Дневник по практике
.docвипадках, передбачених цим наказом, додатково - круглою
печаткою суб'єкта господарювання, що провадить діяльність,
пов'язану з медичною практикою.
Завіряти печаткою закладу охорони здоров'я або іншого
суб'єкта господарювання, що провадить діяльність, пов'язану з
медичною практикою, незаповнені та не підписані медичним
працівником рецептурні бланки забороняється.
Рецепти на лікарські засоби, вартість яких підлягає
державному відшкодуванню, додатково завіряються печаткою червоного
кольору "Вартість підлягає відшкодуванню".
Рецепти обов'язково виписуються на:
- рецептурні лікарські засоби;
- безрецептурні лікарські засоби, вироби медичного
призначення у разі відпуску їх безоплатно чи на пільгових умовах;
- лікарські засоби, які виготовляються в умовах аптеки для
конкретного пацієнта.
Рецепти виписуються на спеціальному рецептурному бланку
форми N 3 (ф-3)та рецептурному бланку форми N 1 (ф-1).
Назва лікарського засобу, а саме: міжнародна
непатентована назва, торговельна назва у випадках, визначених цим
пунктом, назва формоутворюючих та корегуючих речовин, склад
лікарського засобу, лікарська форма, звернення лікаря до
фармацевтичного працівника про виготовлення та видачу лікарських
засобів пишуться латинською мовою.
Забороняється скорочення близьких за найменуванням
інгредієнтів, що може призвести до плутанини стосовно того, який
лікарський засіб приписано.
Спосіб застосування ліків пишеться державною мовою або
мовою міжнаціонального спілкування відповідно до Закону
Української РСР "Про мови в Українській РСР" ( 8312-11 ) із
зазначенням дози, частоти, часу та умов прийому. Забороняється
обмежуватися загальними вказівками типу "Зовнішнє", "Відомо" тощо.
Усі специфічні вказівки, помітки медичного працівника
("Хронічно хворому", "За спеціальним призначенням") додатково
завіряються його підписом та печаткою.
Рецепти на лікарські засоби, крім наркотичних
(психотропних) лікарських засобів і вироби медичного призначення
виписуються на рецептурних бланках ф-1.
Рецепти на наркотичні (психотропні) лікарські засоби в
чистому вигляді або в суміші з індиферентними речовинами
виписуються на спеціальних рецептурних бланках ф-3.
Рецепт ф-3 додатково підписується керівником
закладу охорони здоров'я або його заступником з лікувальної роботи
(а в разі їх відсутності - підписом завідувача відділення цього
закладу, на якого покладена відповідальність за призначення
наркотичних (психотропних) лікарських засобів) і завіряється
печаткою суб'єкта господарювання, що провадить діяльність,
пов'язану з медичною практикою.
На рецептурних бланках ф-1 дозволяється виписувати не
більше трьох найменувань лікарських засобів.
Одне найменування лікарського засобу виписується у разі:
- призначення пільговим категоріям населення на бланку ф-1;
- які підлягають предметно-кількісному обліку;
- призначення наркотичних (психотропних) лікарських засобів
на бланку ф-3;
- призначення лікарських засобів, вартість яких підлягає
державному відшкодуванню.
Рецепти на лікарські засоби, які підлягають
предметно-кількісному обліку , що відпускаються на
пільгових умовах чи безоплатно, крім наркотичних (психотропних)
лікарських засобів, виписуються у 2 примірниках на бланку ф-1.
Перелік лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я
1. Наркотичні лікарські засоби.
2. Психотропні лікарські засоби.
3. Отруйні та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними
непатентованими назвами):
атропін та його солі (порошок),
кетамін,
тетракаїн (порошок),
тригексифенідил,
атракурій,
векуроній,
піпекуроній,
рокуроній,
суксаметоній,
буторфанол (морадол тощо),
дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми),
зопіклон,
клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі форми),
метандієнон,
нандролон,
прометазин.
4. Комбіновані лікарські засоби, які містять ефедрин (окрім
лікарських засобів у формі сиропів), трамадол, псевдоефедрин та
декстропропоксифен.
5. Лікарські засоби (за міжнародною непатентованою назвою):
тропікамід.
День 8
Вимоги, які пред’являються до зберігання різних груп лікарських засобів та виробів медичного призначення
Всі лікарські засоби в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей, дії на них різноманітних факторів зовнішнього середовища розподіляються на такі:
які вимагають захисту від світла;
які вимагають захисту від дії вологи;
які вимагають захисту від випаровування;
які вимагають захисту від дії підвищеної температури;
які вимагають захисту від поинженої температури;
які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищи;
пахучі, барвні;
дезінфікуючі засоби.
У додатках до даної інструкції наведені списки лікарських засобів вищеперелічених груп із зазначенням вимог зберігання. Списки є орієнтовані і включають найчастіше застосовані в аптечних установах лікарські засоби. Лікарські препарати, що не увійшли до цих переліків, повинні зберігатися з врахуванням їх фізико-хімічних властивостей згідно з вимогами Державної фармакопеї та іншою нормативно-технічною документацією.
4.1. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від світла.
4.1.1. До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від світла, належать: антибіотики, галенові препарати (настойки, екстракти, концентрати з рослинної серовини), рослинна лікарська сировина, органопрепарати, вітаміни та вітамінні препарати, кортикостероїди, ефірні масла, жирні масла, дражировані препарати, солі йодисто- та бромистоводної кислот, галенозаміщені сполуки, нітро та нітрозосполуки, нітрати, аміно- та амідосполуки, фенольні сполуки, похідні фенотіазина. Найчастіше вживані в аптечній практиці лікарські засоби цієї групи подані в додатку № 1.
4.1.2. Лікарські засоби, які потребують захисту від дії світла, слід зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів (скляній тарі оранжового скла, металічній тарі, упаковці з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів, забарвлених в чорний, коричневий або оранжевий колір), у темному приміщенні або в шафах, пофарбованих усередені чорноб фарбою і з щільно підігнаними дверцями або в щільно збитих ящиках з щільно припасовоною кришкою.
4.1.3. Для зберігання особливо чутливих до світла лікарських речовин (нітрат срібла, прозерин та інші), скляну тару обклеюють чорним світлонепрониклим папером. Лікарські речовини, які потребують дії світла, наприклад, препарати закисного заліза. слід зберігати в скляній тарі малої ємкості світлого скла на яскравому світлі. Допускається дія прямих сонячних променів.
4.2. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від вологи.
4.2.1. До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії вологи, належать: гігроскопічні речовини та препарати (наприклад, ацетат калію, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, гідролізуючі речовини, солі азотної, азотистої, галагеноводневої і фосфорної кислот, солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні сполуки, глікозиди, антибіотики, ферменти, сухі органопрепарати, лікарські речовини, які характеризуються за фармакопейною статтею як такі, що дуже легко розчинаються у воді, а також лікарські речовини, вміст вологи яких не повинен перевищувати рівень, установлений Державною фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією (додаток № 2)).
4.2.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії атмосферних парів води, слід зберігати в проолодному місці, в щільно запакованій тарі з матеріалів, що непроникливі для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінній пластмасовій тарі).
4.2.3. Лікарські засоби з виявленими гігроскопічними властивостями (подані в додатку № 2) слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою зверху парафіном. При укупорці тари з такими лікарськими речовинами необхідно старанно витирати шийку та пробку штанглаза.
4.2.4. Лікарські засоби даної групи, що отримані в упаковці з полімерної плівки та призначені для постачання підвідомчої аптечної мережі, зберігати в центральних районних аптеках в заводській упаковці, в інших аптеках слід перекласти в скляну або метилічну тару.
4.2.5. Серед лікарських засобів цієї групи особливої уваги вимагає організація зберігання таких препаратів, як гіпс палений, гірчиця в порошку, які при поглинанні вологи перетворюються з дрібного аморфоного порошку в дрібні зерна — гублять свої властивості і стають непридатними для вживання в медичній практиці. Щоб запобігти псуванню:
гіпс палени слід берегти в добре закритій тарі (наприклад, в щільно збитих дерев’яних ящиках абобочках, бажано обкладених всередені поліетиленовою плівкою);
гірчицю в порошку слід зберігати в герметично закритих бляшаних банках;
гірчичники зберігають в пачках, упакованих в пергаментний папір або поліетиленову плівку, які поміщають в щільно укупорену тару (наприклад, картонні коробки, обклеєні всередені полімерною плівкою).
4.3. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання (випаровування).
4.3.1. До числа лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання, належать:
власне леткі речовини, які найчастіше застосовуються в аптечній практиці (наведені в додатку № 3);
лікарські препарати, що мають леткий розчинник (спиртові найстойки, рідкі спиртові концентрати, густі екстракти);
розчини та суміші летких речовин (ефірні масла, розчини аміаку, формальдегіду, хлористого водню понад 13 %, карболової кислоти, етиловий спирт різної концентрації та інші);
лікарська рослинна сировина, яка містить ефірні масла;
лікарські препарати, які містать кристалізаційну воду — кристалогідрати (додаток № 4);
лікарські речовини, які розкладаються з утворенням летких продуктів (йодоформ, перекис водню, хлорамін Б, гідрокарбонат натрію);
лікарські речовини з установленим нормативно-технічною документацією нижнім рівнем вмісту вологи (сульфат магнію, парааміносалицилат натрію, сульфат натрію та інші);
4.3.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від випаровування, слід зберігати в прохолодному місці, в герметично укупореній тарі з непроникливою для летких речовин матеріалів (скла, металу, алюмінієвої фольги). Застосування полімерної тари, упаковки та укупорювання допускається згідно з Державною фармакопеєю та іншою нормативно-технічною документацією.
4.4.4. Кристалогідрати, в залежності від відносної вологи повітря, можуть проявляти властивості як гігроскопічних, так і вивітрюючих речовин, тому їх слід зберігати в герметично укупореній скляній, металевій, або товстостінній пластмасовий тарі при відносній вологості повітря (50-65 %) в прохолодному місці.
4.5. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури.
4.5.1. До лікарських засобів, які вимагають захисту від дії підвищеної температури, належать:
група лікарських засобів, які вимагають захисту від звітрювання (див. розділ 4.3 даної інструкцій);
легкоплавкі речовини;
бактерійні препарати (вакцини, сироватки, бактеріофаг, анатоксини та інші);
антибіотики;
органопрепарати;
гормональні препарати;
вітаміни та вітамінні препарати;
препарати, які містять глікозиди;
медичні жири і масла;
мазі на жировій основі та інші речовини (додаток № 5).
4.5.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії підвищеної температури, слід зберігати при кімнатній температурі (18-20 град.С, прохолодній (12-15 град.С температурі). В окремих випадках вимагається більш низька температура зберігання (наприклад, для АТФ (3-5 град.С), що повинно бути вказано на етикетці або в інструкції до застосування препарату.
4.5.3. Бактерійні препарати слід зберігати в промисловій упаковці окремо за найменуваннями, при температурі, вказаній для кожного найменування на етикетці або в інструкції до застосування.
4.5.4. Бактерійні препарати одного й того ж найменування зберігають по серіях, з врахуванням терміну їх придатності.
4.5.5. Бактерійні препарати в процесі зберігання підлягають візуальному огляду не рідше, ніж один раз у 3 місяці.
4.5.6. Антибіотики слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі, якщо відсутні інші вказівки на етикетці.
4.5.7. Органопрепарати слід зберігати в захищеному від світла, прохолодному та сухому місці при температурі (0+15 град.С), якщо немає інших вказівок на етикетках або інструкціях до вживання.
4.5.8. Рідина Бурова вимагає зберігання в прохолодному місці. При помутнінні розчин фільтрують і перевіряють не відповідність всім вимогам Державної фармакопеї. Допускаться опалесценція розчину.
4.7. Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі
4.7.1. До групи лікарських засобів, які змінюються під впливом газів, що знаходяться в навколишньому середовищі, належать:
речовини. які реагують з киснем повітря, різні сполуки аліфатичного ряду з ненасиченими міжвуглецевими зв’язками, циклічні з боковими аліфатичними групами, з ненасиченими міжвуглецевими зв’язками, фенольні та поліфенольні, морфін та його похідні з незаміщеними гідроксильними групами; гетерогенні та гетероциклічні сполуки з вмістом сірки, ферменти та органопрепарати;
речовини, які реагують з вуглекислим газом повітря, солі лужних металів та слабих органічних кислот (наприклад, барбітало-натрій, гексенал і т.д.), препарати, що містять багатоатомні аміни (наприклад, еуфілін); окис та перекис магнію, ідкий натр та інші (Додаток № 6).
4.7.2. Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії газів, слід зберігати в герметично укупореній тарі з матеріалів, непрониклих для газів, по можливості заповнених по самі вінця.
4.7.3. Лікарські засоби, які легко окисляються киснем повітря, слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою, залитою парафіном.
4.7.4. Особливу увагу слід звернути на створення умов зберігання натрієвихсолей барбітурової кислоти, які необхідно зберігати в герметично укупореній тарі, залитій парафіном, з матеріалів, непрониклих для атмосферних парів води та вуглекислого газу.
Особливості зберігання пахучих та барвних лікарських засобів
Групу пахучих лікарських засобів складають речовини та препарати як леткі, так і практично нелеткі, які мають сильний запах
До групи барвних лікарських засобів належать речовини, їх розчини, суміші, препарати і т.д., які залишають забарвлений слід на тарі, закупорювальних засобах, устаткуванні та інших предметах, що не змивається звичайною санітарно-гігієнічною обробкою (брильянтовий зелений, метиленовий синій, інгідо-кармін та інші)
Пахучі лікарські засоби слід зберігати ізольовано в герметично закритій тарі, непрониклій для запаху, окремо за найменуваннями.
Барвні лікарські засоби необхідно зберігати в спеціальній шафі в щільно закупоренй тарі, окремо за найменуваннями. Для роботи з барвними речовинами для кожного найменування необхідно виділити спеціальні ваги, шпатель та інший інвентар.
День 9
ВОДА ВИСОКООЧИЩЕНА
Aqua valde purificata
Вода високоочи шена п ризначена для приготування лікарських засобів, коли потрібна вода п ідвищеної біологічної я кості, крім тих випадків, в яких необхідне використання тільки Води для ін'єкцій. Воду високоочи щену одержують із води питної. У цей час у виробництві використовують метод подвійного зворотного осмосу спільно з іншими п ідхожими ме
тодами, наприклад, ультрафільтрацією та деіонізацією.
Н еобхідне належне утримування та технічне обслуговування системи очишення води. Під час виробництва та подальшого зберігання належним чином контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних
мікроорганізмів. Для простежування несприятливих тенденцій установлюють підхожу межу, що попереджає, і п ідхожу межу, що вимагає вживання заходів. У нормальних умовах підхожою межею, що вимагає вживання заходів, є вміст 10 життєздатних аеробних м ікроорганізмів у 100 мл. В изначен ня проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи не менше 200 мл води високоочи щеної та густе живильне середовище S. Інкубацію проводять при температурі від 30 С до 35 С протягом 5 діб.
ВОДА для ІН'ЄКЦІЙ
Aqua ad iniectabilia
Вода для ін'єкцій - вода, яка використовується як розчинник при приготуванні лікарських засобів для парентерального застосування (вода для ін'єкцій «іп bulk») або для розчинення або для розведення субстанцій або лікарських засобів для парентерального застосування перед використанням (вода для ін'єкцій стерильна).
Вода ДЛЯ ін'єкцій «іn bulk»
Воду для ін'єкцій «in bulk» одержують із води п итної або води очищеної шляхом дистиляції на обладнанні, частини якого, що контактують із водою, виготовлені з нейтрального скла, кварцу або п ідхожого металу.
Обладнання має бути забезпечене ефективним пристроєм для запобігання захоплення крапель. Необхідне належне утримування та технічне обслуговування обладнання. Першу порцію води, одержану на почат
ку роботи, відкидають, потім дистилят збирають.Під час виробництва і подальшого зберігання належним ч ином контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних м ікроорганізмів. Для про
стежування несприятливих тенденцій установлюютьпідхожу межу, що попереджає, і межу, що вимагає вживання заходів. У нормальних умовах підхожою межею,що вимагає вживання заходів, є вміст 10життєздатних
аеробних мікроорганізмів у 100 мл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи не менше 200 мл води для ін'єкцій «іп bulk» ігусте живильне середовище S. Інкубацію проводять
при температурі від З0С до З5 С протягом 5 діб.При виробництві води для ін'єкцій « іп bulk» в асептичних умовах може виникнути необхідність встановити більш жорсткі межі, що попереджають.
ВОДА ОЧИЩЕНА
Aqua purificata
Вода очищена - це вода для приготування лікарських засобів, крім тих, що мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших розпоряджень і дозволів компетентного уповноваженого органу.Під час виробництва та подальшого зберігання належним чином контролюють і відстежують загальне число життєздатних аеробних мікроорганізмів. Для про
стежування несприятливих тенденцій установлюють підхожу межу, що попереджає, і межу, що вимагає вживання заходів. У нормальних умовах підхожою межею, що вимагає вживання заходів, є вміст 100 життєздат
них аеробних мікроорганізмів в 1 мл. Визначення проводять методом мембранної фільтрації, використовуючи густе живил ьне середовище S.
Інкубацію проводять при температурі від 30 С до 35 С протягом 5 діб. Кількість зразка для випробування відбирають залежно від передбачуваного результату.
Методи одержання та очищення води
Вода очищена може бути отримана дистиляцією, іонним обміном, електролізом, зворотним осмосом.
З методів одержання води очищеної найпоширенішим є метод дистиляції (перегонки).
Перегонка води повинна проводитися згідно з наказом МОЗ України № 139 від 14.06.93 р. у спеціально обладнаному для цього приміщенні (дистиляційній). Стіни приміщення повинні бути пофарбовані олійною фарбою або викладені лицювальною плиткою і утримуватися в абсолютній чистоті. У цих приміщеннях забороняється робити інші роботи - мити брудний посуд, прати білизну, зберігати сторонні предмети.
Мал. Аквадистилятор ДЕ-25
Дистиляція води. Загальний принцип одержання води дистильованої полягає в тому, що питну воду, яка пройшла водопідготовку, поміщають в аквадистилятор, що складається з таких основних частин: випарника, паровідвідної частини, конденсатора (холодильника) і збірника.
Для контролю рівня води в камері випару обладнане водомірне скло. Випарник з водою нагрівають до кипіння.
Пари води надходять у конденсатор, де вони скраплюються й у вигляді дистиляту надходять у збірник. Усі нелеткі домішки, що знаходилися у вихідній воді, залишаються в аквадистиляторі.
Залежно від джерела нагрівання аквадистилятори розділяються на апарати з вогневим, електричним і паровим нагріванням.
Циркуляційні аквадистилятори автоматично наповняються під час перегонки нагрітою водою з конденсатора і дистильована вода може виходити безперервно. В аптеках в основному використовують аквадистилятори безперервної дії: ДЕ-1, ДЕ-25, ДЕ-4 з використанням електричного нагрівання (цифри позначають продуктивність апаратів у літрах за годину), та аквадистилятори вогневі ДВ-10, ДВ-4, джерелом нагрівання в яких є стандартна газова плита. Вони можуть бути використані замість електричних в аптеках з централізованим газопостачанням при наявності підводки газового трубопроводу в дистиляційну.
Мал. Аквадистилятор Д-2 Мал. Аквадистилятор ДТВС-4
Основні частини апарата ДЕ-25 (мал.99): камера випаровування з відбивними екранами для сепарації пари, конденсатор, електронагрівники, датчик рівня, вентиль, кран спускний, електрощит із проводом, основа, кришка люка, ніпель для зливу води. Сепаратор пари має велике значення для одержання високої якості води очищеної, оскільки внаслідок бризковиносу в дистилят потрапляють речовини, що містяться у вихідній воді.
У камері випаровування змонтовано електронагрівники. На початку роботи водопровідна вода, що безперервно надходить через вентиль, заповнює камеру випаровування до встановленого рівня.
Надалі в міру википання вода буде надходити в камеру випаровування тільки частково, основна ж частина буде зливатися по трубці в вирівнювач і далі через штуцер у каналізацію або може використовуватися для господарських потреб. Вирівнювач поєднується з камерою випаровування і служить для постійної підтримки в ній необхідного рівня води. Апарат оснащений автоматичним пристроєм - датчиком рівня, який охороняє електронагрівники від перегонки на випадок зниження рівня води нижче допустимого. У випадку припинення подачі води чи при малому напорі електронагрівники автоматично відключаються. Робота апарата контролюється сигнальними електролампами, розташованими на електрощиті.
Витяг з наказу 812
Вода очищена — це вода для виробництва (виготовлення) лікарських засобів, крім тих, що мають бути стерильними й апірогенними, якщо немає інших розпоряджень і дозволів компетентного уповноваженого органу.
Воду для ін’єкцій одержують із води питної або води очищеної відповідно до вимог ДФУ. Вода для ін’єкцій, що використовується для виробництва (виготовлення) парентеральних лікарських засобів, які в подальшому підлягають термічній стерилізації, повинна відповідати вимогам ДФУ «Вода для ін’єкцій» «іn bulk». Її слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати не більше 24-х годин у закритих ємностях, які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних, мікробіологічних контамінацій.
Для виробництва (виготовлення) внутрішньовенних інфузійних лікарських засобів, ін’єкційних лікарських засобів, що не підлягають термічній стерилізації, необхідно використовувати стерильну воду для ін’єкцій, що відповідає вимогам ДФУ «Вода для ін’єкцій стерильна».
Для приготування очних крапель, що підлягають подальшій термічній стерилізації, необхідно використовувати воду, що відповідає вимогам ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена в контейнерах».
Вода очищена (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці) повинна витримувати перевірку за показниками «Випробування на чистоту» ДФУ «Вода очищена «in bulk».
Вода для ін’єкцій, призначена для виробництва (виготовлення) парентеральних, офтальмологічних лікарських засобів, лікарських засобів для новонароджених та немовлят, що підлягають подальшій термічній стерилізації (з кожного балона, а при подаванні води трубопроводом — на кожному робочому місці), повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій «in bulk» із встановленою для конкретної аптеки періодичністю.
Вода для ін’єкцій стерильна (кожна серія), яка використовується для виробництва (виготовлення) стерильних лікарських засобів, що не підлягають подальшій термічній стерилізації, повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода для ін’єкцій стерильна», крім показників «Сухий залишок», «Стерильність», «Бактеріальні ендотоксини».
Вода очищена в контейнерах (кожна серія) повинна перевірятися за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена в контейнерах», крім показників «Cухий залишок», «Мікробіологічна чистота».
Результати контролю води реєструються у журналах реєстрації результатів контролю води очищеної «in bulk», води очищеної в контейнерах, води для ін’єкцій «in bulk» та води для ін’єкцій стерильної за формою згідно з додатками 1, 2 до цих Правил.
Контроль якості води очищеної та води для ін’єкцій за показниками «Випробування на чистоту» відповідно до ДФУ (доповнення 1) «Вода очищена» та «Вода для ін’єкцій» здійснюється один раз на квартал атестованими лабораторіями.
День 10
Використання сучасних методів стерилізації.
Стерильність ін'єкційних розчинів, що готуються в умовах аптеки, забезпечується в результаті неухильного дотримання правил асептики, а також стерилізації цих розчинів.
Стерилізацією, або знепліднювання, називається повне знищення в тому чи іншому об'єкті життєздатної мікрофлори.
Стерилізація розчинів для ін'єкцій повинна здійснюватися не пізніше трьох годин від початку виготовлення під контролем спеціально виділеного фахівця. Стерилізація парою під тиском . Здійснюється в автоклавах різної конструкції .. Автоклав являє собою герметично закриту посудину, що складається з товстостінної стерилізаційної камери і кожуха . На автоклаві є запобіжний клапан, що забезпечує вихід пари при надмірному тиску, і манометр.
Стерилізуємий об'єкт поміщають всередину парової камери. Водяну камеру піддають нагріванню. Спочатку автоклав нагрівають при відкритому крані до тих пір, поки пара не піде сильним суцільним струменем і не витіснить повітря в автоклаві, який значно знижує теплопровідність водяної пари
Під час нагрівання автоклава після закривання крана необхідно стежити за тиском, паралельно із зростанням якого збільшується температура пари.