8. Програма психокорекційної роботи із дітьми із раннім дитячим аутизмом (іі група)

1. Загальні відомості про ранній дитячий аутизм (ІІ група). Діти II групи з аутичним відхиленням оточуючого характеризуються певною можливістю активної боротьби з тривогою і численними страхами за рахунок стимуляції позитивних відчуттів за допомогою численних стереотипів: рухових (стрибки, помахи рук, перебігання і т. д.), сенсорних (стимулювання зору, слуху, дотику) і т.д. Такі афективно насичені дії, доставляють емоційно позитивно забарвлені відчуття і підвищують психологічний тонус, притупляючи неприємні дії ззовні. Зовнішній малюнок їх поведінки - манірність, стереотипність, імпульс численних рухів, химерні гримаси і пози, хода, особливі інтонації мови. Ці діти звичайно малоконтактні, на запитання відповідають односкладово або мовчать, іноді щось шепочуть. Спонтанно у них виробляються лише найпростіші стереотипні реакції на оточуюче, стереотипні побутові навички, односкладові мовні штампи-команди. У цих дітей часто спостерігається примітивний, але "симбіотичний" зв'язок з матір'ю, щохвилинна присутність якої - непорушна умова їх існування.

Прогноз на майбутнє для дітей даної групи кращий. При адекватній тривалій корекції вони можуть бути підготовлені до навчання в школі (частіше - в масовій, рідше - в допоміжній).

2. Цілі психокорекційної роботи: налагодження емоційного контакту із дитиною, сприяння максимальній адаптації та розвиткові дитини, покращенню психологічного та фізичного стану.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- розвиток пізнавальної діяльності дитини;

- активація комунікативної сфери, розвиток емоційної сфери;

- розширення знань та уявлень дитини про навколишній світ, одержання дитиною нової сенсорної інформації

4. Форма психокорекційної роботи: індивідуальна.

5. Методики:

а) для розвитку пізнавальної діяльності дитини:

- вправа «Розпізнати протилежності». Психолог демонструє дитині малюнки або іграшки, що втілюють у собі протилежні поняття («солодкий» і «кислий», «гарячий» та «холодний» тощо). Дитина має розпізнавати ці поняття.

- вправа «Назви геометричні фігури». Психолог пропонує дитині із купи геометричних фігур, різних за кольором та матеріалом, вибрати кола, трикутники, квадрати тощо.

- вправа «Назви предметів». Дитині необхідно назвати призначення предметів домашнього побуту (книга, ложка, чашка, машинка).

- вправа «Час доби». Психолог демонструє дитині малюнки із особами, що займаються повсякденними справами, дитина має визначити за певними ознаками, який час доби зображено на малюнкові.

- вправа «Назви колір». Психолог демонструє дитині різні предмети, а дитина має назвати їхній колір.

б) для активації комунікативної сфери, розвитку емоційної сфери:

- гра «Сніжки». З невеликих шматків вати психолог разом із дитиною «ліпить сніжки» (формують руками грудку), і зі словами : «Давайте грати в сніжки» кидають одне в одного.

- гра «Салют». Психолог підкидає разом з дитиною дрібні деталі конструктора або м’які іграшки зі словами: «Салют!». Якщо дитина захоче, необхідно відновити гру – «салют продовжується».

- гра «Штурм фортеці». З подушок, ковдр, порожніх коробок психолог разом з дитиною будують «фортецю», збираючи всі предмети в одну купу. З лементами: «Ба - бах! Стріляємо по фортеці!» кидають в «фортецю» м'ячі. Гра продовжується, доки купа не розвалиться на шматки.

- гра «Паперовий листопад». У цій грі можна порвати сторінки газет і журналів на шматки, а потім підкидати оберемки паперу вгору зі словами: «Листя кружляє і падає!» Наприкінці гри обов'язково відбувається «збирання листя».

в) для розширення знань та уявлень дитини про навколишній світ, одержання дитиною нової сенсорної інформації:

- гра «Ляльковий обід». Психолог разом із дитиною накривають на стіл, розставляють склянки, садять ляльок і ведмедиків та частують їх різними напоями. У грі червона вода перетворюється в томатний сік, біла –у молоко, жовтогаряча – у апельсиновий сік, а коричнева – у каву тощо. Можна видозмінювати гру в «Ресторан» або «Кафе», з огляду на досвід і вік дитини. Гра може стати приводом потренуватися в лічбі – порахувати склянки з напоями, щоб вони відповідали кількості «гостей». Використовуючи склянки різного розміру, можна знайомити дитину з поняттям величини.

- гра «Басейн». Психолог наповнює таз водою, організовує гру в «басейн», де вчаться плавати іграшки. Проведення такої гри рекомендується, якщо дитина уже відвідувала басейн і в неї є реальне уявлення про нього. Супроводжуйте хід гри словесним коментарем: «От наші іграшки прийшли до басейну. Який великий басейн! У басейні вчаться плавати – от так. Поплили!»

- гра «Паперові кораблики». Психолог разом із дитиною роблять із паперу кораблики. Потім розмальовують їх за допомогою кольорових олівців. Дають назви своїм кораблям. Потім в невеликій посудині (тарілці) запускають кораблики. Можна дмухати на них, щоб вони рухалися, можна рухати їх за допомогою паличок тощо.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: надзвичайно важливою є роль у корекційному процесі батьків дитини та людей з її найближчого оточення. Специфіка психокорекційної роботи із дітьми із раннім дитячим аутизмом ІІ групи полягає в необхідності багаторазового повторення корекційних вправ. А саме за допомогою своїх рідних та близьких дитина може закріплювати в повсякденному житті позитивні навички та вміння, отримані на психолого - корекційних заняттях.