-
висока освіченість та висока культура;
-
високий авторитет у суспільстві, готовність суспільства підтримувати цю особу, або цю політичну силу;
-
посідання високої, панівної позиції у різних сферах суспільного життя;
-
готовність заможної частини суспільства підтримувати її матеріально (вкладати гроші).
-
Все означене.
135. Причини безвідповідальності політичної еліти в Україні:
-
відсутність механізму відповідальності за виконання передвиборчих зобов’язань;
-
відсутність цілеспрямованої підготовки інтелігенції нового типу;
-
недосконалість правової системи;
-
фактична незалежність влади від суспільства.
-
Все означене.
136. Правляча еліта – це:
-
організована більшість, від якої залежать результати виборів влади;
-
організована меншість суспільства, високо згуртована група, яка володіє якостями лідера і займає керівні позиції у суспільстві;
-
частина суспільства, об’єднана у політичні партії, що входять до влади;
-
керівна верхівка політичних партій.
-
частина суспільства, яка володіє переважною більшістю економічного потенціалу країни.
137. Політична свідомість відображає:
-
характер відносин між суб’єктами політичної дії;
-
вплив влади на суспільство і окрему людину;
-
сукупність теоретичних і повсякденних знань, поглядів суспільства, окремої людини щодо політико-владних відносин;
-
взаємодію влади і інших суб’єктів політичної дії;
-
відношення пересічного громадянина до політики.
138. Формування політичної свідомості людини відбувається:
-
шляхом пізнання політичної системи, політичних процесів їх критичного осмислення та визначення ставлення до них;
-
шляхом голосування на виборах;
-
вірні відповіді В, D, E.
-
у процесі вивчення суспільних наук;
-
у процесі ознайомлення з політичною літературою, ТV- програмами тощо.
139. Виховна функція політичної свідомості полягає:
-
у готовності індивіда до активної, усвідомленої участі у політичному житті суспільства.
-
у готовності індивіда, соціальної групи підтримувати владу у її діях;
-
у готовності індивіда підтримувати ту чи іншу політичну силу на виборах;
-
у згоді індивіда брати участь у виборах;
-
у передачі політичних знань іншим особам (рідним, друзям).
140. Політична культура особистості проявляється у:
-
формуванні ставлення до політичних сил, політичних процесів;
-
усвідомленні і сприйнятті тих чи інших політичних поглядів;
-
у політичній діяльності.
-
визначенні політичних поглядів;
-
у толерантному ставленні до інших поглядів.
141. Політичну культуру особистості характеризують такі якості:
-
широка загальна ерудиція;
-
високий рівень освіти (вища або середньо-спеціальна);
-
здатність підкорити свою волю волі влади;
-
організаторські здібності, уміння згуртувати і мобілізувати людей;
-
терпимість до несправедливості та накопичення політичного гніву для майбутньої боротьби.
142. Вибори є:
-
найважливішим інститутом легітимізації політичної системи та політичного режиму.
-
доказом готовності влади до діалогу із суспільством;
-
способом встановлення компромісу між владою і суспільством;
-
способом вирішення протиріч між політичними партіями;
-
можливістю влади нав’язати свою волю народу.
143. Виборче право − це:
-
право громадянина голосувати або не голосувати на виборах;
-
право бути обраним до органів влади;
-
сукупність юридичних норм, що регламентують виборчий процес;
-
право влади встановлювати регламент виборів;
-
право вільної агітації за тих чи інших кандидатів.
144. До принципів організації демократичних виборів не відноситься:
-
свобода виборів;
-
контроль виконавчою владою ходу виборів;
-
змагальність, конкурентність;
-
рівність можливостей політичних партій і кандидатів;
-
періодичність і регулярність виборів.
145. Загальна декларація прав людини була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН у:
-
1945 р.;
-
1947 р.;
-
1948 р.;
-
1949 р;
-
1978 р.
146. Хто з мислителів вперше застосував термін «політична культура»?
-
Г.Алмонд;
-
К.Маркс;
-
Ж.Ж.Руссо;
-
Д.Істон;
-
К.Дойч.
147. Політична культура — це:
-
система теоретичних і буденних знань, оцінок, настроїв і відчуттів, за допомогою яких відбувається усвідомлення сфери політики соціальними суб'єктами;
-
ядро політичної свідомості, систематизована сукупність ідейних переконань, що виражають інтереси різних соціальних груп з приводу влади.
-
система відносно стійких політичних уявлень, переконань, орієнтацій, що обумовлюють норми, правила і стиль поведінки суб'єктів політичних стосунків і втілені ними в практиці політичної діяльності;
-
особливий тип орієнтації на політичну дію, що відображає специфіку кожної політичної системи.
-
0.
148. Функція, яка виражає здібність носія політичної свідомості до гіпотетичної оцінки можливого розвитку політичних процесів є:
-
пізнавальна;
-
прогностична;
-
ідеологічна;
-
комунікативна;
-
виховна.
149. В яких сферах життєдіяльності мораль регулює поведінку людини?
-
сімейно-побутовій;
-
трудовій;
-
цивільній;
-
політичній.
-
всі названі відповіді вірні.
150. Політична культура як елемент політичної системи характеризує рівень суб’єктів політичного процесу:
-
інтелектуальний;
-
ціннісний;
-
поведінково-вольовий;
-
всі відповіді правильні;
-
0.