2. Показник матеріалоємності, що оцінює фактичні витрати матеріальних ресурсів на одиницю продукції (чи одиницю споживчої властивості) у натуральному або вартісному її вимірі. Цей показник безпосередньо пов’язаний з показниками, які характеризують витрат окремих видів матеріальних ресурсів (металоємність, енергоємність, паливоємність), вимірюваними в натуральному, натурально-вартісному та вартісному виразі.

3. Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції

визначається співвідношенням суми матеріальних витрат повної собівартості виробленої продукції: МВ

УМВ C ,

де МВ – загальна величина матеріальних витрат; С – загальна собівартість товарної продукції

Динаміка цього показника характеризує зміну матеріалоємності продукції.

4. Коефіцієнт матеріальних витрат являє собою відношення фактичної суми витрат до планової і показує наскільки економічно

використовуються матеріали в процесіМВ виробництва:

КМВ МВФ ,

П

де МВФ, МВП – витрати матеріальних ресурсів, фактичні та планові

відповідно.

Якщо цей коефіцієнт вище одиниці (КМВ > 1), це свідчить про перевитрату матеріальних ресурсів на виробництво продукції; якщо менше одиниці (КМВ13 < 1), то матеріальні ресурси використовуються економічно.

7. Коефіцієнт забезпечення виробництва ресурсами (qЗБ) характеризує

рівень забезпечення виробництва різними видами ресурсів (сировини, матеріалів, топлива, енергії і т.п.) або різними видами послуг та визначається наступним

відношенням: М

qЗБ М Ф , ПЛ

де МФ – кількість ресурсів, що надійшли за певний період у виробництво у

відповідних одиницях виміру; МП – потрібна (нормативна) кількість ресурсів (послуг) у відповідних одиницях

виміру, яка повинна надійти за цей період за планом.

Коефіцієнт плановості забезпечення ресурсами (qП.З) визначається

порівнянням кількості (вартості) матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, палива і т.п.), що отримані від постачальників з порушенням строків або обсягів постачання, і планового обсягу поставок за цей же період:

qП.З 1 МПС , М ПЛ

де МПС – кількість (вартість) матеріальних ресурсів, що надійшли за певний період з

порушенням строків постачання (з запізненням); МПЛ – планова кількість (вартість) матеріальних ресурсів, які повинні були надійти15 за

певний період.

9. Коефіцієнт організації постачання матеріальних ресурсів (qОРГ) визначається

множенням коефіцієнта забезпечення виробництва ресурсами (qЗ) на коефіцієнт плановості забезпечення ресурсами (qП. З ) :

qОРГ qЗ qП .З.

Крім цих специфічних показників ефективність використання матеріальних ресурсів може бути оцінена по динаміці показників матеріалоємності (матеріаловіддачі) продукції, питомої ваги матеріальних витрат у собівартості продукції, співвідношення темпів росту обсягів виробництва та матеріальних витрат.

У галузях, що здійснюють первинну переробку сировини, застосовуються такі показники:

–зміст корисної речовини у вихідній сировині (заліза в руді, цукру в буряку і

т.п.);

–ступінь використання корисної речовини, що міститься у вихідній сировині, і відсоток втрат, що виникають у процесі переробки сировини;

–кінцевий вихід готової продукції, що розраховується розподілом обсягу готового продукту на обсяг вихідної сировини.

Зменшення витрат субстанцій і основних матеріалів на виробництво одиниці лікарських засобів можливе за рахунок удосконалення техніки і технології, закупівлі більш якісних субстанцій і основних матеріалів, скорочення втрат протягом усього

Під матеріально-технічним забезпеченням підприємства

розуміється процес забезпечення підприємства усіма видами матеріально- технічних ресурсів у необхідний термін і в обсягах, необхідних для здійснення його виробничо-господарської діяльності.

У загальному вигляді завдання матеріально–технічного забезпечення підприємства можна визначити так:

дотримування обґрунтованих термінів закупівлі субстанцій і матеріалів.

забезпечення точної відповідності між обсягом закупівлі та потребами в матеріальних ресурсах (надлишок або недолік кількості поставлених матеріальних ресурсів також негативно впливає на баланс оборотних фондів і стійкість випуску продукції, і, крім того, викликає додаткові витрати при відновленні балансового оптимуму).

дотримання вимог виробництва, що висуваються до сировини та матеріалів.

Основними критеріями, які визначають закупівельну політику

Питома вага витрат матеріально–технічного забезпечення (на прикладі компаній США)