Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум (тести).doc
Скачиваний:
57
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
686.59 Кб
Скачать

408. Які з перерахованих явищ відносяться до суспільного буття?

  1. виробничі відносини;

  2. мораль;

  3. географічне середовище;

  4. релігія;

  5. продуктивні сили;

  6. політична ідеологія;

  7. філософія.

409. Які з перерахованих явищ відносяться до суспільної свідомості?

  1. виробничі відносини;

  2. мораль;

  3. географічне середовище;

  4. релігія;

  5. продуктивні сили;

  6. політична ідеологія;

  7. філософія.

410. Які з форм суспільної свідомості виникають в класовому суспільстві?

  1. релігія;

  2. філософія;

  3. політична свідомість;

  4. правова свідомість;

  5. мораль;

  6. наука;

  7. мистецтво.

411. Виділіть судження, в якому вірно визначається ідеологія:

  1. ідеологія – це систематизоване відображення соціальної дійсності;

  2. ідеологія – це вираз класових інтересів;

  3. ідеологія виражається в міфах та релігійних концепціях;

  4. ідеологія – це відображення дійсності з позицій певних соціальних сил, яке дається в теоретичній формі.

412. Які форми суспільної свідомості є найбільш заідеологізованими?

  1. мораль;

  2. правова свідомість;

  3. естетична свідомість;

  4. релігія;

  5. політика;

  6. філософія;

  7. наука.

413. Економічне життя суспільства включає:

  1. економічні відносини;

  2. відношення між соціальними групами, народами, індивідами;

  3. особливу форму буття людей, яка складається з діяльності по виробництву, споживанню і передачі духовних цінностей;

  4. духовну діяльність;

  5. політичну боротьбу або співробітництво між соціальними групами, народами та індивідами;

  6. політичні ідеї, теорії, програми;

  7. господарство та його галузі;

  8. економічні програми.

414. До якої концепції належить положення “суспільне буття визначає суспільну свідомість”?

  1. до натуралістичної концепції суспільства;

  2. до матеріалістичного розуміння історії;

  3. до ідеалістичної концепції суспільного буття;

  4. до філософії екзистенціалізму

415. Що є визначальним, з точки зору натуралістичної концепції, у суспільному розвитку?

  1. матеріальне виробництво;

  2. географічні умови;

  3. демографічні фактори;

  4. біологія людини;

  5. психофізіологічні фактори.

416. Об’єктивні умови в суспільних процесах – це:

  1. умови, які детермінують діяльність людей і не залежать від їх свідомості;

  2. природні та історичні умови;

  3. лише історичні умови як продукт діяльності всіх поколінь людей;

  4. лише ті природні умови, які розкривають об’єктивний зв’язок людей з зовнішнім природним середовищем.

417. Які з названих нижче категорій відносяться до філософсько-економічного мислення?

  1. праця;

  2. свобода;

  3. раціональність;

  4. потреби та інтереси;

  5. мотиви та стимули;

  6. рента;

  7. “економічна людина”.

418. Яка релігійна течія, на думку М.Вебера, мала вирішальне значення для формування “ духу капіталізму ”?

  1. православ’я;

  2. католицизм;

  3. протестантизм.

420. Якому мислителю належить вислів: “Спосіб виробництва матеріального життя обумовлює соціальний, політичний і духовний процеси життя взагалі”:

  1. Гегель;

  2. Конт;

  3. Фейєрбах;

  4. Маркс;

  5. Спенсер.

до Теми 14 (21). Суспільний прогрес і проблеми

сучасності

421. Які із названих нижче проблем відносяться до філософії історії?

  1. проблема спрямованості історії;

  2. проблема співвідношення біологічного та соціального в людині;

  3. проблема співвідношення об’єктивних та суб’єктивних факторів суспільного розвитку;

  4. проблема пізнаваності світу;

  5. проблема початку та завершення історії;

  6. проблема єдності історичного процесу.

422. Філософія історії як особливий напрям знання являє собою:

  1. загальну, тобто всесвітню історію;

  2. застосування філософських понять (категорій) до розгляду процесів історії;

  3. осмислення вихідних засад, сенсу та спрямування історії;

  4. окреслення можливостей пізнання історії.

423. Співвідношення природи та історії можна позначити таким чином:

  1. історія є частиною загальних природно-космічних процесів;

  2. природа є необхідною умовою та складовою історичного процесу;

  3. природа та історія є єдиними за суттю та за якістю;

  4. природа та історія пов’язані генетично, проте являють собою якісно відмінні процеси.

424. Взаємовпливи природи та історії можна окреслити таким чином:

  1. природа породжує та стимулює розвиток історії;

  2. спрямування природних та історичних процесів є прямо протилежним;

  3. історія постає якісно особливою складовою природного процесу;

  4. історія блокує природні процеси, протистоїть природі та знищує її.

425. Хто з видатних мислителів був прихильником концепції “географічного детермінізму”?

  1. Л.І.Мечников;

  2. Вольтер;

  3. Монтеск’є;

  4. Гегель.

426. Історичний процес має чітке цільове спрямування; це є типова позиція:

  1. античної філософії;

  2. середньовічної філософії;

  3. німецької класичної філософії;

  4. марксистської філософії.

427. Які з наведених визначень характеризують суб’єкт історії?

  1. суб’єктом історії постають природно-космічні чинники;

  2. суб’єктом історії постає Бог;

  3. суб’єктом історії постають народні маси;

  4. суб’єктом історії постає особистість, герої, вожді, видатні особи.

428. Хто з філософів ХХ століття охарактеризував сучасну суспільну ситуацію як “повстання мас”?

  1. Фромм;

  2. Тоффлер;

  3. Ортега-і-Гассет;

  4. Печчеї.

429. Який з філософів розглядав суспільний прогрес як закономірну зміну суспільно-економічних формацій?

  1. Маркс;

  2. Сорокін;

  3. Гегель;

  4. Шпенглер.

430. До творців філософії історії слід зарахувати:

  1. О.Шпенглера;

  2. А.Тойнбі;

  3. П.Сорокіна;

  4. З.Фрейда.

431. До якої історичної епохи належить панування раціоналістичної трактовки прогресу?

  1. Середньовіччя;

  2. Античності;

  3. Просвітництва;

  4. Відродження.

432. Який мислитель XVIII ст. висловив ідею суперечливості суспільного прогресу?

  1. Вольтер;

  2. Ж.Ж.Руссо;

  3. Дідро;

  4. Гердер.

433. Назвіть прихильників циклічного розвитку людства:

  1. Ж.Ж.Руссо.

  2. Г.Гегель.

  3. О.Шпенглер.

  4. А.Тойнбі.

  5. К.Маркс.

434. Хто був прихильником концепції лінійного поступу людства?

  1. А.Тойнбі;

  2. Гесіод;

  3. Г.Гегель;

  4. О.Шпенглер;

  5. І. Гердер.

435. В якій із концепцій розвитку суспільства припускається наявність суттєвого елемента непередбачуваності, невизначеності?

  1. концепція циклічного розвитку;

  2. концепція лінійного розвитку;

  3. синергетична концепція.

436. Які поняття були вироблені у рамках синергетичної концепції розвитку?

  1. біфуркація;

  2. циклічність;

  3. поступальність;

  4. стан-аттрактор.

437. Які з наведених проблем сучасного людства належать до глобальних?

  1. демографічна;

  2. екологічна;

  3. загроза ядерної війни;

  4. продовольча;

  5. проблема втілення Болонського процесу в сферу вищої освіти;

  6. проблема територіального поширення європейської інтеграції.

438. Хто був засновником “Римського клубу”?

  1. Печчеї;

  2. Тінберген;

  3. Медоуз;

  4. Ласло.

439. Які з критеріїв прогресу відносяться до часткових?

  1. рівень розвитку виробничих сил;

  2. зростання продуктивності праці;

  3. рівень енергоозброєності праці;

  4. рівень розвитку науки;

  5. рівень гуманізації суспільства;

  6. рівень розвитку комунікаційних технологій.

440. Що, з точки зору марксизму, є критерієм суспільного прогресу?

  1. рівень розвитку науки і техніки;

  2. об'єктивного критерію прогресу немає;

  3. рівень розвитку продуктивних сил суспільства;

  4. рівень культури суспільства;

  5. рівень моральності суспільства.

441. Які з критеріїв прогресу відносяться до загальних?

  1. рівень розвитку виробничих сил;

  2. зростання продуктивності праці;

  3. рівень енергоозброєності праці;

  4. рівень розвитку науки;

  5. рівень гуманізації суспільства;

  6. рівень розвитку комунікаційних технологій.

442. Кому з філософів належить вислів: “Настане...час, коли Сонце буде освітлювати Землю, населену вільними людьми, що не визнають іншого пана окрім власного розуму”?

  1. Вольтер;

  2. Руссо;

  3. Кондорсе;

  4. Кант.

443. Філософія історії як напрямок філософського пізнання досліджує:

  1. глибинні основи історичного процесу;

  2. розмаїття історичних подій та їх хронологію;

  3. закономірності, смисл і напрямок історичного процесу;

  4. реальне людське життя, яке розгорнуте в часі.

444. Хто вперше сформулював і запровадив у науковий обіг термін “філософія історії”?

  1. Й.Гердер;

  2. К.Ясперс;

  3. Ф.Вольтер;

  4. А.Тойнбі;

  5. К. Маркс;

  6. О.Шпенглер.

445. Кому з сучасних філософів належить образна характеристика суспільних змін як “футурошок”:

  1. Ортега-і-Гассет;

  2. Сорокін;

  3. Тоффлер;

  4. Фромм.

446. Яка історична епоха в цілому розглядала історичний процес з позицій історичного оптимізму?

  1. Античність;

  2. Середньовіччя;

  3. Відродження;

  4. Просвітництво;

  5. сучасність.

447. Яке уявлення лягло в основу ідеї про лінійну спрямованість історичного руху?

  1. античні традиції;

  2. міфологічні уявлення;

  3. іудео-християнська традиція;

  4. уявлення неортодоксальних філософів Стародавньої Індії.

448. В якому напрямку, на думку, І.Гердера, закономірно прогресує людство?

  1. свободи та незалежності;

  2. гуманності та щастя;

  3. добра та справедливості;

  4. духовної досконалості.

449. Як називається тип прогнозів, що спрямовані на досягнення в майбутньому певних цілей?

  1. пошукові прогнози;

  2. нормативні прогнози;

  3. прогнози-застереження;

  4. аналітичні прогнози.

450. На думку якого філософа смисл історії зводиться до самопізнання абсолютного духу:

  1. Кант;

  2. Гердер;

  3. Гегель;

  4. Конт;

  5. Маркс.