1.2. Психологічна підготовка баскетболістів

Баскетбол - найважливіший засіб фізичного виховання студентів, спрямоване на збільшення працездатності і вдосконалення психофізичних якостей займаються. Це захоплююча атлетична гра, що сприяє розвитку і вдосконаленню фізичних, психічних та інтелектуальних якостей людини; оволодіння гравцями професійними руховими вміннями та навичками. Заняття баскетболом виховують у спортсменів силу волі, витримки, наполегливості, сміливості, рішучості, впевненості в своїх силах, почуття обов'язку і відповідальності, патріотизму і колективізму.

Ефективність виховання цих якостей залежить, перш за все, від того, наскільки цілеспрямовано в тренувальному процесі здійснюється взаємозв'язок фізичного, психологічного та морального виховання спортсменів.

Навчально-тренувальний процес в баскетболі побудований на підвищенні складності і інтенсивності тренувальних занять, придбання гравцями спеціальних знань про психофізіологічні властивості особистості, будові організму і біомеханіки рухів людини. У процесі детальної підготовки до тривалого насиченому різноманітними змаганнями сезону і, безпосередньо, в проведених тренером заняттях по техніці і тактиці гри, спортсмени здобувають необхідні професійні знання, вміння і навички для збільшення різноманітності індивідуальних та командних техніко-тактичних дій баскетболістів.

Це говорить про те, що запорукою успішного виступу баскетбольної команди в змаганнях є висока спортивна підготовка гравців (що реалізується в основному в спортивних тренуваннях), що включає всі сторони підготовки спортсменів до тривалого спортивного сезону (теоретична, технічна, тактична, морально-вольова і психологічна) [7].

Таким чином, спортивна підготовка - це складний спеціалізований процес, спрямований на формування, розвиток і вдосконалення необхідних фізичних, психофізичних і психофізіологічних якостей гравців, який надає різнобічну дію на спортсменів [1].

Баскетбол - командний вид спорту, що вимагає в мінливих ігрових епізодах на майданчику від кожного гравця повної самовіддачі; він дозволяє розвивати в грі витривалість, хорошу координацію рухів, гнучкість, рухливість і стрибучість. Він є відмінною школою для навчання взаємодії гравців в команді, адже успіх в грі залежить не тільки від розвиненого окоміру спортсменів, але і від їхнього вміння розуміти наміри і тактику інших членів команди.

Важливим фактором є здатність гравців миттєво приймати рішення, враховуючи ігрову ситуацію на майданчику, так як специфіка гри передбачає різкі зміни напрямку руху і темпу, які чергуються з форсованими стрибками під час кидків, боротьбою за верховий м'яч і спробами накрити кидок. Основним завданням тренера-викладача при підготовці до спортивного сезону є поступове підведення гравців до оптимальної фізичної, технічної, тактичної та психічної готовності. На цьому етапі психологічна підготовка полягає в формуванні установки на змагальну діяльність і створення умов для адаптації гравців до екстремальних умов цієї діяльності. Це пов'язано з певними особливостями і умовами проведення змагань, а також індивідуальними психічними особливостями особистості кожного спортсмена.

Психологічна підготовка забезпечує формування психічного стану, що сприяє, з одного боку, оптимальному використанню фізичної та технічної підготовленості гравців, а з іншого - здатності протистояти Передзмагальна і змагальних збивають факторів (невпевненість в своїх силах, страх перед можливим поразкою, скутість, перезбудження і т. д.).

Інтенсивні тренувальні заняття, щільний календар змагань, характеризуються такими високими фізичними та психічними навантаженнями, які доводять нервово-емоційне напруження до меж індивідуальних можливостей спортсмена. Найбільш ефективними в спортивній діяльності є кошти психічної реабілітації для відновлення витраченої нервової енергії. Тут важливо знизити рівень нервово-психічної напруженості, зняти стан психічної пригніченості, значним чином впливають на прискорення процесів відновлення в різних органах і системах організму. Ефективність використання психологічних засобів відновлення відбивається в об'єктивній оцінці результатів психологічних впливів на спортсменів в процесі психологічної реабілітації.

Для формування психофізичної стійкості до різних умов зовнішнього середовища потрібно формувати психологічну підготовку спортсменів за рахунок вдосконалення мотивації спортивного тренування, створення оптимальних умов для проведення тренувального процесу. Використання в спортивній підготовці психологічних засобів відновлення дозволяє знизити рівень нервово-психічної напруги, зняти стан психічної пригніченості, швидше відновити витрачену нервову енергію і тим самим вплинути на прискорення процесів відновлення в різних системах організму гравця [4]. Психологічна підготовка включає загальну (цілорічну) підготовку гравців, психічну підготовку до змагань і управління нервово-психічним відновленням спортсменів.

На регулярно проводяться тренером-викладачем навчально-тренувальних заняттях, в процесі спортивної підготовки, розвиваються і удосконалюються фізичні, психофізичні і моральні якості особистості, що сприяють формуванню психічної стійкості гравців. Використання під час спортивної підготовки сучасної методики тренування, ефективного використання педагогічних і психологічних засобів відновлення дозволяє визначити професійний рівень психолого-педагогічної майстерності тренера-викладача, наявність у нього системи знань і навичок, що дозволяють успішно організувати навчально-тренувальний процес [2].

Ефективність діяльності тренера-викладача, його професіоналізм, полягає в правильній організації навчально-тренувального процесу, що включає всі сторони спортивної підготовки команди, в тому числі, виховну та культурно-масову роботу. В його обов'язки входить:

- спільне, з адміністрацією вузу і головою спортивного клубу, створення умов для проведення цілорічних тренувальних занять, прищеплення займаються любові до обраного виду спорту, інтересу до регулярних занять обраним видом спорту і прагнення до зростання спортивної майстерності;

- забезпечення загальної та спеціальної фізичної підготовки займаються в групі спортивного вдосконалення, здачі ними контрольних нормативів і тестів по ОФП і СФП;

- організація в раціонально побудованому тренувальному процесі систематичної виховної роботи для формування таких важливих якостей, як працьовитість і дисциплінованість, чесність і порядність, доброзичливість і принциповість, товариство і взаємовиручка, здатність раціонально організувати свою працю і вносити в нього елементи творчості, почуття відповідальності за результати свого праці і колективізм [10];

- прищеплення гравцям навичок дотримання спортивної етики, принципів моралі, любові і відданості своїй команді;

- зміцнення здоров'я займаються, дотримання ними правил особистої гігієни, що включає в себе раціональний стійкий режим спортсмена, догляд за тілом, гігієну одяг і взуття, а також контроль громадської гігієни, гігієни тренування і чітка організація лікарського контролю;

- систематичне участь і проведення контрольних і товариських ігор, а також участь в календарних змаганнях;

- пропаганда і популяризація баскетболу серед студентів і ППС; Навчально-тренувальні заняття з баскетболу у вузі проводяться згідно затвердженого головою спортивного клубу вузу плану спортивної роботи на навчальний рік.

Програма річного тренувального циклу містить навчальний матеріал, на основі якого будується планування навчально-тренувальних занять, що передбачає проведення теоретичної та практичної підготовки гравців, а також здачу контрольних нормативів.

Необхідна в річному циклі періодизація навчально-тренувального процесу проводиться із розрахунку на календарний плану змагань, що дозволяє фундаментально підготуватися до ігор і найбільш повноцінно вирішувати завдання кожного періоду підготовки баскетболістів.

Головне завдання тренера-викладача в підготовчому періоді річного циклу полягає в підготовці баскетбольної команди до успішного виступу в майбутніх змаганнях.

Основою для розвитку і вдосконалення фізичних і психофізичних якостей займаються є оптимальна фізична підготовка гравців, що підрозділяється на загальну і спеціальну підготовку. Тому, підготовчий період є базовим навчальним циклом, в якому навчально-тренувальні заняття спрямовані на забезпечення загальної та спеціальної фізичної підготовки гравців і підвищення їх спортивної працездатності [14].

Спеціальна фізична підготовка (СФП) гравців в баскетболі забезпечується тільки на базі загальної фізичної підготовки (ОФП). Її завдання полягає в удосконаленні спеціальних якостей гравців, спрямованих на формування умінь і закріплення навичок гри в баскетбол. Освоєння рухові дії при застосуванні на тренувальних заняттях спеціальних фізичних вправ є ефективним засобом зміцнення здоров'я і відновлення розумових, психічних і фізичних сил спортсмена і можуть в подальшому використовуватися в самостійних формах занять фізичними вправами.

При оптимізації спортивного тренування, що складається в поступовому збільшенні фізичної і психофізичної навантаження, зростає роль тренера в психологічній підготовці гравців. Під час проведення тренувальних занять відбувається комплектування гравців до складу команди і виховання їх вольових якостей, що забезпечують подолання труднощів у боротьбі з втомою відповідно до зростаючих фізичними та психоемоційними навантаженнями. З цією метою для підвищення якості психологічної підготовки гравців тренер-викладач під час тренування застосовує індивідуальні засоби підготовки, спрямовані на розвиток сміливості і рішучості в єдиноборстві з суперником [3].

На етапі передзмагання відбувається подальше вдосконалення спеціальної фізичної та технічної підготовки, оволодіння прийомами тактики гри окремих гравців, ланок і команди в цілому, вдосконалення морально-вольової, техніко-тактичної та психологічної підготовки гравців, визначення основного і резервного складу команди.

Змагальний період складається з декількох циклів, починаючи з участі команди в змаганнях на першість міста, що проводяться різних турнірах, а в кінці періоду, в змаганнях на першість вузів, що проводяться в залік обласної спартакіади.

В цьому періоді особливу увагу потрібно приділяти створенню згуртованого і зіграного колективу, вдосконалення технічної та тактичної майстерності гравців, збереженню і покращенню спортивної форми та усунення наявних недоліків в грі команди, а також подальшого вдосконалення вольової та психологічної підготовки команди.