МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Харківський національний медичний університет

Кравченко В.І., Громов А.А.

ПОЛІТОЛОГІЯ

Плани та методичні вказівки до практичних занять для студентів усіх факультетів

ХАРКІВ

ХНМУ

2012

Затверджено вченою радою ХНМУ

Протокол 11 от 21.12. 2011 р.

Кравченко В.І., Громов А.А. Політологія. Методичні вказівки для студентів усіх факультетів – Харків: ХНМУ, 2012. – 26 с.

© Харківський національний медичний університет, 2012

© В.І.Кравченко, А.А.Громов. 2012

Політологія є одна з базових навчальних дисциплін загально гуманітарної підготовки. Курс має велике значення у вихованні громадянської і політичної свідомості студентів, долучення їх до демократичних цінностей. Знання щодо політичних процесів та явищ, які відбуваються у реальному житті, надають допомогу молоді усвідомити їх сутність та визначити своє місце в політичнійї діяльності суспільства. Навчальний курс спрямовано на формування у студентської молоді навичок раціонального та критичного осмислення соціально-політичної дійсності, а тому має не тільки світоглядне, але й практичне значення.

Основна мета навчального курсу – на основі отриманих знань формування у студентів політичної свідомості та культури, навичок самостійного аналізу та осмислення політичних явищ та процесів, які відображають предметне поле політичної науки.

Найважливіші завдання курсу:

• опанування категорійним апаратом політичної науки;

• засвоєння теоретичних та прикладних засад політології, досягнень вітчизняних та закордонних науковців.

• формування знань про політичні системи і режими, про місце людини у політиці;

• набуття досвіду аналізу і прогнозування розвитку політичних явищ і процесів;

• розвиток навичок самостійної оцінки та усвідомлення різноманітної політичної інформації;

• формування цілісного знання про сутність демократії, її цінності.

У результаті вивчення курсу студенти повинні отримати необхідний об’єм знань, що передбачені навчальною програмою, та розуміти:

- основні тенденції розвитку політичної думки та досягнення сучасної політології;

- сутність і взаємозв’язок політичних явищ, механізм функціонування влади, характер взаємовідносин влади та суспільства, влади і особистості;

- роль головних соціальних і інституціональних суб’єктів політики;

- характер та напрямки розвитку сучасних політичних процесів;

- механізм виникнення і розв’язання політичних конфліктів;

- природу та сутність світової політики.

Студент, який опанував курс політології, повинен:

• володіти категорійним апаратом та поняттями, яки визначені у глосарії;

• мати навички системного, порівняльного і історичного аналізу політичних явищ;

• вміти бачити закономірності політичного розвитку, орієнтуватися в політичних проблемах українського суспільства і світу в цілому.

Важливим елементом навчання є самоконтроль, який передбачає: по-перше, засвоєння основних понять, явищ і фактів; по-друге, уміння установлювати логічні взаємозв’язки між поняттями, основним та додатковим матеріалом; по-третє, формулювання відповіді.

При підготовці до семінарських занять та відповідей на питання самоконтролю і самостійного вивчення курсу ми радимо студентам користуватися навчальним посібником : В.І.Кравченко, І.Ю.Робак, А.А. Громов. Політологія: конспект лекцій для студентів.- Харків: ХНМУ, 2012., який підготовлено у відповідності до робочої програми для усіх спеціальностей.

Поточний контроль відбувається шляхом дискутування студентами навчальних проблем, а також за допомогою тестових завдань, Другий етап контролю – підсумковий модульний контроль, який відбувається в комп’ютерному центрі. Загальна оцінка з навчального курсу – залік, для якого необхідно набрати не менш 70 балів за результатами поточної успішності та не менш 50 балів при проведенні ПМК. Заохочувальні 10-12 балів отримують студенти, що підготували реферат з однієї з проблем навчального курсу.

Плани семінарських занять та рекомендації до їх підготовки

Тема 1. Історія становлення політичної думки та політичної науки

(4 год.)

Заняття 1.

1. Сутність політики та предмет політології.

2. Найважливіші досягнення античної політичної думки.

   1. Ідея рівності людей, сімейних відносин у державі, законності та права у діяльності держави.

   2. «Ідеальна держава» Платона.

   3. «Політія» Арістотеля.

3. Політична думка епохи Відродження. Утвердження пріоритетності світської влади у державі.

Заняття 2.

1. Формування політичної науки у період Нового часу.

   1. Економічні, політичні та соціальні умови формування нових підходів у політичної думки.

   2. Консервативний напрямок політичної думки (Т. Гоббс, В.Г.Ф. Гегель).

   3. Ліберальні погляди та ідея розподілу влад (Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Кант).

   4. Радикалізм у політичній думці Нового часу (Ж-Ж. Руссо, К. Маркс).

2. Становлення політичної думки в Україні.

   1. Народництво у політичній думці ХІХ ст. та його основні ідеї (М. Костомаров, В. Антонович, М. Драгоманов).

1.2.2. Проблема української державності у політичній думці міжвоєнного періоду (ново народники, консерватори, націонал-державники).

Основні поняття та категорії:

Політика, об’єкт і суб’єкт політики, методи дослідження (історичний, порівняльний, емпірико-соціологичний, біхевіоральний), функції політології (світоглядна, прогностична, виховна), «Ідеальна держава» Платона, «Політія» Аристотеля

Теми рефератів:

1. Ідея Арістотеля про «політію» та її втілення у сучасності.

2. Відродження політичної думки в Україні середини ХІХ ст.

3. Від народництва до ґрунтовних політичних концепцій (М.П. Драгоманов).

4. Проблема української державності у дослідженнях М. Грушевського, В. Липинського, О. Ейхельмана.

Питання для самоперевірки:

1. Коли виникає політика, як специфічна сфера діяльності суспільства?

2. Для чого у сучасних умовах навіть пересічному громадянину необхідне розуміння політичних явищ та процесів?

3. Яким чином можна визначити сутність політики?

4. Чому політика – це явище суспільного життя?

5. Що являє собою політологія як наука і у чому суть предмета цієї науки?

6. Чому не зовсім вірним є твердження, що предметом політології є політика?

7. У чому полягає сутність діалектичного та системного методів дослідження політичних систем, процесів і явищ?

8. Чому у політології використовується біхевіоральний метод?

9. У чому полягають головні функції політології: пізнавально-світоглядної, методологічної, виховної.

Завдання для самостійної роботи.

1. Спробуйте обґрунтувати необхідність вивчення політології у медичному університеті; необхідність знань цієї науки для майбутнього вашого життя.

2. Наведіть приклади впливу політики на життя вашої родини, вашого особистого життя.

В ході семінару студент повинен розібратись в різноманітності політичних поглядів вчених-філософів минулої доби, сучасних науковців та знати: сутність політології як науки, її значення в житті суспільства та, його, студента, майбутньої професійної діяльності; об’єкт науки, її предмет, а також зміст політології як комплексної науки; основні категорії політології; найбільш характерні методи дослідження та функції; сутність та генезис політики, її функції та взаємозв’язок з іншими сферами суспільного життя; основні етапи розвитку політичної науки Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу; досягнення вчених сучасності та основні напрямки розвитку політологічної думки, особливо української.

Вміти: застосовувати категорії та поняття у зв’язку з їх об’єктним змістом; ідентифікувати політику як особливу сферу суспільного життя; класифікувати політику, аналізувати політичні явища та використовувати основні методи наукового пізнання. При підготовці до першого семінару треба звернутися до посібника – стор. 4 – 15. При підготовці до другого семінару треба звернутися до посібника – стор. - 16 – 29.