21. Програма психокорекційної роботи із дітьми із емоційними порушеннями (преневротичним станом)

1. Загальні відомості про преневротичний стан. У дітей із наявністю преневротичного стану є серйозні порушення афективно-емоційної сфери. Конфлікт полягає в наступному: з одного боку, це дуже сильна потреба в любові, прихильності, з іншої - неможливість успішно реалізувати цю потребу. Зовні це виражається в підвищеній афективності, агресивності, або навпаки, дитина стає замкнутою, пригніченою. Часто такі діти легко збудливі, імпульсивні або надмірно боязкі, для них характерна підвищена тривожність, стійкі переживання страху. Наявність протилежних емоційних переживань створює амбівалентне відношення до батьків і визначає суперечність поведінки. Дитина - преневротик зазнає труднощів в контактах зі своїми однолітками та у взаєминах із дорослими. Тут спостерігається або повна відмова вступати в контакти, або сильна прихильність до деяких людей частіше всього до одного з батьків, іноді до бабусі. У таких дітей відзначається сильна залежність від дорослого, що заважає формуванню довільної поведінки. А вибраний дитиною спосіб самоствердження носить характер негативних реакцій, афективних спалахів, егоцентризму або інших неадекватних способів поведінки. Самооцінка має конфліктну будову. З одного боку, це високий рівень домагань, з іншої - зневіра у своїх можливостях. Така дитина всіляко уникає ситуацій, що вимагають перевірки її реальних можливостей, ухиляється від ігор - змагань. Психологічний захист в такій ситуації не виконує своєї функції - зовнішній конфлікт переходить у внутрішній, впливаючи негативно на емоційний стан дитини.На відміну від гри у дітей із гармонійним розвитком, гра дітей в преневротичних станах має не лише особливі сюжети, структуру і зміст, але і інші, чим в нормі, функції в психологічному розвитку. (В нормі гра зумовлює розвиток,формування психологічних новоутворень, в грі невротичній головне - це віддзеркалення травмуючих переживань дитини).

2. Цілі психокорекційної роботи: надання психологічної допомоги, створення сприятливої обстановки для успішної соціальної адаптації та розвитку індивідуальних особливостей та здібностей дитини.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- опанування навичками саморегуляції та релаксації;

- корекція емоційно - вольової сфери;

- розвиток комунікативних здібностей.

4. Форма психокорекційної роботи: групова.

5. Методики:

а) для опанування навичками саморегуляції та релаксації:

- вправа «На березі моря». Психолог пропонує дітям уявити, що вони грають на березі моря. Купаються у теплій приємній воді. Вдосталь накупавшись, діти виходять з води і лягають на прогрітий сонцем пісок пляжу... Закривають очі від яскравого сонця. Розкидають в приємній ліні руки і ноги. Потім діти повільно відкривають очі та кілька разів енергійно стискають - розтискають кулачки.

- вправа «Гра з піском». Психолог пропонує дітям уявити, що вони набирають в руки пісок (на вдихові). Сильно стискають пальці в кулак, утримуючи «пісок» в руках (затримка дихання). Посипають коліна піском, поступово розкриваючи пальці (на видихові). Струшують пісок з рук, розслабляючи кисті і пальці. Опустити безсило руки уздовж тіла: лінь рухати важкими руками. Повторити «Гру з піском» 2-3 рази.

- вправа «Гра з мурашкою». Дітям пропонується лягти, заплющити очі та уявити, що на пальці ніг залізла мурашка і бігає по них. З силою потягнути носочки на себе, ноги напружені, прямі (на вдихові). Залишити носочки в цьому положенні, прислухатисяна якому пальці сидить мурашка (затримка дихання). Миттєвим зняттям напруги в стопах скинути мурашку з пальців ніг (на видихові). Носочки йдуть вниз, розслабляються ноги. Повторити 2-3 рази.

- вправа «Сонечко і хмаринка». Діти лежать із заплющеними очима та уявляють наступне. Сонце зайшло за хмаринку стало прохолодно - зіщулитися, щоб зігрітися (затримати дихання). Сонце вийшло із-за хмаринки, стало жарко - розслабитися - розморило на сонці (на видихові).

б) для корекції емоційно - вольової сфери:

- вправа «Рубаємо дрова». Дітям пропонується уявити, що вони рубають дрова. Всі рухи мають бути якомога енергійними, виконувати щосили із вигуками: «Ха!».

- вправа «Намалюй свій настрій». Психолог пропонує дітям за допомогою аркуша паперу, олівців або фарб висловити свій настрій.

- вправа «Мої відчуття в променях сонця». Дітям роздаються аркуші паперу з намальованим сонцем. У центрі його вони повинні описати або намалювати свої уявлення про відчуття, яке в даний момент хотіли б відчувати. Уздовж променів необхідно написати усе, що необхідно зробити або сказати, щоб отримати це відчуття.

- вправа «Два баранці». Діти поділяються на пари, опускаються на коліна один проти одного, спираючись руками в підлогу. Потім впираються плечем в плече і намагаються зрушити один одного з місця.

в) для розвитку комунікативних здібностей:

- вправа «Передай посмішку по колу». Діти встають в коло, беруться за руки. Ведучий, повернувшись до сусіда, каже: «Я дарую тобі свою посмішку» - і широко посміхається. Наступний повторює те ж саме.

- вправа «Це - Я». Діти утворюють велике коло. По черзі кожен виходить в центр і називає своє ім'я. Потім повертається на своє місце. Діти повторюють його ім'я, манеру рухатися і говорити. Дитина, чиє ім'я називається, спостерігає за цим процесом з боку. Починає вправу психолог.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: психологу необхідно провести із батьками дитини консультаційні та терапевтичні бесіди, адже нормалізація психологічного клімату в сім’ї - це запорука покращення психічного та фізичного стану дитини.