22. Програма психокорекційної роботи із дітьми із емоційними порушеннями (неврозоподібним станом)

1. Загальні відомості про неврозоподібний стан. Це порушення невротичного рівня реагування («невротичного регістра»), що виникають у зв'язку з церебральними порушеннями, що зумовлені резидуальними органічними ураженнями головного мозку і характеризуються особливостями симптоматики і динаміки, не властивими неврозам. Загальні клінічні ознаки: феноменологічна схожість з психогенними невротичними порушеннями за відсутності в той же час конфліктних переживань, пов'язаних з тією або іншою психотравмуючою ситуацією, відносна бідність і монотонний характер проявів їх виражена «органічна забарвленість», зумовлена тісною «спаяністю» неврозоподібних порушень з психоорганічним синдромом і резидуальною неврологічною симптоматикою, виникнення на церебрастенічному фоні та тенденція за певних умов переходити в органічні розлади. Класифікація: депресивно - дистимічні стани, неврозоподібні страхи, сенестопатично - іпохондричні стани, істероморфні стани, системні (моносимптомні) неврозоподібні розлади. Депресивно - дистимічні стани мають вікові відмінності. У дітей дошкільного і молодшого шкільного віку знижений настрій поєднується з примхливістю, схильністю до монотонного плачу, нерідко з невизначеними страхами. У старшому шкільному віці і у підлітків відзначається більше виражений депресивний афект у поєднанні з тривожністю, іпохондричними побоюваннями, а також з дратівливістю і невдоволенням. До числа відносно частих розладів, особливо у віддаленому періоді мозкових інфекцій, і мозкових поразок при загальних інфекціях відносяться неврозоподібні страхи. Сенестопатично - іпохондричні стани та істероморфні стани спостерігаються майже виключно в пубертатному віці. Найбільш поширеними в дитячому віці є системні (моносимптомні) неврозоподібні розлади: неврозоподібні скорочення м’язів, неврозоподібні заїкання та неврозоподібний енурез (2-х видів - дизонтогенетичний і системний неврозоподібний).

2. Цілі психокорекційної роботи: надання психологічної допомоги та створення сприятливого середовища для формування адекватної самооцінки та успішної соціалізації дитини.

3. Завдання психолого - корекційної роботи:

- розвиток саморегуляції та самоконтролю;

- корекція емоційно - вольової сфери;

- розвиток почуття приналежності до групи.

4. Форма психокорекційної роботи: групова.

5. Методики:

а) для розвитку саморегуляції та самоконтролю:

- вправа «У вуха потрапила вода». У положенні лежачи на спині дитина має ритмічно похитувати головою, ніби витрушуючи воду з одного вуха, потім з іншого.

- вправа «Обличчя засмагає». Діти лягають на спину та заплющують очі. Уявляють, як вони засмагають на пляжі. Підборіддя засмагає - підставляють сонечку підборіддя, злегка розтиснувши губи і зуби (на вдихові). Летить жучок збирається сісти до когось з дітей на язичок. Міцно стулити губи (затримка дихання). Жучок відлетів. Злегка відкрити рот, полегшено видихнути повітря. Проганяючи жучка, можна енергійно рухати губами. Ніс засмагає - підставити ніс сонцю, рот напіввідкритий. Летить метелик. Обирає, на чий ніс сісти. Зморщити ніс, підняти верхню губу догори, рот залишити напіввідкритим (затримка дихання). Метелик відлетів. Розслабити м'язи губ і носа (на видихові). Брови - гойдалки: знову прилетів метелик. Рухати бровами вгору-вниз. Метелик відлетів зовсім. Спати хочеться, розслаблення м'язів обличчя. Не розплющуючи очей, переповзти в тінь, прийняти зручну позу. Потім діти повільно відкривають очі та кілька разів енергійно стискають - розтискають кулачки.

- вправа «Сон на березі моря». Діти уявляють, що лежать на пляжі та слухають шум моря. Психолог каже дітям, що їм сниться один і той самий сон: діти бачать уві сні те, що вони робили на занятті. Потім повідомляє, за яким сигналом діти прокинуться (за рахунком тощо). Лунає сигнал. Діти відкривають очі та енергійно стискають - розтискають кулачки.

б) для корекції емоційно - вольової сфери:

- вправа «Мій портрет в променях сонця». Дітям роздаються аркуші паперу з намальованим сонцем, де вони мають намалювати свій портрет в променях сонця.

- вправа «Сварка». Діти розбиваються на пари та зображають сварку - стають один до одного спиною, неначе ображені, тупають ногами. Потім - зображають примирення (обертаються та посміхаються, беруться за руки).

- вправа «Кажемо компліменти». Діти стають в 2 кола - зовнішнє та внутрішнє, обличчям один до одного. Діти зовнішнього кола по черзі, за годинниковою стрілкою кажуть компліменти дітям внутрішнього кола, а вони відповідають: «Дякую, я знаю». Потім діти внутрішнього кола кажуть компліменти дітям зовнішнього кола.

в) для розвитку почуття приналежності до групи:

- вправа «Маленький художник». Один з дітей - «художник». Він обирає «модель», потім обертається спиною до дітей і починає «малювати» (дає словесний портрет). Інші повинні визначити, хто був його моделлю.

- вправа «Воскова паличка». Група дітей стоїть в колі близько один до одного. Руки зігнуті в ліктях долонями вперед. У центрі кола - одна дитина, що зображує «воскову паличку». Діти ніби передають її від одного - іншому. Цю вправу можна виконувати під спокійну музику.

6. Участь батьків та інших осіб у корекційному процесі: співробітництво батьків із психологом здатне значно посилити ефективність корекційних заходів. Консультаційні та терапевтичні бесіди психолога з батьками сприятимуть організації сприятливої домашньої атмосфери, необхідної для одужання дитини.