
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Статеві залози
До статевих залоз відносяться яєчка та сім’яники в чоловіків і яєчники в жінок. Між насінними канальцами знаходиться сполучна тканина з интерстициальными клітинами Лейдига, що виробляють статеві гормони.
Чоловічі статеві гормони називають андрогенами. Вони виробляються не тільки в яєчках, але й у наднирниках. Основним чоловічим половим гормоном є тестостерон. Кількість його в чоловіків у 100 мол плазми крові складає 0,8 мкг.
Андрогени стимулюють розвиток статевого апарата і ріст статевих органів, впливають на розвиток вторинних статевих ознак: голосу, чоловічого типу конфігурації гортані, кістяка, мускулатури, чоловічого типу розподілу волосся, впливають на виникнення статевих рефлексів. Вони обумовлюють закриття эпифизарных хрящів і тим самим зупинку росту.
Рис. 59 Хвороба
Адди-сона, що розвивається при хронічній
функціональній недостатності кори
наднирників. Видна пігментація шкіри
обличчя і слизової язика.
Рис. 60 Хвора з
гіперфункцією кори наднирників.
Рис. 61 Насінна залоза. А – зовнішній вигляд: 1 – внутрішня насінна фасція; 2 – піхвова оболонка яєчка; 3 –придаток яєчка; 4 – яєчко; 5 – насінний канатик. Б – мікроструктура: 1 –сперматогонії; 2 – сперматоцити 1-го порядку, 3 – сперматиди; 4 – сперматозоїди; 5 – підтримуючі клітини; 6 – інтерстиціальні клітини яєчка (клітини Лейдига); 7 – канадець насінника.
У великих дозах тестостерон збільшує активність насінних канальців, стимулюючи сперматогенез, малі дози його роблять протилежний, гальмуючий сперматогенез вплив.
Андрогени, змінюючи активність деяких ферментів, впливають на ріст різних тканин, особливо м’язової. Під впливом андрогенов відбувається посилений синтез білка, що супроводжується позитивним азотистим балансом. Андрогени не тільки затримують в організмі азот, фосфор і калій, що входять у тканьові білки, але і сприяють також нагромадженню натрію і хлору.
Андрогени впливають і на кровотворення, збільшуючи вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну і зменшуючи число еозинофілів. Тому кров чоловіків відрізняється від крові жінок великим вмістом еритроцитів і гемоглобіну і меншим числом еозинофілів.
В організмі жінок також виробляються андрогени (у яєчниках), але кількість їх дуже невелика.
У жіночому організмі андрогени придушують менструальну функцію, гальмують овуляцію і лактацію.
Механізм дії андрогенів. Механізм дії андрогенів такий же, як і в більшості інших гормонів: вони є генетичними індукторами. Уведення тестостерону збільшує інтенсивність синтезу і-РНК і синтез білків. Встановлено, що продукти обміну чоловічих статевих гормонів індукують утворення ферментів, необхідних для побудови гемоглобіну.
Гіпер- і гіпофункція сім’яників. Збудження ендокринної функції сім’яників може виражатися в гіперпродукції гормону – гіпергонадизм – і в недостатності його утворення і виділення – гіпогонадизм.
Гіперфункція клітин Лейдига зустрічається при пухлині сім’яників. У дорослої людини надлишок тестостерону не викликає яких-небудь симптомів, зв’язаних з ендокринними збудженнями. Якщо гіперфункція виникає в організмі, що не сформувався, відзначається передчасне статеве дозрівання, швидкий ріст тіла, ранній розвиток додаткових статевих залоз і вторинних статевих ознак.
Набагато частіше зустрічається захворювання, зв’язане зі зменшенням кількості андрогенів у крові. Найбільш яскраві симптоми даного захворювання спостерігаються при видаленні сім’яників. Цю операцію називають кастрацією.
При враженні сім’яників і втраті ними їх функції фактично спостерігається та ж кастрація, що і при їх видаленні. У деяких випадках доводиться робити кастрацію за медичними показниками (наприклад, пухлина насінників). Іноді гіпофункція насінників може бути уродженою.
Ефект кастрації в основному однаковий у тварин і людини. Якщо кастрація була зроблена до настання статевої зрілості, то настають дуже різкі зміни в розвитку організму: припиняється ріст і розвиток внутрішніх і зовнішніх статевих органів, не виникають вторинні статеві ознаки, збільшується період росту кісток у довжину, стають більш тонкими м’язові волокна. Гортань залишається маленькою, голос високий, щитовидний і персневидний хрящі гортані не костеніють, відзначається жіночий тип розподілу волосся, грудні залози збільшуються, відсутній статевий потяг. Таких чоловіків називають євнухами. Гормональна недостатність, що розвивається в дорослому організмі, не супроводжується настільки різкими змінами. Відзначається різний ступінь зворотного розвитку статевих органів, зменшується статевий потяг.
Місце розташування, розмір і структура жіночих статевих залоз. Яєчник дорослої жінки досягає в середньому маси 4–5 г. Частина жіночих статевих гормонів утвориться там же, де відбувається дозрівання яйцеклітини, – у фолікулах. Інші гормони синтезуються в жовтому тілі. У яєчниках мається інтерстиціальна тканина, з такої ж тканини як і насінники. У ній формується невелика кількість андрогенів і гормонів, що в основному утворюються в корі наднирників – кортикостероїдів.
Гормони яєчників. Яєчники секретують естрогени, прогестини і релаксин.
Естрогени одержали свою назву у відповідності зі здатністю викликати тічку у статевонезрілих самок тварин. Серед естрогенів розрізняють естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них естрон, найменш активний естріол.
Естрогени утворюються не тільки в організмі жінок, але й у чоловіків, у яких вони синтезуються в насінниках. Однак у чоловіків естрогени утворюються в значно меншій кількості, чим у жінок. Так, сеча чоловіків містить лише 1/3 кількості естрогенів, що виділяються із сечею у жінок.
Біологічне значення естрогенного гормону полягає в стимуляції розвитку жіночого статевого апарата (піхви, матки, яйцеводів), у розвитку вторинних статевих ознак, у формуванні статевого почуття. Естрогени сприяють зроговінню піхвового епітелію, що відбувається в середині менструального циклу, перед овуляцією. У цей період у крові знаходиться найбільша кількість естрогенів. Естрогени підтримують рН піхвового вмісту на рівні 4,0–5,0. У матці під впливом естрогенів збільшуються розміри епітеліальних клітин, підслизовий шар, маткові залози. Естрогени викликають затримку води в матці – її набрякання, стимулюють розщеплення глюкози, викликають скорочення мускулатури матки, стимулюють ріст яйцепроводів, сприяють скороченню їх стінок, впливають на молочні залози, викликаючи розширення і розгалуження молочних проток.
Прогестинами називають сполуки, що утворюються головним чином у жовтому тілі яєчників. Крім жовтого тіла, вони формуються в плаценті і наднирниках.
До групи прогестинів відноситься прогестерон – гормон, що сприяє збереженню і нормальному розвитку вагітності. Прогестерон сприяє проходженню яйцеклітини по яйцепроводу, викликає стовщення і розпушення слтзової оболонки матки, підготовляючи її до імплантації бластоцисты. Він зменшує чутливість мускулатури матки до окситоцину, що викликає її скорочення. Недостатня кількість прогестерону в крові під час вагітності приводить до загибелі плоду в ранній термін вагітності і до викидня – у пізні. Прогестерон впливає і на молочні залози, стимулюючи їх розвиток і тим самим підготовляючи до лактації.
Релаксин утвориться також у жовтому тілі яєчника й у плаценті. Він викликає розм’якшення лонного зрощення, що сприяє здійсненню родового акта.
Гіпер- і гіпофункція жіночих статевих залоз. Гіперфункція яєчників – гіпероваріїзм – викликає ранній прояв вторинних статевих ознак і передчасне статеве дозрівання. У літературі описані випадки статевого дозрівання дівчаток уже в 4–5 років. У таких дітей відзначається раннє зрощення епіфізодіафізарних хрящів, добре розвита матка, грудні залози, яскраво виражені усі вторинні статеві ознаки, має місце менструація. При гіпероваріїзмі у дорослих відзначається підвищене статеве почуття, посилені менструації.
Гіпооваріїзм – знижена функція яєчників – зустрічається вкрай рідко. У минулому в Індії охоронницями гаремів були кастровані жінки. Вони відрізнялися високим зростом великою силою, недорозвиненням зовнішніх статевих органів і матки, відсутністю менструації, загальним ожирінням.