ARKhITEKTURA-MIZYaK
.pdf
Рис.8.1 - Схеми залізобетонних балок покриття:
а, г - двотаврового перерізу для односкатних покрить; б - для багатоскатних покрить; в - ґратчасті, д - кріплення балок до колони; ; г - шайба;
1- анкерний болт; 2 - 3 - опорний лист балки
141
Рис .8.2 - Схеми залізобетонних ферм:
а- сегментних; б - арочних безрозкісних; в - з яармельними поясами;
г- полігональних; д – підкровяних
142
8.2. Сталеві несучі конструкції покрить
Сталеві несучі конструкції виконують у вигляді ґратчастих ферм із профільної сталі. Гратка складається зі стояків та розкосів, які заповнюють простір між верхнім і нижнім поясами. За допомогою сталевих ферм можна перекривати прольоти 18, 24, 30, 36 м.
За обрисом сталеві ферми можуть бути трикутними, полігональними і з паралельними поясами (рис .8.3).
Під покриття рубероїдом ферми мають полігональний обрис з одноабо двоскатним верхнім поясом, що має нахил 1:10, 1:12. Ферми з паралельними поясами використовують як підкроквяні конструкції, коли колони поздовжнього ряду мають крок 12 м, .а також коли ферми призначені для перекриття прольотів, повністтю заповнених ліхтарем.
Для встановлення сталевих ферм на залізобетонні колони каркаса у верхній частині колон під час їх бетонування закладають анкерні болти. У нижній частині опорних вузлів ферм приварюють підкладки зі штабової сталі товщиною 10...12 мм, в яких передбачають отвори для пропускання в них болтів. Після встановлення опорних вузлів на болти останні закріплюють гайками.
Ферми зі сталевих труб мають конструкцію, яка сприяє зменшенню витрат сталі на 10-35%. Такі ферми застосовують у прольотах 24, 30 і 36 м (рис.6.4, а). Для прольотів 12 і 16м використовують конструкції з тонкостінних сталених балок з листовими або порожнистими поясами (рис .8.4, б). Такі балки передбачують для колон з кроком 12×18 м, а для колон з кроком 6×12 або 6×18 м конструкцію покриття можна використовувати балки з широкополицевого двотавра (рис.8.4, в). Для виробничих будівель з прольотами 18, 24 м іноді застосовують сталеві площини рами з коробчастим перерізом (рис.8.4, г) для відстані колон 6×18 або 6×24 м.
143
8.3. Дерев'яні несучі конструкції покрить
Якщо передбачається застосування у виробничих і складських будівлях дерев'яних покрить, рекомендується виконувати їх у таких конструкціях:
—клеєні конструкції, виконані за типом арки й ферми з металевими затяжками, а також клеєні балки;
—металево-дерев'яні ферми з брусів і складених балок з металевим розтягнутим поясом;
—безметалеві кружально-гратчасті склепіння.
Дерев'яні балки застосовують у виробничих будівлях з прольотами 6, 12 або 18 м (рис .8.5). Вони можуть бути клеєними з дощок з фанерною стіною, двоскатними або а паралельними поясами. Балки з дощок виконують прямокутного або двотаврового перерізу висотою 450...1300 мм на опорі, що мають нахил 1:10 і 1:20.
Серед багатьох видів дерев'яних ферм, призначених під покриття рубероїдом, найпоширенішими є сегментні (рис.8.6). Верхній пояс ферми виконують з чотирьох-п'яти рядів брусків перерізом 50×70 мм, укладених і вигнутих за обрисом сегменту, а нижній пояс - кількох дощок з проміжками. У проміжки між брусками і дошками входять такі елементи: ґратки-стояки й розкоси, які виконують із брусків або вузьких дощок завтовшки 50 мм. Нижній пояс ферми виконує роль затяжки. Висота підйому сегментних ферм становить 1/8 - 1/7 величини їх прольоту.
Прикладом металево-дерев'яних конструкцій можуть бути балки, ферми, арки й рами (рис .8.7), які мають прямокутний, тавровий, двотавровий або коробчастий переріз. Верхній пояс ферми, а також стиснені елементи виконують у вигляді балок, склеєних з дошок. Розтягнуті елементи-затяжки виконують із сталевих стержнів гнучкого профілю.
144
145
Рис. 8.3 – Схеми сталевих ферм:
а – з паралельними поясами; б – полігональних; в - трикутних
Рис. 8.4 – Схеми сталевих полегшених конструкцій:
а – ферм із сталевих труб; б – тонкостінні сталеві балки; в – балка з широко лицевого двотавра; г – площинні рами з коробчастим перерізом;
1 – прогін; 2 - настил
146
Рис. 8.5 – Схеми дерев’яних балок покрить:
а – клеєні з дощок; б – цвяхові; із стіною з дощок; в – клеєні з фанерною стіною
147
Рис.8.6 - Схеми дерев'яних ферм:
а - сегментних; б – многокутних; в - трапецоїдних; г, д - трикутних
148
Рис .8.7 -Схеми металево-дерев'яних конструкцій покрить: а - загальний вигляд; б - типи поперечних перерізів;
1 - сталеві стержні
149
8.4. Захисні конструкції покрить
При проектуванні захисних конструкцій покриття істотне значення має правильний вибір матеріалу основного несучого шару-настилу. Останній заповнює проміжок між балками або фермами, іноді значний за площею, через це його матеріал, задовольняючи у першу чергу умови міцності, також має відповідати особливостям технологічного процесу, що відбувається в даному виробничому приміщенні.
При влаштуванні монолітного залізобетонного покриття як настил використовують монолітну залізобетонну плиту, товщину і характер армування якої встановлюють розрахунком. Поверх плити укладають шар утеплювача (наприклад, пінобетону) завтовшки 60...90 мм, залежно від теплотехнічних вимог.
При укладанні настилу по залізобетонних збірних балках або фермах, а також по сталевих фермах розрізняють два вирішення - прогонне й безпрогонне. При першому на верхні пояси несучих конструкцій - балок або ферм - укладають залізобетонні або сталеві прогони. При сталевих фермах прогони потрібно розташовувати у вузлах ферм. тобто в місцях прилягання елементів ґратки до верхнього пояса. Настил із залізобетонних збірних плит укладають перпендикулярно до цих прогонів і спирають на них.
При другому вирішенні прогони відсутні й безпосередньо по верхніх поясах укладають залізобетонні великовимірні збірні плити або панелі.
Збірні плити настилу, що укладаються по прогонах, мають довжину 1500 і 3000 мм відповідно до відстані між прогонами, по яких вони укладаються. Вони можуть бути виготовлені залізобетонними, армошлакобетонними або армоазбестоцементними.
Для огороджуючої конструкції покриття без прогонів передбачають залізобетонні панелі, які виконують в таких конструкціях (рис. 8.8).
150