На практиці в процесі господарської діяльності часто виокремлюють також ефективність застосовуваних і споживних ресурсів як специфічну форми вияву загальної ефективності виробництва.
Узагальнюючий показник ефективності застосовуваних ресурсів (Езр)
підприємства: |
VЧП |
|
Е ЗР |
|
|
Ч П (ФОС |
ФОБ ) К ПВП |
|
де VЧП – обсяг чистої продукції підприємства; ЧП – чисельність працівників підприємства; ФОС – середньорічний обсяг основних фондів;
ФОБ – це вартість оборотних фондів підприємства; КПВП – коефіцієнт повних витрат праці, що визначається на макрорівні як
відношення чисельності працівників у сфері матеріального виробництва до обсягу утвореного за розрахунковий рік національного доходу.
Узагальнюючим показником ефективності споживання ресурсів є показник витрат на одиницю товарної продукції, що характеризує рівень поточних витрат на виробництво і збут виробів (рівень собівартості).
До узагальнюючих показників ефективності виробництва відносять
показник частки приросту продукції за рахунок інтенсифікації виробництва.
|
|
Р |
|
Ч інт 100 |
1 |
З |
|
V |
|||
|
|
В |
|
де Чінт – частка приросту обсягу продукції за рахунок інтенсифікації виробництва;
ΔРЗ – приріст застосовуваних ресурсів за певний період (розрахунковий рік);
ΔVВ – приріст обсягу виробництва продукції за той самий період (рік).
21
Соціальна ефективність визначається на двох рівнях: локальному
(на підприємстві – рівень задоволення потреб своїх робітників у соціальних благах) та державному (ступінь соціальної захищеності людей та рівень задоволення їх соціальних потреб з боку місцевих органів влади та держави в цілому).
До соціальних потреб робітників, які повинні задовольняти самі підприємства, відносять:
1) збільшення розміру заробітної плати понад встановленого державою мінімального рівня заробітної плати;
2) оплату частини вартості або надання повністю безкоштовних путівок до лікувально-оздоровчих закладів;
3) дотації закладам громадського харчування підприємства (організації);
4)видача суди на придбання власного житла;
5)будівництво та утримання власних баз відпочинку, будинків культури, лікарень, спортивних споруд, дитячих дошкільних закладів;
6)забезпечення нормальних (нешкідливих для здоров’я) умов праці та належної охорони навколишнього природного середовища;
7)направлення працівників підприємства на навчання та
стажування за рахунок підприємства. |
22 |
При загальній оцінці соціальної ефективності потрібно враховувати соціально значущі заходи, які постійно здійснюються за рахунок місцевих (муніципальних) та державних бюджетів:
1)встановлення та регулювання мінімальної заробітної плати;
2)встановлення та виплата пенсій, стипендій та фінансової допомоги багатодітним сім’ям;
3)індексація заробітної плати та пенсій, регулювання цін та вартості комунальних послуг;
4)бюджетне фінансування організацій та підприємств невиробничої сфери в межах установлених лімітів;
5)практична реалізація регіональних та державних соціальних програм.
23
Фактори росту ефективності виробництва (діяльності підприємства)
Рівень економічної та соціальної ефективності виробництва (діяльність) залежить від багатьох факторів.
Для практичного рішення задач управління ефективністю важливе значення має класифікація факторів її рості за певними ознаками:
-за видами витрат та ресурсів (джерелами підвищення ефективності);
-за напрямками розвитку та удосконалення виробництва (діяльності);
-за місцем реалізації в системі управління виробництвом (діяльністю).
Джерела підвищення ефективності:
- зростання продуктивності праці; -зниження фондомісткості, матеріаломісткості та зарплатомісткості
продукції (економія труда); - раціональне використання природних ресурсів(економія витрат
суспільної праці).
24
Класифікаційні ознаки факторів ефективності виробництва
Джерела
підвищення
ефективності
• Підвищення продуктивності праці.
• Зниження: -фондомісткості; -матеріаломісткості
продукції; -зарплатомісткості
продукції.
• Раціональне використання природних ресурсів.
Основні напрямки розвитку та удосконалення виробництва
• Прискорення НТП та
підвищення техніко- технологічного рівня виробництва.
• Удосконалення:
- структури виробництва; - організаційних систем
управління; - форм та методів організації
виробництва; - планування та мотивації
виробництва.
• Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції.
• Розвиток та удосконалення зовнішньоекономічної діяльності.
Місце реалізації факторів в системі управління виробництвом
Внутрішні
•«Тверді» фактори:
-технологія;
-обладнання; -матеріали та
енергія; -вироби.
•«М’які» фактори:
-працівники;
-організація та
системи
менеджменту; -методи роботи; -стиль управління.
Зовнішні
•Державна економічна та соціальна політика.
•Інституціональні
механізми.
•Інфраструктура.
•Структурні зміни.
Фактори росту ефективності діяльності
Класифікація та інтегрована модель факторів ефективності |
25 |
виробництва (діяльності підприємства) |
|
Резерви підвищення ефективності діяльності підприємства:
1)Технологія;
2)Обладнання;
3)Матеріали та енергія;
4)Вироби;
5)Робітники;
6)Організація та системи;
7)Методи праці;
8)Стиль управління;
9)Державна економічна та соціальна політика;
10)Інституціональні механізми;
11)Інфраструктура;
12)Структурні перетворення. |
26 |
|