- •Цивільний захист
- •Умовні скорочення
- •Тема 1. Загальні положення. Класифікація надзвичайних ситуацій. Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •Загальні положення Визначення термінів
- •Мета цивільного захисту
- •Завдання цивільного захисту
- •Класифікація надзвичайних ситуацій.
- •Основні заходи у сфері цивільного захисту Основні заходи у сфері цивільного захисту
- •Оповіщення та інформування
- •Спостереження і лабораторний контроль
- •Укриття у захисних спорудах
- •Здійснення заходів з евакуації населення
- •Інженерний захист території
- •Медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій
- •Психологічний захист
- •Біологічний захист
- •Екологічний захист
- •Радіаційний і хімічний захист
- •Захист населення від несприятливих побутових або нестандартних ситуацій
- •Питання до теми 1. Загальні положення. Класифікація надзвичайних ситуацій. Основні заходи у сфері цивільного захисту.
- •Тема 2. Характеристика вогнищ ураження при стихійних лихах.
- •Коротка характеристика найбільш небезпечних атмосферних нс
- •Коротка характеристика найбільш небезпечних біосферних нс
- •Методика оцінки можливих санітарних та безповоротних втрат населення в епідемічному осередку та вогнищах ураження ба.
- •Коротка характеристика найбільш небезпечних гідросферних нс
- •Коротка характеристика найбільш небезпечних літосферних нс
- •Питання до теми 2. Характеристика вогнищ ураження при стихійних лихах.
- •Тема 3. Характеристика вогнищ ураження при радіаційних інцидентах.
- •Ядерний удар з використанням ядерної або термоядерної зброї масового ураження.
- •Розрахунок радіаційних втрат серед населення
- •Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •Питання до теми 3. Характеристика вогнищ ураження при радіаційних інцидентах.
- •Тема 4. Характеристика вогнищ ураження при хімічних інцидентах.
- •Характеристика вогнищ ураження при аваріях з викидом сдор у повітря.
- •Порядок нанесення зон зараження на топографічні мапи та схеми.
- •Методика оцінки можливих втрат населення у вогнищах ураження сдор.
- •Характеристика вогнищ ураження при застосуванні хімічної зброї.
- •Питання до теми 4. Характеристика вогнищ ураження при хімічних інцидентах.
- •Тема 5. Характеристика вогнищ ураження при біологічних інцидентах.
- •Способи застосування біологічних агентів
- •Основні способи та засоби захисту від біологічних агентів.
- •Методика розрахунку імовірної чисельності зараженого населення
- •Питання до теми 5. Характеристика вогнищ ураження при біологічних інцидентах.
- •Тема 6. Характеристика вогнищ ураження при пожежовибухонебезпечних інцидентах.
- •Питання до теми 6. Характеристика вогнищ ураження при пожежовибухонебезпечних інцидентах.
- •Органи управління і заклади медичного постачання, їх завдання.
- •Додатки Додаток 1.
- •Додаток 2.
- •Додаток 3.
- •Додаток 4.
- •Додаток 5.
- •Додаток 6.
- •Додаток 7.
- •Додаток 8.
- •Список використаної літератури
Тема 5. Характеристика вогнищ ураження при біологічних інцидентах.
Учбова мета: ознайомитися зі станом біологічних інцидентів в Україні, знати загальні характеристики основних видів біологічних інцидентів, вміти прогнозувати втрати серед населення під час цих інцидентів та використовувати засоби запобігання та захисту населення.
До біологічних інцидентів можна віднести поширення на території біологічних агентів (БА) у вигляді хвороботворних мікроорганізмів, небезпечних комах чи тварин (шкідників чи переносників інфекцій), внаслідок природного явища (епідемії, повені, землетрусу тощо) або антропогенної події, наприклад аварії на об’єктах мікробіологічного синтезу, науково-дослідних інститутах чи внаслідок застосування біологічної зброї у військовому конфлікті, при диверсії, терористичному акті тощо, які призводять до масового ураження людей, тварин чи рослин.
Загальноприйнятої класифікації БА поки що немає, однак їх можна поділити на мікроорганізми (віруси, бактерії, грибки) та макроорганізми (рослини, комахи та тварини). До хвороботворних мікроорганізмів відносяться: віруси (викликають захворювання натуральної віспи, жовтої лихоманки, енцефаліту, лихоманки Денге, пситакозу (орнітозу), грипу, ящуру тощо), бактерії (викликають чуму, черевний тиф, холеру, сибірку, бруцельоз, туляремію, сап, дизентирію тощо), грибки (викликають бластомікоз, гістоламоз, нокардиоз, кокцидіоїдомікоз тощо), а також різновиди бактерій: рикетсії (викликають висипной тиф, плямисту лихоманку Скелястих гір, Ку-лихоманку, лихоманку Цуцугамуши тощо) та найпростіші (викликають малярію тощо). До небезпечних комах відносяться шкідники сільськогосподарських рослин (сарана, тля, мурахи, жуки тощо), переносники інфекцій (комари, блохи, вощі, кліщі, мухи, таракани тощо). До небезпечних тварин відносяться: шкідники продуктів харчування та сільськогосподарських рослин (різні види гризунів тощо), переносники інфекцій (гризуни, дикі тварини, птахи тощо).
За об’єктом ураження БА можна поділити на антропонозні, це збудники інфекційних хвороб людей (холера, натуральна віспа, жовта лихоманка, черевний тиф, висипний тиф тощо); зоонозні, це збудники інфекційних хвороб тварин (чума крупної рогатої хужоби та свиней тощо); зооантропонозні, це збудники інфекційних хвороб людей і тварин (чума, туляремія, бруцельоз, сибірки, сапа, ящура, орнитозу тощо); фітонозні, це збудники інфекційних хвороб рослин (бура листкова іржа, борошниста роса, фітофтороз картоплі, пірикуляриоз рису тощо).
Центр контролю за інфекційними хворобами США за ступінню небезпеки для мирного населення поділяє БА на три категорії А, В, С [37].
Біологічні агенти, які відносяться до категорії А, найнебезпечніші, оскільки їх застосування, може поставити під загрозу функціювання цілої держави, у країнах СНД їх також відносять до категорії особливо небезпечних захворювань. Основні риси БА цієї категорії:
легкість у розповсюдженні та сильна контагіозність (можливість передачі збудника від людини до людини);
висока смертність та важкість лікування;
потребує спеціальних дій від державної системи охорони здоров’я.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (натуральна віспа (Variola major), вірусні геморагічні лихоманки (Ebola, Marburg, Lassa, Machupo)) та бактеріальні (сибірка (Bacillus anthracis), ботулізм (Clostridium botulinum), чума (Yersinia pestis), туляремія (Francisella tularensis)) тощо.
Біологічні агенти, які відносяться до категорії В, це друга за небезпечністю група, їх основні риси:
помірна здатність до розповсюдження;
помірна захворюваність та смертність серед захворівших;
потребують специфічничних посилених мір спостереження за хворими та людьми, які з ними контактували.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (пситакоз / орнітоз (Chlamydia psittaci), вірусні енцефаліти (Venezuelan, Equine, Eastern equine, Western equine)); бактеріальні (сап (Burkholderia pseudomallei), бруцельоз (Brucella species), холера (Vibrio cholerae), cальмонельоз (Salmonella species), шигельоз (Shigella), мелоїдоз (Burkholderia pseudomallei)); рикетсіозні (висипний тиф (Rickettsia prowazekii), Ку лихоманка (Coxiella burnetii)).
Біологічні агенти, які відносяться до категорії С, це третя за небезпечністю група, їх основні риси:
широка доступність та можливість легкого розповсюдження;
володіють потенцільно високим показником захворюваності та смертності серед захворівших.
До цієї групи БА відносяться: вірусні (грип, нипах, ханта, сказ); бактерійні (стійкий до лікування туберкульоз) тощо.