37. Встановіть залежність емоційних проявів людини від порушення зору.

Життя і діяльність людини нерозривно пов’язані з функціонуванням її емоційно-почуттєвої сфери. Людина реагує на життя позитивними або негативними емоціями та почуттями.

Емоції та почуття здійснюють сигнальну та регуляторну функції в діяльності людини і регулюють її, стимулюючи до позитивного або гальмуючи негативне.

Емоції – це особливі психічні стани, пов’язані з вродженими реакціями людини, її потребами та мотивами. Вони виражаються в безпосередньому переживанні задоволення, радості, задоволення, незадоволення, смутку, страху та ін. Завдяки емоціям людина регулює свою поведінку. Емоції виконують також спеціальну функцію – виступають засобом спілкування.

Регулятивні механізми емоцій знімають надлишок емоційного збудження. Наприклад, туга, відчай спричиняють психічний біль і викликають органічні зміни, які можуть набути характеру розладів. Тривале збереження такого стану небезпечне, але й самостійно подолати його людині дуже важко.

Дослідженнями тифлопсихологів встановлено, що сліпі та слабозорі мають такі ж самі емоції та почуття, як і зрячі, проте рівень їх розвитку може бути нижчий,  а також можуть виникати психоемоційні розлади внаслідок окремих очних захворювань, наприклад, виникнення аутизму при ретролентальній фіброплазії.

Встановлено також, що дітям з порушеннями зору властиві такі відхилення, як нездатність навчатись, що не можна пояснити інтелектуальними, сенсорними факторами та здоров'ям дитини; нездатність встановлювати міжособистісні стосунки; неадекватна поведінка в нормальних умовах, переважання депресій, переживань, незрячі діти більш вразливі. Наявність життєвих труднощів викликає різні емоційні реакції, зокрема, пасивність, мрійливість та фантазування, страх перед невідомим простором, та страх живих невідомих об’єктів.

Порушення зору впливають на емоційні стани людини. Відмічаються зміни в активності, в проявах напруги, неврівноваженість, невпевненість, пригніченість в стосунках з оточуючими.

Дослідження, проведені в тифлопсихології показали що сліпі діти краще розуміють емоційні стани людини, виявляють більшу точність в розпізнаванні їх за голосом. Оцінюючи емоційні стани, вони виділяють і адекватно оцінюють такі якості співрозмовника, як активність, домінантність, тривожність.

Проявляючись як безпосередні реакції на предмети та події оточуючої дійсності, емоції пов’язані з першими враженнями. Перші враження є безпосередньою реакцією на якісь зовнішні подразники, вони можуть бути усвідомленими і неусвідомленими, такими, що базуються на різних видах відчуттів та сприймань. Зорові порушення звужують коло емоційних реагувань, виключаючи ті, що пов’язані з візуальною інформацією. Тому можна сказати, що порушений зір впливає на емоційне життя особистості.

Емоції і почуття людини супроводжуються виразними рухами, зокрема, мімічними (рухи м'язів обличчя) та пантомімічними (рухи м'язів тіла, жести).

Виразні рухи становлять експресивну сторону емоцій та почуттів і виконують сигнальну функцію. Вони доповнюють переживання, роблять їх більш яскравими і легко доступними сприйняттю іншими людьми.

При природженій сліпоті спостерігається відсутність або неадекватність експресивних ознак емоцій і почуттів. Адже міміка зрячої дитини розвивається при зоровому наслідуванні рухам м'язів обличчя дорослих, які до неї звертаються. Оскільки при глибокому порушенні зору  дитина втрачає можливість візуального наслідування, її міміка не розвивається або розвивається спонтанно і часто не відповідає ситуації. Так само порушення зору відбивається і на розвиткові пантоміміки. Найбільшу виразність сліпі проявляють у мові, її темпі та голосності і т. ін.

Ставлення людини до своєї діяльності і предметного світу, задоволення потреб, які виникають у людини, формують її почуття. Така особлива форма ставлення до світу, як почуття, властива лише людині й розкриває її внутрішній світ.

Протікання емоцій і почуттів характеризується динамікою і фазовістю. Реакція на зовнішні подразники викликає у людини напругу, яка накопичується і вимагає розв'язки.

Психічна напруга проявляється в емоційних станах, які забарвлюють всю психічну діяльність людини і виявляються в настроях та адекватних станах.