“Матеріально-технічне забезпечення діяльності підприємства

Ресурси – це фактори, які використовуються для виробництва економічних

благ.

Ресурси поділяються на:матеріальні ресурси;людські ресурси;фінансові ресурси;

До матеріальних ресурсів відноситься сировина, матеріали, паливо, усі види енергії тощо. У собівартості лікарських засобів матеріальні витрати складають понад 70 %.

Необхідною умовою економічної безпеки фармацевтичного підприємства є його своєчасне і повне забезпечення субстанціями та матеріалами необхідної якості та в кількості, обґрунтованій виробничою програмою, тому важливою умовою економії субстанцій і матеріалів, що використовуються, є аналіз забезпеченості фармацевтичних підприємств матеріальними ресурсами та їх використання.

Матеріально-технічне забезпечення фармацевтичних підприємств включає:

визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах;пошук і закупівлю ресурсів;організацію доставки;збереження;

видачу матеріальних ресурсів споживачам на підприємстві. Забезпечення матеріально-технічними ресурсами повинне бути

своєчасним, комплексним і супроводжуватися мінімальними витратами. Роботу по забезпеченню підприємства матеріальними ресурсами здійснює відділ матеріально-технічного забезпечення

Матеріально-технічні ресурси підприємство здобуває на ринку, де продавцями і постачальниками є безпосередньо підприємства-виробники або фірми-посередники. Якщо закупівля матеріально-технічних ресурсів безпосередньо у виробників, то це - організація постачання за прямими зв'язках. Така організація забезпечення матеріальними ресурсами має переваги, які містяться в забезпеченні можливості оперативного обліку спеціальних вимог покупця до продукції, конкретних побажань щодо її складу, конструкції, оформлення, планування термінів постачання і т.п. По прямих зв'язках поставляються, насамперед, ті матеріально-технічні ресурси, що необхідні постійно у великій кількості, а також вироби по індивідуальних замовленнях і складне обладнання. Однак, уся номенклатура матеріально-технічних ресурсів, необхідних для здійснення процесу виробництва, досягає іноді десятків тисяч найменувань і типорозмірів, тому така кількість матеріальних ресурсів не може поставлятися по прямих зв'язках. Ті ресурси, що, необхідні в невеликій кількості, періодично і нерегулярно, можливо купувати у посередників, тобто оптових фірм і магазинів, які комплектують визначений асортимент товарів для продажу і територіально розміщуються неподалік від

Для безперебійного забезпечення підприємства матеріальними ресурсами важливо визначення джерел покриття потреби в них.

Джерела покриття розділяються на зовнішні та внутрішні.

До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, що надходять від постачальників відповідно укладених договорах; внутрішні джерела – це:

а) мінімізація відходів сировини і матеріалів; б) використання вторинної сировини; в)виготовлення власних напівфабрикатів; г) економія сировини та матеріалів;

д) зменшення втрат ссировини, матеріалів і готової продукції протягом всього циклу виробництва, починаючи з моменту закупівлі субстанцій та матеріалів і закінчуючи збутом готових лікарських засобів.

Потреба в матеріальних ресурсах за рахунок зовнішніх джерел визначається як різниця між загальною потребою в конкретному найменуванні сировини або матеріалу і величиною власних джерел її

Загальна потреба в матеріально-технічних ресурсах

визначається у залежності від їхнього призначення.

Кількість технічних засобів, тобто машин і обладнання, визначають епізодично при проектуванні виробничих систем.

Розрахунки потреби в матеріалах є регулярними і здійснюються на єдиній методичній основі. Кількість матеріалів певного виду, необхідних фармацевтичному підприємству в розрахунковому періоді в натуральному вимірі (Мрн), і матеріалів, які слід закупити, розраховується за формулою:

MPH MP MП MK ,

де Мр – витрата матеріалів у розрахунковому періоді; МП, Мк – перехідний запас матеріалів відповідно на початок і кінець розрахункового

періоду.

визначається множенням норми витрати на обсяг

продукції (робіт). Цей основний принцип конкретизується відповідно кожного об'єкту нормування. Зокрема, витрати матеріалів на виробництво продукції (Мр.п.)

розраховують так:

n

Мр.п. Ni M ні М н.п , i 1

де n – кількість найменувань продукції, що виготовляється;

Ni – обсяг випуску продукції і-го найменування в натуральному вимірі; Мн i – норма витрат матеріалу на одиницю і-го виробу;

Мн.п – витрати матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва.

Витрати матеріалів на зміну залишків незавершеного виробництва

(Мн.п) розраховуються тоді, коли істотно змінюються залишки незавершеного

виробництва. Вони визначаються в залежності від широти номенклатури продукції і величини норм витрат. При обмеженій номенклатурі продукції і великих нормах витрат визначається зміна кількості виробів у незавершеному виробництві, яку помножують на норму витрат на один виріб. В інших випадках величина витрат матеріалу на зміну залишків незавершеного виробництва (Мн.п) обчислюється

приблизно, виходячи з величини незавершеного виробництва у вартісному вимірі і витрат матеріалів на грошову одиницю продукції у незавершеному виробництві за минулий рік. У такий спосіб розраховуються витрати основних матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та тих допоміжних матеріалів,8 що