Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
141_otech_stud_suspnauk / пол_толог_я / пмк з пол_толог_ї для в_тчизняних студент_в перший р_вень.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
27.02.2016
Размер:
320.51 Кб
Скачать
  1. докорінної перебудови політичної системи суспільства;

  2. у післяреволюційний перехідний період;

  3. в екстремальних ситуаціях в країні;

  4. Всі відповіді вірні;

  5. 0.

64. Тоталітарний режим характеризується:

  1. всеосяжним контролем суспільством політичної системи;

  2. високим рівнем відповідальності влади перед суспільством за дотримання законів;

  3. утвердженням політичного панування єдиної політичної партії та її ідеології у всіх сферах життя суспільства;

  4. високим авторитетом влади у суспільстві, що унеможливлює непокору і неповагу до неї;

  5. незалежністю державної влади від внутрішніх і зовнішніх чинників.

65. Вперше поняття «тоталітарний режим» з’явилось:

  1. в Італії при диктатурі Муссоліні;

  2. у фашистській Німеччині;

  3. у Радянському Союзі;

  4. у франкистській Іспанії;

  5. у Китаї.

66. Тоталітарний режим відрізняється від авторитарного тим, що при ньому:

  1. забороняється діяльність будь-яких політичних організацій;

  2. доводиться до абсолютизму панування однієї ідеології;

  3. верховна влада знаходиться у руках вождя;

  4. повністю ліквідується розподіл влади;

  5. влада переходить до військових.

67. В основу сучасної концепції походження держави покладені обґрунтування:

  1. патріархальної концепції;

  2. марксистської теорії;

  3. теологічної концепції;

  4. договірної концепції;

  5. насильницької теорії.

68. Марксистська теорія походження держави обґрунтовує її появу наступним:

    1. неспроможністю суспільства протистояти силам природи і створенням влади як дару Божого;

    2. агресивністю людей і намаганням завоювати нові території;

    3. створенням сім’ї і її розвитком на більш високому рівні;

    4. договором суспільства, як результатом його свідомої діяльності і прагненням до об’єднання під якимось проводом.

    5. поділом суспільства на класи, виникненням на цій основі протиріч і необхідності їх узгодження.

69. Держава це:

  1. певна територія з населенням;

  2. особлива форма організації політичної влади, яка має суверенітет, здійснює управління, організацію суспільного життя в країні;

  3. країна, яка має кордони і владу;

  4. територіальне об’єднання громадян, що управляється владою;

  5. об’єднання людей для спільного проживання під владою.

70. Головними ознаками держави є:

  1. наявність спеціальних органів і установ, що здійснюють державну владу;

  2. наявність державної атрибутики: герб, гімн, прапор;

  3. вірні відповіді B, D, E;

  4. наявність права;

  5. наявність території.

71. Утворення Української Народної Республіки проголошується:

  1. З’їздом Рад у грудні 1917 р.;

  2. Третім Універсалом Центральної Ради у листопаді 1917 р.;

  3. Другим Універсалом Центральної ради;

  4. Гетьманом П.Скоропадським у 1918 р.;

  5. Директорією у 1918 р.

72. Першим Президентом Української Народної Республіки був:

  1. В.Винниченко;

  2. С.Петлюра;

  3. М.Грушевський;

  4. П.Скоропадський;

  5. Л.Кравчук.

73. Першим Президентом незалежної України було обрано:

  1. Л.Кучму;

  2. Л.Кравчука;

  3. В.Ющенка;

  4. В.Мосола;

  5. В.Фокіна.

74. За способами організації вищої влади історично склалися такі форми держави:

  1. демократія і автократія;

  2. доіндустріальні і постіндустріальні;

  3. унітарні і федеративні;

  4. монархія і демократія.

  5. монархія і республіка.

75. Абсолютна монархія – така форма правління, при якій:

  1. глава держави – монарх поєднує у собі всі гілки влади;

  2. глава держави – монарх, який обирається абсолютною більшістю виборців;

  3. глава держави – монарх, який об’єднує у собі світську і релігійну владу;

  4. глава держави – монарх, який обирається абсолютною більшістю парламенту;

  5. 0.

76. Парламентська монархія – така форма правління, при якій:

  1. глава держави – монарх – очолює уряд, який призначається парламентом;

  2. глава держави – монарх – формально наділяється законодавчими і виконавчими функціями, об’єм яких визначає парламент;

  3. глава держави – монарх – не може прямо впливати на склад і політику уряду;

  4. глава держави – монарх – обирається парламентом довічно;

  5. глава держави – монарх – підзвітний парламенту.

77. Президентська республіка – така форма державного правління, при якій:

  1. глава держави – президент, який обирається парламентом, формує і очолює уряд;

  2. глава держави – президент – наділяється законодавчою і виконавчою функцією;

  3. глава держави – президент – очолює парламент і уряд;

  4. глава держави – президент – особисто, або наступним схваленням парламенту формує склад уряду, яким керує сам або призначений ним прем’єр-міністр;

  5. глава держави – президент – очолює уряд і призначає спікера парламенту.

78. Напівпрезидентська республіка – така форма правління, при якій:

  1. глава держави – президент – схвалює або відхиляє склад уряду, що подається парламентом;

  2. глава держави – президент – очолює уряд, сформований ним же і узгоджений з парламентом;

  3. глава держави – президент – очолює уряд, сформований ним же і затверджений парламентом;

  4. глава держави – президент – фактично керує урядом і парламентом при існуванні формально прем’єр-міністра і спікера парламенту.

  5. глава держави – президент – пропонує для затвердження парламентом склад уряду (насамперед – прем’єр-міністра) або за власним поданням (президентсько-парламентська республіка) або за поданням парламентської більшості (парламентсько-президентська республіка).

79. Парламентська республіка – така форма державного правління, при якій:

  1. глава держави – президент – не може прямо впливати на склад і політику уряду. Він формується виключно парламентом і підзвітний тільки йому;

  2. глава держави – президент – який обирається парламентом, формує уряд, призначає прем’єр-міністра, а підзвітність уряду – виключно парламенту;

  3. глава держави – прем’єр-міністр, який призначається парламентом, підзвітний тільки йому, а посада президента – суто формальна;

  4. глава держави – спікер парламенту, який подає на затвердження парламентом кандидатуру прем’єра, склад уряду;

  5. глава держави – президент – з обмеженими політичними функціями.

80. Унітарна держава характеризується:

    1. відсутністю місцевих органів самоврядування;

    2. відсутністю ознак державності, перш за все суверенітету, її адміністративно-територіальних одиниць;

    3. недопущенням включення етнічних та територіальних особливостей у дії місцевого самоуправління;

    4. неможливістю розвитку економічних відносин з сусідніми територіями;

    5. 0.

81. Федерація − це:

  1. перехідний союз держав, адміністративних територій з повною їх самостійністю у прийнятті рішень на своїй території;

  2. союз держав для проведення єдиної зовнішньої політики;

  3. усталений союз держав, адміністративних територій, у якому вони у тій чи іншій мірі володіють суверенітетом, мають ознаки державності;

  4. об’єднання держав для досягнення конкретних, визначених на певний час цілей;

  5. 0.

82. Для правової держави обов’язковим є:

  1. верховенство закону: закон один для всіх;

  2. недоторканість депутатів парламенту і інших представницьких органів влади;

  3. пріоритетність судової влади, яка б примушувала б всіх діяти в межах закону;

  4. верховенство права: всі закони підпорядковані праву;

  5. 0.

83. Принцип розподілу влади реалізується через розподіл влади на:

  1. президентську, судову і урядову;

  2. законодавчу, виконавчу і президентську;

  3. законодавчу, виконавчу і судову;

  4. парламентську, урядову і президентську;

  5. центральну, земельну (регіональну) і місцеву.

84. «Панування права» у правовій державі утверджується:

  1. недопущенням порушень і відчуженості прав та свобод людини;

  2. реальним розподілом влади і взаємодією всіх її гілок у відповідності до правового закону;

  3. визнається і реалізується весь комплекс прав і свобод людини;

  4. Конституція у повній мірі відповідає праву.

  5. має місце все означене.

85. Принцип первинності і «верховенства права» вимагає, щоб:

  1. право по відношенню до суспільства було первинним і духовним;

  2. право по відношенню до держави було первинним і верховним;

  3. право по відношенню до окремих гілок влади було первинним і верховним;

  4. право по відношенню до закону було первинним і верховним;

  5. право по відношенню до правлячої еліти було первинним і верховним.

86. Домінантою (визначальною, панівною ознакою) громадянського суспільства є:

  1. наявність права у державі;

  2. захист державою права власності особи;

  3. наявність у країні інститутів та відносин, що забезпечують всебічну реалізацію особистості людини, її потенціалу, інтересів;

  4. невтручання держави у особисте життя людини, людина вільна у своїх діях та виборі;

  5. 0.

87. Вперше категорію «громадянське суспільство» визначив: