
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Вікові особливості паращитовидних залоз
Паращитовидні залози виявляються на 6-й тиждень ембріонального розвитку. Уже у зародка довжиною 0,9 см відзначається диференціювання клітинних елементів цих залоз, у результаті якої у зародка довжиною 16 см виділяються п’ять груп різних клітин. Вважають, що на цій стадії розвитку починається секреція паратгормона. Після народження дітей продовжується дозрівання паращитовидних залоз, що знаходить висвітлення в збільшенні з віком кількості виділюваного гормону. Найбільша активність паращитовидних залоз відзначається в перші 4-7 років життя.
Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
Вилочкова залоза починає формуватися на 6-й тиждень ембріонального розвитку. Її маса в немовляти дорівнює 10-14 г. Приріст маси в перші роки життя складає 4-5 г, у 6-10 років – 26 г. До 11-15 років її маса збільшується до 37-38 г, після чого вона починає зменшуватися й у 15-20 років стає рівною 21 г, у 20-25 років – 18-20 г, у 40 років – 15 г и в 75 років – 4-5 г. У ранньому дитячому віці в зобній залозі переважає кіркова речовина, кількість сполучної тканини невелика. У період статевого дозрівання в ній збільшується кількість сполучної тканини, а кіркова і мозкова речовина зменшується. У зрілому віці відзначається сильне розростання сполучної і жирової тканини і майже повна відсутність кіркової і мозкової речовини. У старечому віці зобна залоза являє собою однорідний сполучнотканиный тяж.
Епіфіз з’являється на 6-7-й тиждень внутрішньоутробного розвитку. Його маса при народженні складає 7 мг, а в дорослого – 100-200 мг. Збільшення розмірів епіфіза і його маси продовжується до 4–7 років, після чого він піддається зворотному розвитку – інволюції. Диференціювання клітинних елементів починається на першому році життя і продовжується протягом декількох років. В міру диференціювання клітинних елементів росте кількість виділюваного гормону.
Незважаючи на інволюцію епіфіза, аж до старечого віку зберігаються окремі діяльні клітини, для яких характерна секреторна активність.
Вікові особливості підшлункової залози
Ендокринна частина підшлункової залози починає формуватися на 5–6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку, коли відбувається поділ її клітин на екзо- і ендокринні. При диференціюванні клітинних елементів спочатку виділяються -клітини (на 3-му місяці ембріонального розвитку), а потім стають видимимі -клітини. До кінця 5-го місяця в підшлунковій залозі плоду виявляються добре сформованими острівці Лангерганса. У дітей перших двох місяців життя відносне число їх більше, ніж у наступні періоди розвитку. Вони складають 6% від маси всієї залози. Наприкінці першого року життя на їх частку приходиться 1-0,8%, і таке співвідношення ендокринної і екзокринної частин підшлункової залози зберігається до 40-50 років. До старості процентний вміст острівцевої частини залози дещо збільшується (до 2-3%). З віком збільшуються розміри острівців від 50 мкм у період новонародженості до 100-200 мкм у віці від 10 до 50 років. Після 50 років розмір острівців знову зменшується.
Характерні вікові зміни спостерігаються у вмісті цинку, що входить до складу гормонів підшлункової залози. Гранули цинку в клітинах підшлункової залози з’являються вже на 6-й тиждень ембріонального розвитку. У перші місяці після народження відзначається максимальний вміст цинку, що зберігається протягом періоду зрілості. У старості кількість цинку в гормонах різко знижується, відбувається розростання сполучної тканини і відносне збільшення числа клітин, що синтезують глюкагон за рахунок зменшення числа клітин, секретуючих інсулін.
Цими змінами структури обумовлюються функціональні вікові особливості. У дітей перших шести місяців життя інсуліну виділяється в два рази більше, ніж у дорослих.
Після сорока років падає активність ендокринного апарату підшлункової залози і зменшується відповідно до цього кількість секретованого нею гормону.
Зменшення секреції інсуліну з одночасним відносним збільшенням у старості кількості глюкагона створює несприятливі умови для обміну вуглеводів і може послужити причиною розвитку цукрового діабету.