Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Davnya_ukr_lit_Metodichka_2009.doc
Скачиваний:
464
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
1.87 Mб
Скачать

В.Перетц

Касіян Сакович перший в українській давній поезії створив монументальний образ ідеального національного героя і наділив його виразною виховною функцією.

В.Колосова

Іван Величковський – поет дуже цікавий. Саме поет, а не віршописець. Бо наділила його природа щирою іскрою художнього таланту – здатністю зірко вдивлятися у світ, гостро і парадоксально осмислювати його, відливати свої думки у місткі асоціації, колоритні образи, влучні дотепи. Віртуозно володіючи словом і віршем, він полюбляв експериментувати, шукати і розробляти нові й незвичні літературні форми. Це була типова людина епохи бароко (виділення наше. – І.С.) – ренесансна життєрадісність і життєлюбність поєднувалась у ньому з глибокою, щирою релігійністю, а це породжувало внутрішню суперечливість його душевного світу, його індивідуальну душевну драму, хоч і живило потужною енергією його творчість. Цікавий він ще й тим, що не займав високих посад, не мав поважних титулів і, бувши освіченою людиною, лишався все життя рядовим орачем рідної культурної ниви…

В.Колосова, В.Крекотень

середніх здібностей, з великим хистом до спостережень, але без уміння та бажання використати свої знання на практиці, - ієромонах Климентій малюється нам як характерний представник того покоління, котре сполучило заповіти минувшини з якимись новими стремліннями та змаганнями. Бувши щирим прихильником того ладу життя, який сформувався за останні роки ХVІІ в. на Україні, Климентій є типовою звичайною людиною свого часу (виділення наше. – І.С.).

В.Перетц

Тема 12: Українська проза хvіі ст. План:

  1. Розвиток національних традицій ораторсько-проповідницької прози:

    1. творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького (р.нар. невід. — 1646) («Дзеркало богослів’я» (1618) та «Євангеліє учительне» (1619));

    2. «Меч духовний» (1666), «Труби словес проповідних» (1674) Лазаря Барановича (1593 (1620?) — 1693);

    3. Іоаникій Галятовський (р. нар. невід. — 1688) як теоретик і практик барокового казання. «Ключ розуміння» (1659, 1663, 1665), «Наука, альбо способ зложення казання» (1659);

    4. Проповідницька проза Антонія Радивиловського (р. нар. невід. — 1688) — «Огородок Марії Богородиці» (1676) та «Вінець Христа, із проповідей недільних, як із квітів рожаних, сплетений» (1688): джерела, вставні новели у творах, жанрове розмаїття.

  1. Збірки легендарних оповідань про чудеса Богородиці та її іконічних образів:

  1. «Небо новоє» (1665, 1666, 1677), «Скарбниця потребная» (1676) Іоаникія Галятовського;

  2. «Руно орошене» (1680) Димитрія Туптала (Ростовського) (1651 — 1709).

  1. Історія укладання житійних збірників:

  1. «Тератургима, або Чуда» (1638) Афанасія Кальнофойського (р. нар. і см. — невід.);

  2. «Патерик Печерський» (1661);

  3. «Книги житій святих» («Четьї Мінеї») (1689-1705) Димитрія Туптала (Ростовського), їхня жанрова природа.

Тексти:

  • Баранович Л. Із книги «Меч духовний». Із книги «Труби словес проповідних» // Слово многоцінне… — Кн. 2. — С.276-284, 319-330.

  • Галятовський І. Наука, альбо Спосіб складання казання // Там само. — Кн. 2. — С.417-446.

  • Кальнофойський А. Тератургима, або Чуда // Там само. — Кн. 2. — С.200-255.

  • Радивиловський А. Із книги «Огородок Марії Богородиці». Із книги «Вінець Христов» // Там само. — Кн. 2. — С.454-491.

  • Транквіліон-Ставровецький К. Із книги «Зерцало богословія» // Там само. — Кн. 2. — С.264-265.

  • Туптало Дмитро. Житія святих (Четьї Мінеї). – Т.І - VІ. – Львів, 2005-2008.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]