
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
Кровотворення в ембріона поділяється на три періоди. Перший період продовжується до кінця другого місяця внутрішньоутробного життя. Вогнища кровотворення в цей період розташовані в жовточному мішку і складаються з тяжеподібних скупчень мезенхімних клітин. У цих ділянках ембріона утворюються порожні, вистелені ендотелієм судини, що перетворюються потім у капілярну мережу. Від стінок утворених таким шляхом судин відриваються первинні кров'яні клітини. Спочатку утворені ембріональні форми кров'яних тілець не містять барвні речовини. Однак незабаром у них утворюються первинні еритроцити, що містять гемоглобін.
Лейкоцити в цей період не продукуються. До кінця другого місяця ембріонального життя виявляється кровотворна діяльність печінки і, відповідно, починається другий період кровотворення – печіночний, коли формуються як ядерні, так і без'ядерні форми еритроцитів. У цей період утворюються також лейкоцити і тромбоцити, однак цей процес виражений у набагато меншому ступені, чим утворення еритроцитів.
Утворення перших лімфатичних клітин відбувається пізніше, ніж еритроцитів і лейкоцитів. Селезінка і лімфатичні вузли – органи, у яких відбувається дозрівання лімфоцитів, закладаються на другому місяці ембріонального життя, і на початку четвертого місяця лімфоцити, приблизно 3%, з'являються в периферичній крові. Лімфатичні вузли в другому періоді кровотворення, поряд з утворенням лімфоцитів, роблять еритроцити і зернисті лейкоцити. Приблизно в 1/3 плодів еритроцити продукуються також селезінкою. На другому місяці ембріонального життя диференціюється первинний кістковий мозок, а з четвертого-п'ятого місяця розвитку кістковий мозок стає органом, що здійснює кровотворення. Разом з цим з п'ятого місяця поступово загасає діяльність селезінки і лімфатичних вузлів як органів, що відтворюють еритроцити і зернисті лейкоцити. На всьому протязі наступного життя вони дають початок тільки незернистим лейкоцитам. Крім цього, лімфоцити починають утворюватися у фолікулах лімфатичного апарата багатьох інших органів. Кровотворна діяльність печінки також починає слабшати починаючи з п'ятого місяця внутрішньоутробного розвитку. Таким чином, в третій період ембріонального кровотворення утворення клітин крові відбувається в селезінці, лімфатичних вузлах, у лімфатичних фолікулах слизових оболонок, у печінці й у кістковому мозку всіх кісток. Печінка продовжує функціонувати як кровотворний орган майже на всьому протязі першого року життя.
У наступному зернисті лейкоцити, еритроцити і тромбоцити утворюються тільки в кістковому мозку, що у перші три роки життя у всіх кістках червоний. На четвертому році життя червоний мозок починає заміщатися жировим. До періоду статевого дозрівання червоний кістковий мозок зберігається тільки в плоских кістах і епіфізах трубчастих кісток і, отже, тільки в цих кістках зберігається кровотворення. Незернисті лейкоцити після народження утворюються, як і в третьому ембріональному періоді, у селезінці. У випадку патології (наприклад, гострі і хронічні інфекції) у дітей дуже легко виникають вогнища кровотворення там, де воно мало місце в ембріональний період розвитку. Виникають вогнища утворення еритроцитів і лейкоцитів у печінці, селезінці, лімфатичних вузлах, зобній залозі, нирках, кишківнику і т.д. Інакше кажучи, для дітей характерне легке повернення до ембріонального кровотворення. З іншого боку, у дітей завдяки незрілості їх системи кровотворення найрізноманітніші зовнішні і внутрішні фактори легко викликають збудження в утворенні кров'яних тілець. Особливо легко в дітей виникають збудження в утворенні еритроцитів, що приводять до зменшення їх числа в периферичній крові і кількості гемоглобіну. Такі фактори, як недостатнє в кількісному і якісному відношенні харчування, недостатнє чи надлишкове користування сонцем, мале перебування дітей на повітрі, досить часто є причиною анемії в дітей.