- •Міністерство освіти і науки України
- •Передмова
- •Розділ і
- •192. Заповніть таблицю: «Основні культурологічні категорії»
- •198. Заповніть таблицю: «Основні варіанти типології культури»
- •79. Людина кінця хіх - першої половини хх ст.Характеризується тим, що:
- •80. Соціокультурний розвиток постіндустріального суспільства характеризується тим, що:
- •81. Центральним структуруючим принципом новоєвропейського суспільства виступає:
- •197. Заповніть таблицю:
- •198. Заповніть таблицю:
- •199. Заповніть таблицю:
- •200. Заповніть таблицю:
- •Розділ ііі
- •196. Заповніть таблицю: «Ранні форми релігії»
- •197. Заповніть таблицю: «Світові релігії»
- •198. Заповніть таблицю: «Відмінності між течіями буддизму»
- •199. Заповніть таблицю: «Загальна характеристика релігій»
- •200. Заповніть таблицю: «Відмінності між католицизмом і православ’ям»
192. Заповніть таблицю: «Основні культурологічні категорії»
Культурологічна категорія |
Визначення |
культура |
|
|
глибинний рівень колективної та індивідуальної свідомості, що включає позасвідоме |
цивілізація |
|
маргінальність |
|
|
самовідчуття людини в середині конкретної культури, усвідомлення свого «Я» в конкретному культурному вимірі |
цінність |
|
193. Заповніть таблицю: «Основні концепції походження культури»
Автор концепції |
Основна робота |
Культурологічна концепція |
Основні категорії що розкривають зміст концепції |
|
|
трудова |
|
Зігмунд Фрейд |
«Невдоволеність у культурі» |
|
|
Йохан Хейзінга |
|
|
гра, свобода, напруженість, обмеженість, азарт, правила гри. |
194. Заповніть таблицю: «Порівняльна характеристика основних концепцій походження культури»
|
Карл Маркс |
Йохан Хейзінга |
Зігмунд Фрейд |
назва концепції |
|
|
|
основні категорії та поняття, що розкривають зміст концепції |
|
|
|
розуміння сутності культури |
|
|
|
195. Заповніть таблицю: «Класичні теорії цивілізацій»
Автор концепції |
Основна робота |
Співвідношення категорій «культура» і «цивілізація» |
Механізми зародження та розвитку культури |
О. Шпенглер |
|
цивілізація – завершальний етап розвитку культури |
|
|
|
|
п’ять законів виникнення, розвитку та загибелі культурно-історичного типу |
|
«Осягнення історії» |
|
|
196. Заповніть таблицю:
«Порівняльна таблиця класичних теорій цивілізації»
Основні положення |
О.Шпенглер |
А. Тойнбі |
трактування категорії «цивілізація» |
|
|
механізм та основні етапи розвитку культури |
|
|
особливість заключного етапу розвитку культури |
|
|
197. Заповніть таблицю: «Теорії культурних змін»
Основні прихильники концепції |
Основна робота |
Назва теорій культурних змін |
Основні категорії, що розкривають зміст концепції |
|
|
еволюціоністські |
|
|
|
|
локальні культури, цивілізація, ядро культури, історичні цикли |
|
«Соціокультурна динаміка» |
|
|
І. Пригожин Г. Гакен
|
|
|
|
198. Заповніть таблицю: «Основні варіанти типології культури»
Основні варіанти типології культури |
Критерії для класифікації типів культури |
Типи культури |
формаційна |
|
|
цивілізаційна |
|
|
релігійна |
|
|
парадигмальна |
|
|
регіональна |
|
|
історична |
|
|
199. Заповніть таблицю: «Основні культурні регіони»
Назва регіону |
Основні цінності |
європейський |
|
|
підпорядкування індивіда соціальному цілому, колективізм, традиціоналізм, ритуал |
індійський |
|
|
інтуїтивно-емоційне ставлення до світу, злитість з природою, велика сім’я |
арабо-мусульманський |
|
200. Заповніть таблицю: «Порівняльна характеристика західної та східної парадигми культури»
Світоглядно-культурологічні засади |
Захід |
Схід |
ідеал людини |
|
|
ставлення до природи |
|
|
основні цінності |
|
|
політичні пріоритети |
|
|
розділ ІІ
історичні етапи становлення та розвитку культури
I РІВЕНЬ
Завдання 1-110 мають варіанти відповідей, серед яких необхідно вибрати один правильний.
1. Міфологічному світогляду притаманне:
а) раціоналізм;
б) рефлексивність;
в) логічна послідовність;
г) злиття уяви, фантазії з реальністю.
2. У первісну епоху сформувалась така форма духовного життя як:
а) право;
б) філософія;
в) наука;
д) мистецтво.
3. Одна з суттєвих причин виникнення первісного мистецтва:
а) вірування того часу;
б) потреба людини в красі;
в) практична необхідність.
4. Нерозділеність, злитість мистецтва, міфології, релігії, що характеризує початковий стан первісної культури:
а) анімізм;
б) фетишизм;
в) синкретизм;
г) тотемізм.
5. Осьова епоха, згідно з К. Ясперсом, має такі хронологічні рамки:
а) VIII-II до н.е.;
б) V-X н.е.;
в) I-IV н.е.;
г) VI-I до н.е.
6. Клинописне письмо виникло в:
а) Єгипті;
б) Месопотамії;
в) Давній Індії;
г) Давньому Китаї.
7. Централізація управління найбільш характерна для тих держав, у яких економіка базувалася на зрошувальному землеробстві:
а) так;
б) ні.
8. Політичний устрій Стародавнього Єгипту:
а) демократія;
б) монархія;
в) східна тиранія.
9. Міста-держави, політично організовані як рабовласницькі демократії, існували в:
а) Єгипті;
б) Аттиці та Іонії;
в) Китаї.
10. Один із перших світових літературних творів «Епос про Гільгамеша» розповідає:
а) історію створення Всесвіту;
б) драматичну історію життя людини;
в) боротьбу людей та богів за панування над світом.
11. Відомий мислитель К. Ясперс у своїй книзі „Джерела історії і її мета” вводить поняття „осьовий час”. Цей період продовжувався:
а) V ст. до н.е. -V ст. н.е.;
б) VIII – II ст. до н.е.;
в) I – Х ст. н.е.
12. Два начала в античній культурі, критикуючи сучасну йому культуру, визначив:
а) А.Тойнбі; б) Ф. Ніцше; в) М. Бердяєв.
13. Термін “античність” означає:
а) греко-римська стародавність, тобто історія і культура Давньої Греції і Давнього Риму;
б) термін, рівнозначний поняттю “древність”;
в) термін “античність” вживається в обох смислах: у вузькому (“а”) і широкому (“б”).
14. Класичний канон:
а) витвір мистецтва, що слугує нормативним взірцем;
б) система внутрішніх творчих правил та норм, які є домінуючими в мистецтві в певний історичний період;
в) вищий ступінь морального уявлення про благо та належне.
15. Цінність, пануюча в античному суспільстві:
а) прагматизм;
б) містицизм;
в) демократичні ідеали;
д) традиціоналізм.
16. Для античного світобачення характерні такі риси:
а) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
б) орієнтація на радість і повноту земного буття;
в) пріоритет духовного над тілесним;
г) смиренність людини.
17. Незначний вплив в Стародавній Греції міфології та інституту жерців на суспільно-політичне життя можна пояснити:
а) наявністю розвинених демократичних інститутів;
б) відсутністю дистанції між правителями та громадянами;
в) справжнім проривом в науці та техніці, внаслідок чого стара, міфологічна картина світу була спростована і поступилась місцем науковій.
18.Перехід від міфа до логоса (філософії) у Стародавній Греції обумовлене тим, що:
а) філософський світогляд стає ідеологічною формою обґрунтування права індивіда на духовну та економічну автономію в процесі переходу від родоплемінного суспільства до класового;
б) філософія дає змогу людині раціонально, не опираючись на віру, осмислити свою цілковиту залежність від колективу;
в) завдяки філософії кожному дається право створювати свої власні, потрібні йому міфи, засновані однак вже не на вірі й традиції, а на логіці та раціональному розумінні.
19. Міфологія – це:
а) фантастичне відображення дійсності, що виникає в результаті одушевлення природи і всього світу в первісній свідомості;
б) авторська форма мислення та інтелектуальної творчості;
в) обидва визначення правильні;
г) обидва визначення неправильні.
20. Дух змагальності як важливої риси грецької культури є ознакою:
а) розвитку особистісних якостей та індивідуалізації стародавніх греків, їх бажанням протиставити себе своєму оточенню, довести свою зверхність над ним;
б) духовної та моральної залежності громадянина від полісу, важливості для нього схвалення та захоплення співгромадянами його вчинками та діями.
21.Зміст гуманістичної складової в рамках грецької культури полягає:
а) в утвердженні цінності земного буття;
б) у духовній самобутності, індивідуальності та неповторності кожної людини;
в) у раціоналістичному ставленні до світу.
22. Головна причина демократичності давньогрецького суспільства:
а) природжені для греків почуття честі та гідности, відданість ідеалам справедливості та рівноправності;
б) традиції крито-мікенської культури, які були успадковані давніми греками;
в) географічне положення та особливості ландшафту, які на території Греції сприяли плавній трансформації первісної демократії в рабовласницьку.
23.Десакралізацію владних інститутів у Стародавній Греції можна пояснити:
а) відсутністю дистанції між правителем та громадянами;
б) незначними розмірами грецьких міст-полісів;
в) вибірністю влади, котра в силу цього була залежна від громадян;
г) наближеністю самої влади до інтересів та потреб пересічних громадян;
д) засиллям в давньогрецькому суспільстві філософського типу світосприйняття.
24. Головне поняття, що розкриває особливості культури елліністичного періоду Давньої Греції та Риму епохи Імперії:
а) патріотизм;
б) поліс;
в) громадянин;
г) підданий.
25.Вислів: “Сила, вбрана в велич” – ідеал культури та мистецтва:
а ) Давньої Греції;
б) Стародавнього Риму;
в) Стародавнього Єгипту;
г) Китаю.
26. Основне поняття, що харктеризує мистецтво Стародавньої Греції:
а) утилітарність;
б) гармонія;
в) статичність;
г) масивність.
27. Поняття грецької міфології та релігії, протилежне поняттю „хаос”:
а) впорядкованість;
б) космос;
в) усталеність;
г) міра.
28. Куроси і кори – це:
а) античне вбрання чоловіків та жінок;
б) місцеві божества стародавніх греків;
в) види давньогрецьких амфор;
г) скульптурні зображення юнаків та дівчат.
29. Символічна інтерпретація всіх явищ, предметів і відносин є характерною для:
а) античної культури;
б) європейської середньовічної культури;
в) первісної культури.
30. Причина занепаду античної культури і Римської імперії:
а) навала варварських племен;
б) низька ефективність рабовласницького способу виробництва у порівнянні з феодальним;
в) тотальна моральна деградація пізньоантичного суспільства та глибока криза базових світоглядних принципів античності.
31. Система влади у середньовічному суспільстві носила світський характер:
а) так;
б) ні.
32. Система влади у середньовічному суспільстві носила сакралізований характер:
а) так;
б) ні.
33. Визначальна форма соціального контролю для мотивації поведінки середньовічної людини:
а) страх;
б) совість;
в) сором;
г) віра.
34. Принцип: “ Один за всіх, і всі за одного” – визначальний в епоху:
а) Нового часу;
б) первісну;
в) Відродження;
г) новітню;
д) Середньовічну.
35. Важлива складова європейського персоналізму, що притаманна християнському віровченню і остаточно сформована в епоху Нового часу, полягає у:
а) персональній відповідальності середньовічної людини перед колективом (станом, цехом, корпорацією) за свої дії та вчинки у земному житті;
б) її персональній відповідальності перед Богом;
г) її персональній відповідальності перед державою;
д) її персональній відповідальності перед церквою.
36. Причини алегоричності та символізму середньовічного мистецтва:
а) глибока прірва між природним та надприродним світами;
б) зневага до чуттєвого видимого світу, заперечення його самостійності;
в) для середньовічного митця важливою була краса сама по собі, а не прихований в ній зміст, що осягаються розумом;
г) функція конкретно-чуттєвого образу зводилась виключно до того, щоб нагадати людині про принципово протилежні йому умоглядні реалії вічного божественного світу.
37. Основна ознака середньовічної культури:
а) індивідуалізм;
б) символізм;
г) активізм;
є) рівність усіх перед законом.
38. Художній жанр, відсутній у середньовічному живописі:
а) пейзаж;
б) ікона;
в) портрет.
39. Середньовічний архітектурний стиль, що активно використовував вітраж:
а) романський;
б) класичний;
в) готичний.
40. Головна причина того, що право було однією з вищих цінностей Середньовіччя:
а) страх людини потрапити до пекла за свої протиправні діяння;
б) страх бути жорстоко покараним державою;
в) юридичною особою завжди виступав не окремий індивід, а корпоративна група, котра в разі порушення своїх прав могла вдатись до більш жорстких і рішучих заходів для їх відновлення;
г) середньовічне право урівнювало усіх перед державою і, тим самим, утверджувало характерне для того часу уявлення про справедливість.
41. Потворність образів, що притаманна скульптурі Середньовіччя, пояснюється:
а) недостатньо високим рівнем майстерності скульптора;
б) намаганням показати перевагу духовного над тілесним;
в) вимогами церкви;
г) навмисним прагненням художника спотворити людину.
42. Для християнського світобачення притаманне:
а) орієнтація на внутрішній світ людини;
б) орієнтація на зовнішній світ;
в) орієнтація на радість і повноту земного буття;
г) культ тілесного буття;
43. Характерною рисою середньовічної богословської літератури була орієнтація на:
а) оригінальність;
б) традицію та авторитет Писання;
в) використання світських знань;
г) літературну традицію античної Греції.
44. Культура Відродження відзначається:
а) символізмом;
б) антропоцентризмом;
в) теоцентризмом;
г) прагматизмом.
45. Для ренесансного світобачення характерне:
а) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
б) пріоритет духовного над тілесним;
в) культ тілесного буття;
г) традиціоналізм.
46. Природа в ренесансному світогляді тлумачиться з позиції:
а) пантеїзму;
б) деїзму;
в) теоцентризму.
47. Людина як центр мистецтва епохи Відродження сприймалась тогочасними митцями як:
а) створіння Господа, що повністю йому покірне;
б) беззахисна і безпорадна істота;
в) самостійна особистість.
48. Епоха Відродження отримала таку назву через те, що:
а) в мистецтві відбулося повернення до античних зразків та ідеалів;
б) з’явилося нове сприйняття людиною навколишньої дійсності;
в) в цю епоху відбувалося відродження ідей Середньовіччя.
49. Прошарок італійського суспільства, що став соціальною базою ренесансного руху:
а) буржуазія;
б) вільнонаймані робітники;
в) люди “вільних професій”;
г) селянство.
50. Поняття, за допомогою якого можна розкрити зміст культури епохи Відродження:
а) реабілітація релігійної духовності;
б) фортуна;
в) теоцентризм;
г) доля.
51. Реалізм ренесансного мистецтва був обумовленний:
а) бажанням реабілітувати природу та природне в людині, показати її як найдосконаліший прояв буття Всесвіту;
б) бажанням якомога переконливіше продемонструвати вади людської натури, показати її недосконалість та гріховність;
в) бажанням зорієнтувати людину на вищі духовні цінності, які нічого не мають спільного з цінностями земного життя.
52. Ренесансна ідеологія, в порівнянні з античністю, містить такі світоглядні елементи:
а) утвердження цінності земного буття;
б) відкриття індивідуальної людини з її безмежним внутрішнім світом та правом на суб’єктивність;
в) людина є органічною часткою природи, повинна існувати у гармоній єдності з нею;
г) природа, космос розглядається як об’єкт споглядання – художнього та пізнавального.
53. Представники Північного Відродження:
а) Сандро Боттічеллі;
б) Альбрехт Дюрер;
в) Іеронім Босх;
г) Рафаель Санті.
54. В історії європейської думки ідея ідеальної утопічної держави вперше була сформульована:
а) Т. Мором;
б) Аристотелем;
в) Платоном.
55. Назва книги Т. Кампанелли, в якій він виклав свій проект ідеального суспільного устрою:
а) «Утопія»;
б) «Кодекс природи»;
в) «Місто Сонця».
56. Началом Реформації є:
а) 1523 рік;
б) 1594 рік;
в) 1517 рік;
г) 1612 рік.
57. Автор утопії епохи Відродження:
а) Т. Мор;
б) М. Кузанський;
в) Дж. Бруно;
г) Н. Макіавеллі.
58. Видатний митець епохи Відродження:
а) Рембрандт;
б) Рафаель;
в) Леонардо да Вінчі;
г) Дж. Бруно.
59. Творчою основою буття у центрі світобудови гуманістів є:
а) Бог;
б) людина;
в) природа;
г) культура.
60. Для епохи Нового часу характерне:
а) смиренність людини;
б) культ тілесного буття;
в) зниження авторитету віри та церкви;
д) орієнтація на гріховність земного життя, аскетизм;
61.Гасло: “Знання - сила” належить:
а) Ж.-Ж. Руссо;
б) Ф. Бекону;
в) Р. Декарту;
г) Ф. Вольтеру.
62. Душу європейської культури як фаустівську характеризував:
а) А.Швейцер;
б) О.Шпенглер;
в) П.Сорокін;
г) А.Тойнбі.
63.Висловлення, що віддзеркалює трагічне світовідчуття епохи Нового часу: “Людина є мислячий очерет» - належить:
а) Ж.-Ж. Руссо;
б) Б. Паскалю;
в) І. Канту;
г) Й. Гердеру.
64. Епоху Просвітництва характеризує:
а)аскетизм;
б) пріоритет духовного над тілесним;
в) безмежна віра в розум людини;
г) провідна роль релігії.
65. Видатний представник французького Просвітництва:
а) Вольтер;
б) Кант;
в) Декарт;
д) Сартр.
66. Напрямок суспільної думки, що визнає розум основою пізнання і поведінки людей:
а) гуманізм;
б) раціоналізм;
в) екзистенціалізм;
г) сенсуалізм.
67. Батьківщиною бароко є:
а) Франція;
б) Італія;
в) Німеччина.
68. Архітектурі бароко притаманні:
а) стрілчасті арки;
б) пишність, динамізм, екзальтація образів;
в) геометричність форм;
г) пластична ясність та гармонійність.
69. Культ фантазії, почуттів, мрії притаманний:
а) класицизму;
б) сентименталізму;
в) романтизму;
г) реалізму.
70. Творчість У. Шекспіра відноситься до епохи:
а) Середньовіччя;
б) Відродження;
в) Нового часу.
71. Класицизм спирався на:
а) сенсуалізм;
б) матеріалізм;
в) ідеалізм;
г) раціоналізм.
72. Історичний період, у який виникає інтерес до особливостей окремих культур, є:
а) Середньовіччя;
б) Відродження;
в) Новий час;
г) романтизм XVIII-XIX ст.
73. Барочному світосприйняттю притаманне:
а) уявлення про панівну роль розуму;
б) драматизм та напруженість;
в) приборкання почуттів розумом;
г) прагнення до нездійсненного ідеалу.
74. Світосприйняттю класицизму притаманне:
а) показ типових характерів в типових обставинах;
б) суперечливість людського буття;
в) уявлення про об’єктивні, вічні закони краси;
г) відчуття ілюзорності світу.
75. Сентименталізм характеризує:
а) відчуття ілюзорності світу;
б) культ піднесеного, благородного;
в) приборкання почуттів розумом;
г) культ людських почуттів.
76. Романтизму притаманне:
а) уявлення про розумну сутність світу;
б) зосередження на неповторно-індивідуальному в людині;
в) правдивість зображення життя;
г) приборкання почуттів розумом.
77. Реалізм характеризує:
а) домінування емоційної сторони художнього образу;
б) культ піднесеного, благородного;
в) прагнення до ідеалізації;
г) показ типових характерів в типових обставинах.
78. Кризові явища в культурі кінця ХІХ- початку ХХ століття обумовлені тим, що:
а) людина потрапляє в технологічне підпорядкування машині, що в умовах домінування товарно-грошових відносин змушує людину розвивати в собі лише ті якості, які могли б сприяти накопиченню грошей;
б) внаслідок розпаду станово-корпоративних форм людського співіснування індивід отримує негативну свободу, якою не здатний розпорядитись у силу нерозвинутості своїх особистісних якостей, а тому він намагається позбавитись цієї свободи;
в) конкуренція як неодмінна риса ринкової культури веде до різкого скорочення варіантів індивідуальної дії, породжує культурну одноманітність, що виявляє себе у відчуженні однієї людини від іншої.