Методи обчислення рентабельності
Рентабельність активів (Ра) характеризує ефективність використання всього наявного майна підприємства і обчислюється за формулою:
РПз ( ч ) 100%,
аа
де Пз (ч) – загальний (чистий) прибуток підприємства за рік;
∑а – середня сума активів за річний балансом.
Рентабельність власного капіталу (Рв.к) – це показник ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів:
Р |
|
Пч |
100%, |
|
|||
в.к |
|
КВ |
|
де Пч – чистий прибуток підприємства; |
|
|
Кв – власний капітал підприємства.
Власний капітал береться за даними звіту на певну дату (за один рік).
Рентабельність акціонерного капіталу (Рак) обчислюється як співвідношення чистого прибутку підприємства до номінальної
вартості проданих акцій (статутний капітал), яка засвідчує про верхню
П
межу можливих дивідендів наРакції.ак (r) 100%,
ак Кст
де Кст – статутний катіл (номінальна вартість проданих акцій). |
11 |
|
п
ефективність витрат на її виробництво та збут і визначається за
формулою:
П
Рп С р п 100%,
де Прп – прибуток від реалізації продукціїрзап певний період;
Срп – повна собівартість товарної продукції.
У зарубіжній практиці широко використовується показник рентабельності продукції як відношення до обсягу реалізованої продукції.
Рентабельність |
окремого |
виробу |
(Рі). |
при |
багато |
номенклатурному виробництві поряд з рентабельністю всієї продукції обчислюють рентабельність окремих її різновидів. Рентабельність окремого (одного) виробу (Рі) розраховується за
формулою: |
Ці |
|
Сі 100%, |
Р |
|||
і |
|
Сі |
|
де Ці – ціна одного і-го виробу; |
|
|
|
|
|
|
Сі – повна собівартість і-го виробу.
12
Ефективність виробництва – це комплексний кінцевий результат
виростання засобів виробництва й робочої сили за певний проміж уток часу. Головною ознакою ефективності (продуктивності) є досягання кінцевої мети – результатів виробничо-господарської діяльності підприємства
(організації) з найменшими витратами суспільної праці або часу. Ефективність (продуктивність) як економічна категорія визначається
об’єктивно діючим законом економії робочого часу, що є основоположною субстанцією багатства й мірою витрат, необхідних для його нагромадження та використання суспільством.
Закон економії робочого часу, що відображає механізм зниження сукупних витрат на виробництво продукції і надання послуг, має вигляд:
ЗC ЗУП ЗЖП ЗМП min ЕСК
де ЗС – сукупні витрати на виробництво продукції (надання послуг) протягом життєвого циклу товару;
ЗУП – витрати минулої (уречевленої) праці на виробництво і споживання
товару;
ЗЖП – витрати живої праці на певний товар (заробітна плата) плюс відсоток.
Все на стадії життєвого циклу товару; ЗМП – витрати майбутньої праці в процесі споживання (експлуатації) продукту;
ЕСК – сумарний корисний ефект (віддача) товару для споживача за
нормативний строк служби.
Ефективність виробництва (продуктивність системи) за загальною методологією її визначення має такий вигляд: Результати (ефект)
Ефективність (продуктивність) Ресурси (витрати) . 13
По отриманому результату(наслідкам)
По типу економічного росту
По структурі організації виробництва
По місту отримання ефекту
За напрямком інноваційно-інвестиційної діяльності
Ефективність виробництва (продуктивність системи)
За характером витрат
За методом розрахунку
За об’єктом оцінки
За масштабом міжнародних відносин
За ступенем збільшення ефекту
-Соціальна; -Економічна; -Екологічна
Ефективність розвитку: -екстенсивна;
-інтенсивна.
Ефективність: -робочого місця;
-виробничого підрозділу; -підприємства в цілому;
-Локальна (комерційна) -Народногосподарська
Ефективність:
-науки, техніки і технології; -організаційно-управлінських інновацій; -інвестиційних проектів та програм.
Ефективність: -поточних витрат;
- капітальних вкладень
-Абсолютна -Порівняльна
-Повна (інтегральна)
-Часткова
-Факторна (багатофакторна)
Ефективність: -зовнішньоекономічної діяльності;
-спільних підприємств та транснаціональних корпорацій
-Первинна -Мультиплікативна -Сінергітична
Економічна ефективність – вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробничої діяльності на підприємстві (організації), до яких відносяться: обсяг товарної, чистої, реалізованої продукції, величину одержаного прибутку, рентабельність виробництва (виробів), економію матеріальних і трудових ресурсів, загальну економію від зниження собівартості продукції, продуктивність праці.
Соціальна ефективність – це показники, що відбивають на соціальну сторону життя людей. Зокрема, скорочення тривалості робочого тижня, збільшення кількості робочих місць і підвищення рівня занятості людей, поліпшення умов праці та побуту, стану довкілля, безпеки життя тощо. Соціальні наслідки виробництва часом мають і негативний характер (безробіття, посилення інфляції,
погіршення екології та ін.). |
15 |
|
Локальна (госпрозрахункова) ефективність визначає конкретний результат виробничо-господарської діяльності підприємства, в результаті чого є певний дохід (прибуток).
Народногосподарська ефективність – це сукупний ефект, отриманий у сфері виробництва та споживання відповідних виробів (послуг).
Первісна ефективність – це одноразовий ефект, одержаний від здійснення виробничо-господарської діяльності підприємства (організації) внаслідок запровадження нових технічних, організаційних та економічних заходів.
Мультиплікативна ефективність виражається в багаторазовому вжитті вищеназваних заходів не лише на цьому, а й на інших підприємствах, в інших сферах діяльності. Цей вид ефективності виявляється в кількох специфічних формах.
16
Специфічні форми мультиплікативної ефективності
Мультиплікативна ефективність має кілька специфічних форм: дифузійний і резонансний ефекти; ефект «стартового вибуху»; супровідних можливостей та акселерації.
Дифузійний ефект реалізується, коли нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюються на інші галузі, унаслідок чого здійснюється його мультиплікація (багаторазове впровадження).
Резонансний ефект, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері ( наприклад, одержання поліетилену уможливило виробництво нових видів пластмасових виробів, поліетиленових труб та ін.).
Ефект «стартового вибуху» – це своєрідна «ланцюгова реакція» в перспективі, коли ефект «стартового вибуху» стає початком подальшого лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій чи іншій галузі виробництва (застосування економіко-математичних методів і моделей в управлінні, виробництві різних галузях національної економіки).
Ефект супровідних можливостей виявляється у вигляді різних проміжних і побічних результатів. Наприклад, використання утилізації виробничих і побутових відходів (лісова, деревообробна, харчова промисловість).
Ефект акселерації, який означає прискорення темпів поширення і застосування певного позитивного результату. Діалектичний взаємозв’язок між цими формами полягає в тому, що всі вони разом формують загальний інтегральний ефект у результаті практичної реалізації того чи іншого17
управлінського рішення.
Принципи формування системи показників ефективності виробничої та комерційної діяльності підприємства
Проблема підвищення ефективності виробництва (діяльності) полягає в тому, щоб на кожну одиницю ресурсів (витрат) – трудових, матеріальних і фінансових – досягти максимально можливого збільшення обсягу виробництва і прибутку (доходу).
При формуванні системи показників ефективності діяльності
суб’єктів господарювання дотримуються таких основних принципів: -забезпечення органічного взаємозв’язку критерію та системи
локальних показників ефективності діяльності; -відображення ефективності використання кожного із видів
застосованих ресурсів; -можливості застосування показників до управління різними
ланками виробництва на підприємстві (організації); -здійснення провідними показниками стимулюючої функції в
процесі використання наявних резервів зростання ефективності
виробничої діяльності. |
18 |
Система показників ефективності виробництва
Система показників ефективності виробництва, включає кілька груп:
1) узагальнюючі показники ефективності виробництва (діяльності);
2) показники ефективності використання праці (персоналу);
3)показники ефективності використання виробничих (основних та оборотних) фондів;
4)показники ефективності використання фінансових коштів (оборотних коштів та інвестицій).
19
Система показників ефективності виробництва первинних суб’єктів господарювання
Узагальнюючі показники |
|
Показники ефективності використання |
|||||||||
|
|
|
|
Праці (персоналу) |
|
Виробничих фондів |
Фінансових |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
коштів |
- |
Рівень |
задоволення |
-Темпи |
зростання |
- |
Загальна |
|
(за |
-Оборотність |
||
- |
потреб ринку. |
чистої |
продуктивності. |
|
фондовіддача |
оборотних |
|||||
Виробництво |
-Частка |
приросту |
- |
обсягом продукції). |
коштів. |
||||||
|
продукції |
на |
одиницю |
продукції |
|
за |
Фондовіддача |
|
-Рентабельність |
||
- |
витрат ресурсів. |
рахунок |
зростання |
|
активної |
частини |
оборотних |
||||
Прибуток |
на |
одиницю |
продуктивності |
- |
основних фондів. |
|
коштів. |
||||
- |
загальних витрат |
праці. |
|
|
Рентабельність |
|
-Відносне |
||||
Рентабельність |
-Відносне |
|
|
- |
основних фондів. |
|
вивільнення |
||||
- |
виробництва. |
одиницю |
вивільнення |
|
Фондомісткість |
|
оборотних |
||||
Витрати |
на |
працівників. |
|
- |
одиниці продукції. |
|
коштів. |
||||
- |
товарної продукції. |
Внаслідок |
|
Матеріаломісткість |
-Питомі |
||||||
Частка |
за |
приросту |
зростання |
|
- |
одиниці продукції. |
|
капіталовкладен |
|||
|
продукції |
рахунок |
продуктивної |
|
Коефіцієнт |
|
|
ня (на одиницю |
|||
|
інтенсифікації |
|
праці. |
|
|
|
використання |
|
приросту |
||
- |
виробництва. |
|
-Коефіцієнт |
|
|
найважливіших |
й |
потужностей |
|||
Народногосподарський |
використання |
|
видів сировини |
або продукції). |
|||||||
|
ефект |
використання |
корисного |
фонду |
|
матеріалів. |
|
|
-Рентабельність |
||
|
одиниці продукції |
робочого часу. |
|
|
|
|
інвестицій. |
||||
|
|
|
|
-Трудомісткість |
|
|
|
|
-Строк |
||
|
|
|
|
одиниці продукції. |
|
|
|
|
окупності |
||
|
|
|
|
-Зарплатомісткість |
|
|
|
|
вкладених |
||
|
|
|
|
одиниці продукції. |
|
|
|
|
інвестицій. |
||
20