Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів

Одна з основних функцій еритроцитів – постачання всіх клітин і тканин організму киснем. При нестачі кисню, поза залежністю від причини, що викликала його, має місце компенсаторна реакція організму, що виражається в збільшенні числа червоних кров'яних тілець. Саме цим можна пояснити підвищений вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові немовляти: постачання киснем плоду в останні дні ембріонального розвитку і під час пологів недостатньо. Тому відразу після – народження дітей його кров містить значно більше гемоглобіну й еритроцитів, чим кров дорослих. Так, у першу добу після народження зміст гемоглобіну в середньому складає 130% (від 100 до 145%), кількість еритроцитів – 7 200 000 (від 4 500 000 до 7 500 000). Після народження поліпшуються умови газообміну. У зв'язку з цим «зайві» еритроцити піддаються розпаду.

Гемоглобін перетерплює при цьому звичайні зміни, перетворюючись в пігмент білірубін. При інтенсивному розпаді еритроцитів велика кількість білірубіну, що утворився, може викликати жовтяничне забарвлення шкіри і слизових, що називають жовтяницею немовлят.

У дітей до 7 місяців на кожен кілограм маси тіла кількість виділених із сечею пігментів, що утворяться після руйнування еритроцитів і перетворення гемоглобіну, у два рази більше, ніж у дорослих. Отже, надзвичайно інтенсивно йде розпад еритроцитів. Однак, незважаючи на це, їх не стає менше, ніж у дорослих, що свідчить про посилене кровотворення в цей період. Падіння числа еритроцитів і кількості гемоглобіну починається не відразу після народження. Протягом першої доби життя величина їх продовжує наростати, досягаючи максимуму до кінця першого, рідше початку другого дня, а потім починає зменшуватись. Часто на 5–7-й день це прогресивне зниження декілька припиняється, а іноді спостерігається навіть збільшення числа еритроцитів. На сьомий день після народження число еритроцитів у середньому зменшується до 6 400 000, а гемоглобіну до 122%.

Для новонароджених дітей характерна наявність у крові еритроцитів, різних за величиною (від 3,25 до 10,25 мкм), у той час як розмір еритроцитів крові дорослих є досить постійним.

У наступні періоди розвитку дітей кількість гемоглобіну й еритроцитів продовжує зменшуватися, так що до 5-го– 6-го місяця гемоглобін досягає 65–80%, а еритроцитів – 4000000–4500000. В другому півріччі життя новонароджених кількість еритроцитів і гемоглобіну практично залишається постійним, випробуючи лише невеликі коливання. З року починається збільшення еритроцитів і гемоглобіну, що продовжується аж до періоду статевого дозрівання.

Відразу ж після народження діаметр еритроцитів зменшується і до двох місяців стає таким самим, як у дорослих. Нестійкість еритроцитів крові дітей виявляється в надзвичайній легкості зміни їх форми. Найрізноманітніші фактори, як зовнішні, так і внутрішні, можуть викликати зміни форми еритроцитів крові в немовлят.

Для ранніх етапів розвитку організму характерна наявність у крові молодих, незрілих форм еритроцитів. Так, кров немовлят завжди містить ядерні еритроцити, кількість яких у перші 24 ч послу народження складає 600 у 1 мм³ крові. Вже до 9-го дня їх кількість зменшується до 150 і далі продовжує прогресивно зменшуватися. Після місяця життя в крові дітей зустрічаються лише окремі одиничні ядерні еритроцити. Іншою формою незрілих еритроцитів є ретикулоцити, що у перші 2 дні життя дітей складають 42% від всіх еритроцитів; до 7-го дня кількість їх падає до 6%. Тільки в молодшому шкільному віці їх число стає таким самим, як у дорослих. Протягом перших 2–3 місяців після народження об`єм еритроцитів зменшується, а потім починає збільшуватися. У той же час кількість гемоглобіну в кожнім еритроциті продовжує зменшуватися. У зв'язку з цим насичення кожного еритроцита гемоглобіном з 3 місяців зменшується, досягаючи мінімальних цифр до 9–12-го місяця, після чого воно знову починає підвищуватися.

Ступінь стійкості еритроцитів залежить від кількості в крові молодих, незрілих форм еритроцитів. Чим більше кров містить молодих форм, тим більшою виявляється величина резистентності. Звідси зрозуміло, що в дітей резистентність еритроцитів більша, ніж у дорослих. При цьому головним чином відрізняється резистентність високостійких форм еритроцитів.

Відрізняється також у дітей і в дорослих реакція осідання еритроцитів. У немовлят до 8 днів РОЕ коливається від 0 до 0,5 мм у 1 г, частіше зустрічається 0; від одного тижня до 4 місяців – прискорення до 14 мм; після 4 місяців реакція осідання починає падати і до року стає такою самою, як і в дорослих.