Особливості обміну ліпідів

Потреба організму дітей у ліпідах тим вище, чим менше вік дитини. У перше півріччя життя потреба в енергії покривається за рахунок жирів на 50%. У цьому віці на кожен кілограм маси тіла потрібно 6–7 г жирів, у віці від 6 місяців до 4 років – 3,5–4 г, у дошкільному і шкільному віці – 2,0–2,5 г. У віці від 6 місяців до 4 років добова потреба в енергії задовольняється за рахунок жирів на 30–40%, а в дошкільному і шкільному на 25–30%. Добова кількість жиру в їжі дітей від 1 року до 3 років повинне бути 32,7 г, від 4 до 7 років – 39,2 г, від 8 до 13 років – 38,4 г, свыше 14 лет – 47 г.

При грудному вигодовуванні засвоюється до 98% жирів молока, при штучному–85%.

Дослідження показали, що під час розвитку організму кількість фосфоліпідів у нервовій системі збільшується, а в період старіння – зменшується.

Збільшується з віком кількість холестерола плазми крові. Максимум збільшення досягається в жінок в 40-50 років, у чоловіків – у 60–69 років. Після досягнення максимуму кількість холестерола знижується.

Кількість нейтральних жирів в організмі росте в міру збільшення віку, що зв’язують зі зменшенням активності відповідних ферментів. Зміни змісту в організмі різних ліпідів викликають поступові порушення проникності і щільності клітинних мембран, що супроводжується погіршенням функції клітин. Припускають, що це один з механізмів їх старіння.

Особливості обміну мінеральних речовин

Кількість солей, що містяться в організмі дитини, з віком збільшується. У немовляти соли складають 2,55% від маси тіла, а в дорослого – 5%.

Особливо велика в дітей потреба в кальції і фосфорі, які необхідні для формування кісткової тканини. Найбільша потреба в кальції відзначається на першому році життя й у період статевого дозрівання. На першому році життя кальцію потрібно в 8 разів більше, ніж на другому. У дошкільному і шкільному віці добова потреба в кальції складає 0.68– 2,36 г.

Характерно, що при зменшенні кількості кальцію в організмі в дорослих він починає надходити в кров з кісткової тканини, що підтримує постійний його зміст у ній. У дітей у цьому випадку, навпаки, кальцій затримується кістковою тканиною, що веде до зниження його кількості в крові. Для нормального процесу окостеніння необхідно, щоб в організм надходило достатню кількість фосфору. У дітей дошкільного віку відношення кальцію і фосфору повинне бути рівним одиниці. У 8–10 років кальцію потрібно дещо менше, ніж фосфору: їх кількості повинні відноситися як 1:1,5. У старшому шкільному віці різниця в кількостях кальцію і фосфору повинна бути ще більше і їх співвідношення стає рівним 1:2.

Кількість Na^, К^ і С1^- у їжі дітей повинне бути меншим, чим у їжі дорослого. Натрію діти повинні одержувати 25–40 мг у добу, калію – 12–30 мг, хлору – 12–15 мг. Для дорослих споживання цих речовин, відповідно, дорівнює: 60–80 мг, 60 мг і 100–120 мг. Заліза дитина повинна отримувати з їжею більше, ніж дорослий. Добова потреба дітей у ньому складає 1–1,2 мг на 1 кг маси тіла, а дорослих – 0,9 мг.

Крім перерахованих елементів, організм що росте має потребу в міді, кобальті, марганці, цинку. Для міді і кобальту характерний для дітей їх позитивний баланс, тобто вони накопичуються в організмі.

Опис обміну води дано в розділі «Вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення».