
- •Анатомія і фізіологія дитячого організму
- •В ступ
- •Розділ і розвиток організму людини період ембріонального розвитку організму
- •Коротка характеристика різних видів тканин
- •Вікові зміни показників фізичного розвитку
- •Розділ іі морфологічний і функціональний розвиток відділів центральної нервової системи нервова система
- •Загальний план будови нервової системи. Нервова система людини складається з двох основних відділів: центрального і периферичного.
- •Головний мозок. Головний мозок міститься в порожнині черепа має масу біля 1350 г і поділяється на п’ять відділів: середній, проміжний, кінцевий.
- •Загальні закономірності морфологічного і функціонального розвитку
- •Ріст і розвиток спинного мозку
- •Ріст і розвиток довгастого мозку і моста
- •Ріст і розвиток мозочка
- •Ріст і розвиток середнього мозку
- •Ріст і розвиток проміжного мозку і базальних ядер
- •Розвиток кори великих півкуль головного мозку
- •Вища нервова діяльність людини і її особливості
- •Вища нервова діяльність дітей до 1 року
- •Вища нервова діяльність дітей у віці від 1 до 3 років
- •Вища нервова діяльність дітей дошкільного віку
- •Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
- •Розділ ііі аналізатори структура і значення аналізаторів
- •Загальні властивості і закономірності діяльності рецепторних утворень
- •Зоровий аналізатор
- •Слуховой аналізатор
- •Нюховий аналізатор
- •Смаковий аналізатор
- •Шкірний аналізатор
- •Вестибулярний аналізатор
- •Руховий аналізатор
- •Розділ іvморфологічний і функціональний розвиток аналізаторів вікові особливості зорового аналізатора
- •Вікові особливості слухового аналізатора
- •Вікові особливості вестибулярного аналізатора
- •Вікові особливості смакового і нюхового аналізаторів
- •Вікові особливості шкірного аналізатора
- •Вікові особливості рухового аналізатора
- •Розділ vопорно-руховий апарат значення і будова опорно-рухового апарату
- •Будова кістяка
- •Кістяк голови включає мозковий і лицьовий череп.
- •Будова і властивості кістякових м’язів
- •Розділ vі вікові особливості опорно-рухового апарату вікові особливості кістяка
- •Вікові особливості кістякової мускулатури
- •Розділ vіі ендокринні залози структура і функції ендокринних залоз
- •Щитовидна залоза
- •Паращитовидні залози
- •Наднирники
- •Статеві залози
- •Вилочкова залоза
- •Підшлункова залоза
- •Розділ vііі вікові особливості структури і функції ендокринних залоз вікові особливості гіпофіза
- •Вікові особливості щитовидної залози
- •Вікові особливості наднирників
- •Вікові особливості статевих залоз
- •Вікові особливості паращитовидних залоз
- •Вікові особливості вилочкової залози й епіфіза
- •Вікові особливості підшлункової залози
- •Розділ іх кров
- •Значення крові
- •Склад і властивості плазми крові
- •Еритроцити
- •Лейкоцити
- •Тромбоцити
- •Імунні властивості крові
- •Руйнування й утворення кров’яних тілець
- •Розділ х вікові особливості системи крові вікові особливості кровотворення
- •Зміни з віком кількості і властивостей еритроцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей тромбоцитів
- •Зміни з віком кількості і властивостей лейкоцитів
- •Вікові особливості імунних реакцій і складу плазми
- •Розділ хі серцево-судинна система значення серцево-судинної системи в організмі
- •Основні особливості будови серцево-судинної системи
- •Цикл серцевих скорочень
- •Властивості серцевого м'язу
- •Зовнішні прояви діяльності серця
- •Систолічний і хвилинний об’єкти серця. Робота серця
- •Рух крові по судинах
- •Нервова і гуморальна регуляція діяльності серця
- •Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин
- •Саморегуляція серцево-судинної системи
- •Вплив кори великих півкуль на діяльність серцево-судинної системи
- •Розділ хіі вікові особливості серцевосудинної системи особливості морфологічного розвитку серцево-судинної системи
- •Тривалість окремих фаз серцевого циклу (у сек.) у дітей різних вікових груп (по б. Л. Комарову)
- •Вікові особливості систолічного і хвилинного об`ємів серця
- •Вікові особливості руху крові по судинах
- •Вікові особливості регуляції діяльності серцево-судинної системи
- •Розділ хііі дихальна система значення дихання. Будова органів дихання
- •Зовнішнє дихання
- •Склад повітря (у %)
- •Перенесення газів кров’ю
- •Обмін газів у легенях і тканинах
- •Регуляція дихання
- •Залежність величини легочнол вентиляції від вмісту со2, у вдихуваному і альвеолярному повітрі (у %)
- •Рефлекторна регуляція дихання
- •Роль кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання
- •Розділ хіvвікові особливості структури і функції органів дихання морфологічний розвиток органів дихання
- •Вікові особливості зовнішнього дихання
- •Зміни зовнішнього дихання з віком
- •Зміна величини дихального об’єму легень з віком
- •Вікові особливості транспорту газів
- •Вікові особливості регуляції дихання
- •Розділ хv травлення значення травлення. Будова органів травлення
- •Методи вивчення функцій органів травлення
- •Функціональні особливості органів травлення
- •Травлення в кишечнику
- •Печінка, її будова і функції
- •Рухова функція шлунково-кишкового тракту
- •Розділ хvі вікові особливості травлення
- •Формування морфологічної структури органів травлення
- •Розвиток залоз травної системи
- •Вікові функціональні особливості травної системи
- •Розділ хvіі обмін речовин і енергії в організмі значення обміну речовин, його основні етапи
- •Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Зв’язок і взаємозалежність обміну речовин в організмі
- •Обмін води і мінеральних речовин
- •Енергетичний обмін
- •Норми харчування
- •Нервова регуляція обміну речовин
- •Терморегуляція
- •Основні механізми терморегуляції
- •Розділ хvііі вікові особливості обміну речовин особливості обміну білків
- •Особливості обміну вуглеводів
- •Особливості обміну ліпідів
- •Особливості обміну мінеральних речовин
- •Вікові особливості обміну енергії
- •Вікові особливості терморегуляції
- •Розділ хіх виділення значення і будова видільної системи
- •Механізм сечоутворення
- •Регуляція функцій органів виділення
- •Розділ хх вікові особливості органів сечоутворення і сечовиділення вікові особливості структури нирок
- •Зміни з віком величини нирок
- •Вікові особливості функції нирок
- •Добова кількість мінеральних речовин, необхідна для грудних де.ЕД і дорослих (на 1 кг маси тіла)
- •Вікові особливості регуляції функції нирок
- •Розділ ххі будова і функції шкіри
- •Значення шкірного покрова, його функції
- •Будова шкіри людини
- •Деякі похідні шкіри
- •Вікові особливості шкіри
- •АнатомIя I фIзIологIя дитячого органIзму Навчальний посібник
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
- •01030, М. Київ, вул. Пирогова, 9, кім. 221-а, тел. 239-30-85
Вища нервова діяльність дітей шкільного віку
Вища нервова діяльність дітей 7–10 років. Утворення умовних рефлексів у дітей цього віку відбувається швидко. Перша умовна реакція при орієнтовно-дослідницькому підкріпленні з’являється на 5–6-му підкріпленні. Стадія нестійкого умовного рефлексу значно менш виражена; найчастіше на 8–9-му поєднанні вже спостерігається міцний рефлекс. Реакції індивідуалізовані; в урівноважених і збудливих дітей при 2–4 поєднаннях відбувається зміцнення рефлексів, тобто з місця, в інертних і легкогальмованих – після 12–14 поєднань.
Велике значення має характер рефлексу, на базі якого утворюється тимчасовий зв’язок. На ігровому або орієнтовно-дослідницькому підкріпленні умовні реакції легше виробляються, ніж при інших підкріпленнях. Гальмування в дітей цього віку помітно відрізняється від гальмування в дошкільників: обидві форми безумовного гальмування менш виражені. Індукційне гальмування залежить від характеру застосовуваного подразника. Наприклад, умовно-харчовий слюновидільний рефлекс на метроном може цілком загальмуватися, а руховий харчовий зберігається.
Усі форми умовного гальмування здобувають велике значення. Диференційоване гальмування добре виражено. Неоднаково здійснюється дітьми диференціювання подразників різного характеру: різні ландшафти диференціюються молодшими школярами легко, зображення тварин сутужніше, найменш доступні в цьому віці кількісні диференціювання. Діти у віці 7–10 років при диференціюванні комплексних подразників, основний комплекс яких – кількість предметів, звертають увагу на випадкові, другорядні ознаки, що супроводжували числовий компонент. Так, наприклад, картинки з різною кількістю зображуваних предметів діти розрізняють по величині зображення і по його положенню на картинці, але не по числу предметів. Диференціювання складних подразників відбувається за конкретними і наочними ознаками. Рухливість нервових процесів у цьому віці гарна.
Переробка подразників (позитивного на негативний і навпаки) відбувається легко.
Словесні звіти дітей цього віку докладні, цілком відповідають обстановці і конкретні.
Вища нервова діяльність дітей старшого шкільного віку. У період статевого дозрівання підвищена активність внутрішньосекреторної функції статевих залоз впливає дуже помітним чином на вищу нервову діяльність підлітків. У цей період спостерігається підвищення збудливості нервової системи, виникає широка іррадіація нервових процесів.
У цей період у підлітків спостерігається різка неврівноваженість нервових процесів, наростання збудливості й ослаблення внутрішнього гальмування. Експериментальне вивчення вищої нервової діяльності підлітків показало утруднене в порівнянні з попереднім віком утворення тимчасових зв’язків. Якщо в молодших школярів умовні рефлекси з’являються після 2–4 поєднань умовного і безумовного подразників і стабілізуються в середньому після 8 поєднань, то в підлітків до 15 років для зміцнення рефлексу необхідно до 21поєднання. Зменшується швидкість утворення умовних рефлексів і на мовні подразники. У цей період можливі парадоксальні реакції на подразники, коли позитивний подразник викликає негативну реакцію. Особливості вищої нервової діяльності підлітків вимагають особливо уважного підходу до них, створення спокійної обстановки, правильного режиму дня, добре продуманої організації навчально-виховної роботи.