Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
moduli / Politologia-PMK.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
320.51 Кб
Скачать
  1. висока освіченість та висока культура;

  2. високий авторитет у суспільстві, готовність суспільства підтримувати цю особу, або цю політичну силу;

  3. посідання високої, панівної позиції у різних сферах суспільного життя;

  4. готовність заможної частини суспільства підтримувати її матеріально (вкладати гроші).

  5. Все означене.

135. Причини безвідповідальності політичної еліти в Україні:

  1. відсутність механізму відповідальності за виконання передвиборчих зобов’язань;

  2. відсутність цілеспрямованої підготовки інтелігенції нового типу;

  3. недосконалість правової системи;

  4. фактична незалежність влади від суспільства.

  5. Все означене.

136. Правляча еліта – це:

  1. організована більшість, від якої залежать результати виборів влади;

  2. організована меншість суспільства, високо згуртована група, яка володіє якостями лідера і займає керівні позиції у суспільстві;

  3. частина суспільства, об’єднана у політичні партії, що входять до влади;

  4. керівна верхівка політичних партій.

  5. частина суспільства, яка володіє переважною більшістю економічного потенціалу країни.

137. Політична свідомість відображає:

  1. характер відносин між суб’єктами політичної дії;

  2. вплив влади на суспільство і окрему людину;

  3. сукупність теоретичних і повсякденних знань, поглядів суспільства, окремої людини щодо політико-владних відносин;

  4. взаємодію влади і інших суб’єктів політичної дії;

  5. відношення пересічного громадянина до політики.

138. Формування політичної свідомості людини відбувається:

  1. шляхом пізнання політичної системи, політичних процесів їх критичного осмислення та визначення ставлення до них;

  2. шляхом голосування на виборах;

  3. вірні відповіді В, D, E.

  4. у процесі вивчення суспільних наук;

  5. у процесі ознайомлення з політичною літературою, ТV- програмами тощо.

139. Виховна функція політичної свідомості полягає:

  1. у готовності індивіда до активної, усвідомленої участі у політичному житті суспільства.

  2. у готовності індивіда, соціальної групи підтримувати владу у її діях;

  3. у готовності індивіда підтримувати ту чи іншу політичну силу на виборах;

  4. у згоді індивіда брати участь у виборах;

  5. у передачі політичних знань іншим особам (рідним, друзям).

140. Політична культура особистості проявляється у:

  1. формуванні ставлення до політичних сил, політичних процесів;

  2. усвідомленні і сприйнятті тих чи інших політичних поглядів;

  3. у політичній діяльності.

  4. визначенні політичних поглядів;

  5. у толерантному ставленні до інших поглядів.

141. Політичну культуру особистості характеризують такі якості:

  1. широка загальна ерудиція;

  2. високий рівень освіти (вища або середньо-спеціальна);

  3. здатність підкорити свою волю волі влади;

  4. організаторські здібності, уміння згуртувати і мобілізувати людей;

  5. терпимість до несправедливості та накопичення політичного гніву для майбутньої боротьби.

142. Вибори є:

  1. найважливішим інститутом легітимізації політичної системи та політичного режиму.

  2. доказом готовності влади до діалогу із суспільством;

  3. способом встановлення компромісу між владою і суспільством;

  4. способом вирішення протиріч між політичними партіями;

  5. можливістю влади нав’язати свою волю народу.

143. Виборче право − це:

  1. право громадянина голосувати або не голосувати на виборах;

  2. право бути обраним до органів влади;

  3. сукупність юридичних норм, що регламентують виборчий процес;

  4. право влади встановлювати регламент виборів;

  5. право вільної агітації за тих чи інших кандидатів.

144. До принципів організації демократичних виборів не відноситься:

  1. свобода виборів;

  2. контроль виконавчою владою ходу виборів;

  3. змагальність, конкурентність;

  4. рівність можливостей політичних партій і кандидатів;

  5. періодичність і регулярність виборів.

145. Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у:

  1. 1945 р.;

  2. 1947 р.;

  3. 1948 р.;

  4. 1949 р;

  5. 1978 р.

146. Хто з мислителів вперше застосував термін «політична культура»?

  1. Г.Алмонд;

  2. К.Маркс;

  3. Ж.Ж.Руссо;

  4. Д.Істон;

  5. К.Дойч.

147. Політична культура — це:

  1. система теоретичних і буденних знань, оцінок, настроїв і відчуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами;

  2. ядро політичної свідомості, систематизована сукупність ідейних переконань, що виражають інтереси різних соціальних груп з приводу влади.

  3. система відносно стійких політичних уявлень, переконань, орієнтацій, що обумовлюють норми, правила і стиль поведінки суб'єктів політичних стосунків і втілені ними в практиці політичної діяльності;

  4. особливий тип орієнтації на політичну дію, що відображає специфіку кожної політичної системи.

  5. 0.

148. Функція, яка виражає здібність носія політичної свідомості до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів є:

  1. пізнавальна;

  2. прогностична;

  3. ідеологічна;

  4. комунікативна;

  5. виховна.

149. В яких сферах життєдіяльності мораль регулює поведінку людини?

  1. сімейно-побутовій;

  2. трудовій;

  3. цивільній;

  4. політичній.

  5. всі названі відповіді вірні.

150. Політична культура як елемент політичної системи характеризує рівень суб’єктів політичного процесу:

  1. інтелектуальний;

  2. ціннісний;

  3. поведінково-вольовий;

  4. всі відповіді правильні;

  5. 0.

Соседние файлы в папке moduli