
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Вікові особливості зовнішнього дихання
Дихання плоду. Дихальні рухи у плода виникають задовго до народження. Стимулом для їхнього виникнення є зменшення вмісту кисню в крові плоду.
Дихальні рухи плода полягають у невеликому розширенні грудної клітини, що змінюється більш тривалим спадінням, а потім ще більш тривалою паузою. При вдиху легені не розправляються, а тільки виникає невеликий негативний тиск у плевральній щілині, який відсутній у момент спадіння грудної клітини.
За даними лабораторії І. А. Аршавского та ін., значення дихальних рухів плоду полягає в тому, що вони сприяють збільшенню швидкості руху крові по судинах і її припливу до серця. А це приводить до поліпшення кровопостачання плоду і постачання тканин киснем. Крім того, дихальні рухи плоду розглядаються як форма тренування функції легень.
Таким чином, акт дихання, що дозріває до народження, бере участь у підтримці газового складу крові і забезпечує поліпшення кровопостачання.
Дихання немовляти. Виникнення першого вдиху немовляти обумовлено рядом причин. Після перев’язки пупочного канатика у немовляти припиняється плацентарний обмін газів між кров’ю плоду і матері. Це приводить до збільшення вмісту в крові вуглекислого газу, що подразнює клітини дихального центра і викликає виникнення ритмічного дихання.
Причиною виникнення першого вдиху немовляти є зміна умов його існування. Дія різних факторів зовнішнього середовища на всі рецептори поверхні тіла стає тим подразником, що рефлекторно сприяє виникненню вдиху. Особливо могутнім фактором є подразнення шкірних рецепторів.
П
Рис. 98. Зміна форми грудної клітини з віком.
Якщо м’язи слабкі, розтягання легень не відбудеться і дихальні рухи не виникнуть.
Після виникнення перших 1-3 дихальних рухів легені цілком розправляються і рівномірно наповнюються повітрям. Під час першого вдиху тиск повітря в легенях стає рівним атмосферному і легені розтягуються до такого ступеня, що листки вісцеральної і парієтальної плеври стикаються між собою.
Грудна клітка росте швидше, ніж легені, тому в плевральній порожнині виникає негативний тиск і створюються умови для постійного розтягання легень. Створення негативного тиску в плевральній порожнині і підтримка його на постійному рівні залежить і від властивостей плевральної тканини. Вона володіє високою всмоктувальною здатністю. Тому газ, введений у плевральну порожнину і, що зменшив у ній негативний тиск, швидко всмоктується, і негативний тиск у ній знову відновлюється.
Механізм акта дихання в немовляти. Механізм акта дихання дитини пов’язаний з будовою і розвитком його грудної клітки.
У немовляти грудна клітка має пірамідальну форму, до 3 років вона стає конусоподібною, а до 12 років – майже такою ж, як і в дорослого. Верхні ребра, рукоятка грудини, ключиці і весь плечовий пояс у немовляти розташовані високо. Усі ребра лежать майже горизонтально, дихальна мускулатура слабка. У зв’язку з такою будовою грудна клітка бере незначну участь в акті дихання. Воно здійснюється в основному за рахунок опускання діафрагми.
У немовлят діафрагма еластична, її сухожильна частина займає малу площу, а м’язова – велику. В міру розвитку м’язова частина діафрагми збільшується ще більше. Вона починає атрофуватись з 60-річного віку, і замість її збільшується сухожильна частина.
Оскільки у грудних дітей в основному діафрагмальне дихання, то під час вдиху повинен долатися опір внутрішніх органів, що знаходяться в черевній порожнині. Крім того, при диханні доводиться долати пружність легеневої тканини, яка у немовлят ще велика і зменшується з віком. Доводиться долати також бронхіальний опір, який у дітей значно більший, ніж у дорослих. А тому робота, витрачена на дихання, у дітей значно більша у порівнянні з дорослими.