
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
Величина систолічного об`єму серця з віком збільшується більш значно, чим величина хвилинного об`єму. На зміні хвилинного об`єму позначається зменшення числа серцевих скорочень з віком.
Величина хвилинного об`єму в немовляти і дітей до 1 року в середньому дорівнює 0,33 л, у віці 1 року – 1,2 л, у 5-річних дітей – 1,8 л, у 10-річних – 2,5 л. Величина систолічного об`єму в немовляти дорівнює 2,5 мл, а в дітей 1 року – 10,2 мл.
Хвилинний і систолічний об`єми серця залежать не тільки від віку, але і зв’язані з загальним фізичним розвитком дітей. У дітей, більш розвитих фізично, більша величина систолічного і хвилинного об`ємів.
У дівчаток і жінок величина хвилинного і систолічного об`ємів менша, ніж у юнаків і чоловіків.
Хвилинний об`єм серця зв’язаний з потребами організму в кисні. До кінця першого року життя кількість спожитого кисню на 1 кг маси в дітей в 2–3 рази більше, ніж у дорослого.
Відповідно, і хвилинний об`єм крові на 1 кг маси дітей цього віку більше в 2 із зайвим разу, чим у дорослих.
При виконанні різної фізичної роботи хвилинний об`єм серця в дітей збільшується в меншому ступені, чим у дорослих.
У дітей усіх вікових груп збільшення хвилинного об`єму при помірному фізичному навантаженні відбувається за рахунок збільшення систолічного обсягу. При навантаженнях максимальної потужності мобілізуються всі сили організму і хвилинний об`єм збільшується за рахунок збільшення як систолічного об`єму, так і числа серцевих скорочень.
Вікові особливості руху крові по судинах
Особливості змін кров’яного тиску з віком. У новонародженої дитини середня величина кров’яного тиску складає 76 мм рт. cm. У дітей усіх віків мається загальна тенденція до збільшення систолічного, діастолічного і пульсового тиску з віком.
Максимальний кров’яний тиск до 1 року дорівнює 100 мм рт. ст., до 5–8 років – 104 мм рт. ст., до 11–13 років – 127 мм рт. ст., до 15–16 років – 134 мм рт. ст. Мінімальний тиск, відповідно, дорівнює: 49, 68, 83 і 88 мм рт. cm. (за даними А. М. Попова).
Величина артеріального тиску в дітей одного віку значно коливається. Більш високий тиск відзначений у дітей, що мають більший ріст і масу.
Величина кров’яного тиску в дітей легко змінюється під впливом різних зовнішніх факторів. Так, при переході тіла з положення сидячи в горизонтальний кров’яний тиск у більшості дітей підвищується на 10–20 мм рт. ст.
На величину кров’яного тиску в дітей впливають кліматичні і географічні умови місцевості: у дітей усіх вікових груп, що проживають на півдні, кров’яний тиск нижче, ніж у жителів півночі.
Кров’яний тиск у дітей різко змінюється під впливом емоцій: максимальний тиск підвищується на 20–40 мм рт. ст., мінімальне – на декілька меншу величину.
У грудних дітей відзначене підвищення тиску при прийомі їжі. Ранком кров’яний тиск нижче, а до вечора підвищується.
Заняття в школі впливають на величину кров’яного тиску учнів. На початку навчального дня відзначене підвищення мінімального тиску від уроку до уроку і зниження максимального (тобто зменшення пульсового тиску). До кінця навчального дня кров’яний тиск підвищується. При наявності уроків праці і фізкультури відзначене менше зниження величини пульсового тиску.
Під час м’язової роботи в дітей підвищується величина максимального і декілька знижується величина мінімального тиску. Під час виконання граничного м’язового навантаження в підлітків і юнаків величина максимального кров’яного тиску може зростати до 180–200 мм рт. ст. Оскільки в цей час величина мінімального тиску змінюється незначно, то й пульсовий тиск зростає до 50–80 мм рт. ст., що говорить про збільшення сили скорочення серця. Інтенсивність змін величини кров’яного тиску під час фізичного навантаження залежить від віку: чим старша дитина, тим значніше ці зміни.
Вікові зміни кров’яного тиску при фізичному навантаженні особливо яскраво виявляються у відновлювальному періоді. Відновлення величини систолічного тиску до вихідної величини здійснюється тим швидше, ніж старше вік дітей.
Пульсовий тиск у дітей коливається у великих межах.
Величина венозного тиску зменшується з віком. Якщо в дітей перших років життя воно дорівнює 105 мм вод. ст., то в підлітка воно знижується до 86 мм вод. cm. Його величина коливається у великих межах.
Велика величина венозного тиску в маленьких дітей зв’язана з великою кількістю циркулюючої в організмі крові, вузьким просвітом вен і зниженою їхньою ємністю. Вона залежить від сили скорочень правого шлуночка і судинного тонусу. Венозний тиск у дітей не залежить від частоти серцевих скорочень і від коливань максимального і мінімального артеріального тиску.
Величина венозного тиску зв’язана з фазами подиху: при вдиху воно декілька знижується, а при видиху – підвищується.
Воно різко збільшується під час негативних емоцій. Наприклад, при плачі венозний тиск у дітей може підвищитися до 335мм вод. Ст.
Вікові зміни швидкості руху крові. З віком швидкість руху крові сповільнюється. У немовлят кров робить кругообіг за 12 сек., у 3-річних – за 15 сек., у дітей 7-8 років за 7–8 сек., у 14-річних – за 18 ½ сек. Уповільнення швидкості руху крові зв’язано з віковими змінами судин, перед усе зі збільшенням їх довжини в зв’язку з ростом дитини. На швидкість руху крові впливає і зміна частоти серцевих скорочень: зменшення числа серцевих скорочень з віком приводить до уповільнення швидкості руху крові.
У всі вікові періоди в жінок швидкість руху крові по судинах більша, ніж у чоловіків.