1. Загальноосадові.

Реактив Майєра(розчин ртуті дихлориду в розчині калію йодиду) – більшість алкалоїдів утворює білі або жовті осади.

Реактив Вагнера і Бушорда(розчин йоду в розчині калію йодиду) з розчинами солей алкалоїдів утворюють бурі осади.

Реактив Драгендорфа (розчин вісмуту нітрату основного, калію йодиду і оцтової кислоти). Більшість алкалоїдів утворює оранжево-червоні або цеглясто-червоні осади.

Реактив Марме (розчин кадмію йодиду в розчині калію йодиду) з алкалоїдами утворює білі або жовтуваті осади, часто розчинні в надлишку реактиву (кофеїн не осаджується).

Розчин таніну з солями алкалоїдів утворює білуваті або жовтуваті аморфні осади.

Розчин пікринової кислотиз багатьма алкалоїдами утворює жовті осади пікратів (не осаджує кофеїну, теоброміну, морфіну).

Реактив Зоненштейна (розчин фосфомолібденової кислоти) з багатьма алкалоїдами утворює жовтуваті аморфні осади, які потім набувають синього або зеленого кольору.

Розчин кремневольфрамової кислотиз солями алкалоїдів утворюють білуваті осади.

2. Специфічні кольорові реакції:

Реактив Ердмана (суміш конценрованої сірчаної і азотної кислот).

Реактив Фреде (розчин молібдата амонію і концентрованій сірчанній кислоті).

Реактив Вазіцкі (розчин п – диметиламінобензальдегіду в конц. сірчаній кислоті.).

Реактив Маркі ( розчин формальдегіду в концентрованій сірчаній кислоті)

Специфічною мурексидною пробою визначають пуринові алкалоїди.

Для ідентифікації тропанових алкалоїдів використовують реакцію Віталі – Морена.

Визначення кількісного вмісту.

1. Об’ємні методи:

а) вагові;

б) нейтралізації

в) комплексонометричний;

г) йодометричний.

1. Інструментальні методи:

а) фотометричні;

б) спектрофотометричні;

в) полярографічні

Фармакологічна дія і застосування. Частина алкалоїдів використовується в аптеках для одержання настоїв та відварів, але значна частина сировини іде на виготовлення сумарних препаратів (галенових, новогаленових) і виділення алкалоїдів у чистому вигляді, які в подальшому випускаються у різних лікарських формах (розчини, ампули, таблетки). Фармакологічна дія алкалоїдів дуже різноманітна: знеболююча (препарати маку), спазмолітична (препарати беладонни), кровоспинна (препарати ріжок), гіпотензивна (препарати раувольфії ), жовчогінна (препарати чистотілу), відхаркувальна (препарати термопсису), збуджувальна для ЦНС (препарати секурінеги) та ін.

Крім медицини алкалоїди застосовуються в харчовій (чай, кава, какао),тютюновій промисловості, сільському господарстві як інсектициди.

Однак алкалоїди мають низку негативних властивостей. При застосуванні деяких алкалоїдів розвивається звикання, медикаментозна залежність (наркоманія). Багато алкалоїдів є сильними отрутами, що здатні спричинити отруєння навіть зі смертельним наслідком. Тому використовувати сировину, що містить алкалоїди потрібно дуже обережно.

Лікарські рослини і сировина, які містять тропанові алкалоїди

ЛИСТЯ БЕЛАДОННИ – FOLIA BELLADONNAE

ТРАВА БЕЛАДОННИ – HERBA BELLADONNAE

КОРЕНІ БЕЛАДОННИ – RADICES BELLADONNAE

Беладонна звичайна — Atropa belladonna L.

беладонна кавказька — Atropa caucasica Kreyer.,

род. пасльонові — Solanaceae

Красавка обыкновенная (белладонна, сонная одурь); назва Atropa — за ім'ям однієї з трьох мойр — богинь долі; латин. belladonna — від італ. bella — гарна, donna — жінка.

Рослина багаторічна тра­в'яниста з багатоголовим ко­реневищем та гіллястим ци­ліндричним коренем, колір яких світло-брунатний, а злам — жовтий. Стебла вильчасто - гільчасті Листки чергові, але попарно зближені; один з них завжди значно більший за інший. Великі листки еліп­тичні, а парні до них — дрібнояйцеподібні; листки цілокраї, заго­стрені, тонкі, голі. Квітки поодинокі, пониклі, виходять з пазух листків. Віночок трубчастий, з п'ятьма відігнутими лопатями, буро-фіолетовий. Плід — двогнізда чорна блискуча соковита багатонасіннєва ягода завбільшки з вишню, із зеленою чашечкою і темно-фіолетовим соком.

Беладонна кавказька відрізняється від беладонни звичайної стеблом: воно із сизим нальотом і голе.

Мікроскопія. Волоски головчаті та прості. У губчастій паренхімі наявні овальні клітини, заповнені дрібними кристалічним піском кальцію оксалату. За малого збільшення вони мають вигляд темних майже чорних плям.

Поширення. Беладонна звичайна зустрічається в лісах Кри­му, Карпат, у Прикарпатті, її занесено до Червоної книги України. Культивується в Україні (Лубни, Крим) і більшості країн Європи.

Заготівля дикорослої беладонни не проводиться. У господар­ствах заготовляють три види сировини. Листки збирають на почат­ку цвітіння, кілька разів протягом літа. Пізніше, на стадії утво­рення насіння, скошують всю надземну частину рослини на висоті 10 см від землі. Плантації використовують 3—5 років. Після зак­лючного збирання трави, перед ліквідацією плантації викопують корені, обтрушують їх від землі, миють, великі розрізають уз­довж. Сушать швидко при температурі 40—45 °С. При заготівлі, переробці та застосуванні необхідно дотримуватися правил безпеки.

Хімічний склад сировини. Вся рослина містить тропанові алка­лоїди. Загальна сума алкалоїдів: у коренях до 1,3 %, у листках — до 1,2, у стеблах — до 0,65, у квітках — до 0,6, у стиглих плодах — до 0,7%.

Основний алкалоїд —' лівообертаючий гіосціамін, який після його виділення з сировини переходить у рацемат атропін. У меншій кількості міститься апоатропін, беладонін, скополамін. Супутні речовини — флавоноїди, кумарини, стерини.

Біологічна дія та застосування. Препарати беладонни є антихолінергічними засобами, виявляють спазмолітичну, бронхолітичну та болетамувальну активність, знижують секрецію слинних, потових та шлункових залоз, розширюють зіниці ока, викликають тахікардію.

Сухий екстракт, настойку беладонни, беластезин, бесалол, белалгін, бекарбон, белатамінал — спазмолітичні засоби при захворюваннях шлунково-кишкового тракту; краплі Зеленіна — при неврозах серця, белоїд — при функціональних порушеннях вегетативної системи; акліман — при вегетативних дистоніях клімактеричних порушеннях; беласпон — при безсонні, клімактеричних неврозах, вегетоневрозах; супозиторії анузол і бетіол мають болетамувальну дію і використовуються при лікуванні геморою.