Вестибулярний аналізатор

Будова вестибулярного аналізатора. Периферичний відділ вестибулярного аналізатора людини є частиною внутрішнього вуха. Він складається з трьох напівкружних каналів, розташованих у взаємно перпендикулярних площинах сферичного й еліптичного мішечків переддвер’я (круглого й овального) (Рис.25). У порожнині їх знаходитьсярідина – ендолімфа. У мішечках переддвер’я розташовані рецепторні волоскові клітини, що утворюють узвишшя – плями.

Рис. 25. Схема будови лабіринту вуха: 1. – еліптичний і 2 – сферичний мішечки переддвер’я; 3 – равлик; 4 – задній, 5 – зовнішній і верхній напівкружні канали; 7 - ампули напівкружних каналів.

Волоскові клітини можуть бути кулястої і циліндричної форми, їх поверхня вкрита волосками, а до підстави підходять безмієлінові закінчення чутливих волокон вестибулярно-преддверного нерва (Рис. 26, А). Волоски рецепторних клітин занурені в студенисту отолітову мембрану, у якій знаходяться кристали кальциту–статоконії (отоліти) (Рис. 26, Б). Кожна клітина має 40–110 нерухомих волосків і один довгий– рухливий. Простір між волосками пронизано ниткоподібними структурами. Сенсорні клітини розташовані групами. Кожна включає декілька сотень клітин. Рухливі волоски усередині групи мають однакову орієнтацію, але самі групи орієнтовані по різному.

В ампулах напівкружних каналів розташовані гребінці – крісти, утворені рецепторними клітинами, що забезпечені пучком волосків. Число їх у кожному пучку складає 50–80. У різних каналах орієнтація волосків різна. Волоски покриті желеподібним ковпачком – купулою.

Волокна, що підходять до волоскових клітин, є відростками біполярних клітин вузла переддвер’я, що розташований на дні внутрішнього слухового проходу. Другий відросток цих клітин направляється в складі переддверно-равликового нерва в довгастий мозок, звідки збудження передається на мотонейроны спинного мозку,.нейрони мозочка і ядер окорухових нервів. Корковий кінець вестибулярного аналізатора локалізується в скроневій ділянки кори.

Функція вестибулярного аналізатора. Рецепторні утворення мішечків переддвер’я призначені для сприйняття змін положення голови. Збудження волоскових клітин виникає в результаті згинання волосків під впливом ковзання отолітової мембрани, при натягу їх у результаті її відвисання, при тиску отолітової мембрани.

Рис. 26. Мікроструктура периферичного відділу вестибулярного аналізатора. А – структура і розташування волосковых клітин: 1 – волоскові клітини; 2 – опорна клітина; 3 – нервові закінчення; 4-нервове волокно; Б-схема будови отолітового апарата; 1-отоліти; 2-отолітова мембрана; 3– волоски; 4 – опорні клітини; 5 – волоскові клітини;6– нервові волокна.

Рецептори напівкружних каналів реагують на зміни швидкості руху організму в горизонтальній площині і кутові прискорення при його обертальних рухах. При цих прискореннях під впливом руху ендолімфи відбувається зсув купули, що і є подразником. Рух ендолімфи в протилежних напрямках викликає протилежно спрямовані зміни збудливості, тобто відбувається зрушення убік або збудження, або гальмування.

У нерві, що відходить від вузла переддвер’я, завжди реєструється фонова електрична активність. При подразненні волоскових клітин частота импульсації міняється.

Ядро переддверно-равликового нерва, розташоване в довгастому мозку, має численні зв’язки зі спинним мозком, мозочком, центрами, що регулюють роботу внутрішніх органів, з ядрами окорухальних нервів. Тому подразнення вестибулярного апарата супроводжується перерозподілом тонусу м’язів, спрямованим на установлення вихідного пороження тіла.

Одночасно виникає ряд вегетативних рефлексів зміни кров’яного тиску, шкірної температури, частоти скорочення серця, частоти дихання і т.д. При враженні вестибулярного апарату зникає здатність збереження вертикального положення тіла і ряд вегетативних розладів (запаморочення, нудота). Однак через декілька місяців недостатність функції вестибулярного апарату компенсується діяльністю інших аналізаторів, головним чином рухового і зорового. Інтенсивність вегетативних розладів, що виникають при подразненні вестибулярного апарату, можна зменшити, а іноді і цілком зняти шляхом систематичного тренування.