація з кадрово - контрактних питань.
- •36)Довідково – інформаційні документи
- •42)Термінологія обраного фаху.
13)Професійна сфера як інтеграція – офіційно - ділового,наукового і розмовного стилів.
Поняття «професійна мова» охоплює три функціональні різновиди літературної мови - офіційно - діловий,науковий і розмовний.На думку О.А.Лаптєвої,науковий і діловий стилі у період свого становлення «поряд з процесами дивергенції завжди репрезентували зближення, в результаті чого утворився складний конгломерат вихідних спільностей і взаємоположнень».Обидві стилі не допускають уживання художніх засобів мовлення,звуконаслідування слів,вигуків,питальних та окличних речень.Найковий і офіційно – діловий стилі розраховані на раціональне,а не емоційне сприйняття.В обох стилях по можливості уникають викладу від першої особи однини і замінюють її першою особою множини або безособовими конструкціями.Для цих стилів характерні спільні мете текстові одиниці.
Отже, професійна сфера репрезентує офіційно – діловий і наукой стилі у єдності спільних мовних засобів досягнення комунікативної мети,адже кожна людина,незалежно від віку,фаху,статі,соціального становища,стикається з проблемою написання заяви,службової довідки,листа,виступу.Для забезпечення комунікативної досконалості мовлення кожин фахівець має доцільно послуговуватися мовними засобами різних рівнів.Основою професійної підготовки є комунікативна концепція,тобто уміння і навички говорити,запитувати,відповідати,аргументи,переконувати,висловлювати точноі ясно думку,правильно поводити себе в конкретній ситуації.
14)Текст як форма реалізації професійної діяльності.
Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання якогось комунікативного завдання.Безпосереднім проявом думки,формою її існування,репрезентантом миленнєво – мовленнєвої діяльності є текст.Текст – це писемний або усний мовленнєвий масив,що становить лінійну послідовність висловлень,об’єднаних у тематичну і структурну цілісність.Отже,текст виступає обов’язковим складником комунікативного процесу,допомагає фіксувати,зберігати і передавати інформацію в просторі й часі.Лінійно розташована сукупність речень є одиницею речень.Найменша одиниця тексту – над фразова єдність,абзац,що є одиницею різних членування тексту,хоча абзац структурно й композиційно може виокремлювати надфразну єдність.Одиницями тексту є також розділи,глави.Абзац – це структурно – змістова одиниця членування тексту,що характеризується єдністю теми і графічного положення,відступом праворуч у початковому рядку,якими починається виклад нової думки.Структурно текст може відповідати реченню,слову,сполуці,якщо ці одиниці мають цілісну інформацію,яка відповідає певній комунікативній ситуації.За способом репрезентації тексти поділяються на письмові,усні та друковані.
15)Сутність спілкування.Спілкування і комунікація.Фунції спілкування.
Спілкування – це цілеспрямований,соціально зумовлений процес обміну інформацією між людьми в різних сферах їхньої пізнавально – трудової та творчої діяльності,який реалізується переважно за допомоги вербальних засобів». Спілкування зазвичай спрямоване на досягнення певного результату,вирішення конкретної проблеми або реалізацію професійної цілі.Воно є необхідною умовою будь – якої діяльності.Через спілкування відбувається навчання й виховання людини,засвоєння нею різних форм соціального досвіду,норм і правил поведінки,традицій і звичаїв.Спілкування відбувається за визначеними правилами і вимагає серйозної,грунтової підготовки. Спілкування іноді ототожнюють із комунікацією,одначе вони не є синонімами.У сучасній лінгвістиці існує 100 дефініцій комунікації,що зумовлені різноманітностю її способів,специфікою мети передачі та способом адресованості інформації.
Комунікація – це цілеспрямований інформаційний обмін в різноманітних процесах спілкування.Комунікація опосередкує всі види соціально діяльності;акумулює суспільний досвід і передає його від покоління до покоління,є чинником етнічної ідентифікації,зберігає культуру.Поняття «комунікація» ширше поняття «спілкування».
Фунції спілкування – це зовнішній прояв властивостей спілкування,ті завдання ,які воно виконує у процесі діяльності індивіда в соціумі.
Відокремлюють такі фунції спілкування : контактну,інформаційну,спонукальну,пізнавальну,емотивну,нагодження стосунків,регулятивну.Усі ці фунції між собою тісно взаємодіють у прцесі спілкування.