
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
Фази серцевого циклу |
8-11 років |
12-15 років |
20-60 років |
Систола шлуночків Систола передсердь Діастола шлуночків Тривалість циклу |
0,275
0,089
0,495
0,771 |
0,281
0,090
0,545
0,826 |
0,301
0,078
0,579
0,880 |
При інтенсивному м’язовому навантаженні фази серцевого циклу стають коротшими. Особливо різко зменшується тривалість фази напруги і фази вигнання на початку роботи. Через якийсь час їх тривалість декілька збільшується і стає стабільної до кінця роботи.
Вікові особливості зовнішніх проявів діяльності серця.
Серцевий поштовх добре видний на око в дітей і підлітків з погано розвитою підшкірною жировою клітковиною, а в дітей з гарною угодованістю серцевий поштовх легко визначається при пальпації.
У немовлят і в дітей до 2–3літнього віку серцевий поштовх відчувається в 4-му лівому міжребер`ї на 1–2 см зовні від соскової лінії, у дітей 3–7літнього віку і наступні вікові групи він визначається в 5-му міжребер`ї, декілька варіюючи зовні й усередині від соскової лінії.
Тони серця в дітей декілька коротші в порівнянні з дорослими. Якщо в дорослих перший тон триває 0,1–0,17 сек., то в дітей 0,1–0,12 сек.
Другий тон у дітей більш тривалий, чим у дорослих. У дітей він триває 0,07–0,1 сек., а в дорослих – 0,06– 0,08 сек. Іноді в дітей від 1 до 3 років спостерігається розщеплення другого тону, зв’язане з дещо різночасним закриттям напівмісячних клапанів аорти і легеневої артерій, і розщеплення першого тону, що обумовлено асинхронним закриттям митрального і тристулкового клапанів.
Нерідко в дітей реєструється третій тон – дуже тихий, глухий і низький. Він виникає на початку діастоли через 0,1–0,2 сек. після другого тону і зв’язаний зі швидким розтяганням м’яза шлуночків, що виникає при надходженні в них крові. У дорослих третій тон триває 0,04–0,09 сек., у дітей – 0,03–0,06 сек. У новонароджених і грудних дітей третій тон не вислуховується.
Під час м’язової роботи, позитивних і негативних емоцій збільшується сила серцевих тонів, під час сну вона зменшується.
Електрокардіограма дітей значно відрізняється від електрокардіограми дорослих і в різні вікові періоди має свої особливості в зв’язку зі зміною розмірів серця, його положення, регуляції й ін.
У плоду електрокардіограма реєструється на 15–17-й тиждень вагітності.
Час проведення збудження від передсердь у шлуночки (інтервал Р-Q) у плоду більш короткий, ніж у немовляти. У немовлят і дітей перших трьох місяців життя цей час дорівнює 0,09–0,12 сек., а в більш старших дітей – 0,13–0,14 сек.
Комплекс QRS у новонароджених коротший, ніж у більш старшому віці. Окремі зубці електрокардіограми в дітей цього віку різні в різних відведеннях.
У грудних дітей в електрокардіограмі залишається сильно вираженим зубець Р, що пояснюють більшою величиною передсердь. Комплекс QRS часто багатофазний, у ньому переважає зубець R. Зміни комплексу QRS зв’язують з нерівномірним ростом провідної системи серця.
У дошкільному віці електрокардіограма більшості дітей цього віку характеризується деяким зменшенням зубців Р и Q. Зубець R збільшується у всіх відведеннях, що зв’язано з розвитком міокарда лівого шлуночка. У цьому віці збільшується тривалість комплексу QRS і інтервалу Р – Q, що залежить від закріплення впливів блукаючого нерва на серце.
У дітей шкільного віку ще більше збільшується тривалість серцевого циклу (R – R) і в середньому дорівнює 0,6–0,85 сек. Величина зубця R у першому відведенні в підлітків наближається до величини його у дорослого. Зубець Q зменшується з віком, і в підлітків також наближається до величини його в дорослого.
У шкільному, віці ще більше збільшується тривалість комплексу QRS, що відбиває вікове зменшення частоти серцевих скорочень.