- •172 Глава 5 основи організації санітарно-епідемічного забезпечення військ
- •5.1. Поняття, значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах у воєнний час
- •5.2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах
- •5.2.1. Медичний контроль за станом здоров’я особового складу військ, розробка та проведення заходів, спрямованих на підвищення специфічної резистентності особового складу до інфекційних захворювань
- •5.2.2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці та за похованням померлих і загиблих
- •5.2.2.1. Санітарний нагляд за розміщенням військ
- •5.2.2.2. Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців
- •5.2.2.3. Санітарний нагляд за водопостачанням
- •5.2.2.4. Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу
- •5.2.2.5. Санітарний нагляд за умовами військової праці
- •5.2.2.6. Санітарний нагляд за похованням померлих і загиблих військовослужбовців
- •5.2.3. Участь у розвідці джерел водопостачання, експертиза води та продовольства
- •5.2.4. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ
- •5.3. Характеристика санітарно-гігієнічного стану військової частини та району її розміщення
- •5.4. Зміст протиепідемічних заходів у військах
- •5.5. Характеристика санітарно-епідемічного стану військової частини, району її дій і розміщення
- •5.6. Організація обсервації і карантину у військовій частині
- •5.7. Коротка характеристика сил і засобів медичної служби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах
- •5.8.1. Визначення поняття, завдання і види медичної розвідки
- •5.8.2. Види медичної розвідки
- •5.8.3. Вимоги до медичної розвідки
- •5.8.4. Організація медичної розвідки
- •5.8.5. Організація та зміст медичної розвідки у підрозділах та частинах медичної служби Збройних Сил України
5.2.4. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ
Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя особового складу – це спрямований вплив на військовослужбовців словом та прикладом з метою формування у них свідомого відношення до збереження і зміцнення свого здоров’я, прищеплення навичок виконання особистої та суспільної гігієни. Воно проводиться з урахуванням характеру бойової діяльності, санітарного стану військової частини (з’єднання, об’єднання), захворюваності особового складу.
Гігієнічне виховання здійснюється шляхом планової роботи з пропаганди гігієнічних знань та здорового способу життя, а також щоденне спілкування з особовим складом.
Форми колективної та індивідуальної виховної роботи повинні вибиратися залежно від загальноосвітнього рівня, психологічного стану військовослужбовців.
5.3. Характеристика санітарно-гігієнічного стану військової частини та району її розміщення
При проведенні контролю за санітарно-гігієнічним станом військової частини та районом її розміщення для опрацювання пропозицій командуванню щодо проведення санітарно-гігієнічних заходів начальник медичної служби повинен оцінити санітарно-гігієнічний стан частини. Санітарно-гігієнічний стан частини оцінюється на підставі даних про рівень, структуру і динаміку інфекційної захворюваності серед військовослужбовців та населення, а також вивчення місцевості, врахування погодних умов, даних про радіаційну, хімічну, бактеріологічну і санітарно-епідемічну обстановку.
За санітарно-гігієнічними показниками стан частини може бути оцінений як задовільний або незадовільний.
Санітарно-гігієнічний стан частини вважається задовільним в разі коли:
захворюваність особового складу не впливає на боєздатність (0,1-0,2%, відсутні гострозаразні хвороби);
санітарно-епідемічний стан району діяльності військ благополучний;
територія, на якій діє частина, не заражена ОР, РР, БЗ, фекально-побутовими і промисловими водами;
умови розташування, водопостачання і військової праці відповідають вимогам керівних документів.
Санітарно-гігієнічний стан частини вважається незадовільним при наявності однієї із наступних умов:
появи серед особового складу частини гострозаразних групових інфекційних захворювань, які впливають на боєздатність військ;
отримання більше ніж 30 відсотками особового складу зовнішнього радіоактивного опромінення, яке впливає на боєздатність;
зараження місцевості ОР, РР (більше ніж 5 Р/год), БЗ;
при діях в районі, який інтенсивно забруднений нечистотами, промисловими отруйними речовинами;
відсутність у військах якісної води, продовольства або при зниженні забезпечення особового складу ними на 50 відсотків у порівнянні з діючими нормами.
Для покращення санітарно-гігієнічного стану частини проводяться комплексні заходи із залученням сил та засобів начальника медичної служби вищої ланки.
5.4. Зміст протиепідемічних заходів у військах
Протиепідемічні заходи мають на меті запобігання виникненню інфекційних захворювань серед особового складу, а у випадках їх появи - недопущення розповсюдження і як найшвидша локалізація та ліквідація осередків інфекційних захворювань.
В основу організації протиепідемічних заходів покладено:
принцип профілактичної спрямованості цих заходів;
комплексний підхід до організації та проведення санітарно-гігієнічних, профілактичних та протиепідемічних заходів у відповідності з досягненнями військово-медичної науки;
єдиний підхід до виконання завдань попередження і ліквідації інфекційних захворювань;
відповідність змісту та обсягу протиепідемічних заходів санітарно-епідемічній ситуації у військах та району їх дислокації.
Відповідно епідемічному процесу протиепідемічні заходи можна згрупувати у три групи:
1. Заходи спрямовані на нейтралізацію джерела інфекції.
2. Заходи спрямовані на розрив механізму передачі.
3. Заходи спрямовані на створення несприйнятливості організму до інфекційних захворювань.
Самостійне значення мають лабораторно-діагностичні дослідження та пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ, як загальні заходи по забезпеченню ефективності всього комплексу протиепідемічних заходів (табл. 5.1).
Таким чином, протиепідемічні заходи включають:
проведення заходів для запобігання заносу інфекційних захворювань з прибуваючим в частину молодим поповненням;
виявлення, облік і лікування осіб з хронічними формами інфекційних захворювань і бактеріоносіїв;
дотримання протиепідемічного режиму на етапах медичної евакуації;
виявлення осіб з ризиком зараження і організація медичного нагляду за ними;
проведення дезинфекції, дезинсекції та дератизації;
Таблиця 5.1.
Схема заходів з протиепідемічного забезпечення військ
(за В.Д. Біляковим)
|
Спрямованість заходів
|
Групи заходів |
|
Джерело збудника |
1. Ізоляційні, лікувально-діагностичні та режимно-обмежувальні 2. Ветеринарно-санітарні та дератизаційні |
|
Механізм передачі |
2. Дезинфекція, дезинсекція та санітарна обробка |
|
Сприйнятливість організму |
1. Імунопрофілактика 2. Екстрена профілактика |
проведення профілактичних щеплень і екстреної профілактики особовому складу;
пропаганда гігієнічних знань і здорового способу життя серед особового складу військ.
Окрім того, медична служба бере участь в проведенні протиепідемічних заходів, які організує командування і проводить їх за участю військ та інших служб.
До них відносяться:
заходи щодо запобігання зараження особового складу від цивільного населення, військовополонених і в природних осередках інфекційних захворювань;
ізоляційно-обмежувальні заходи;
санітарно-гігієнічні заходи протиепідемічного напрямку.
Необхідно звернути особливу увагу на постійне дотримання протиепідемічного режиму в медичних частинах і закладах, який передбачає ізоляцію інфекційних хворих, запобігання виникненню і розповсюдженню інфекційних захворювань.
При надходженні поранених і хворих із осередків особливо небезпечних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) чи осередків бактеріологічного (біологічного) зараження етапи медичної евакуації переводяться на суворий протиепідемічний режим роботи, який включає:
розгортання (виділення) спеціальних функціональних підрозділів для прийому інфекційних хворих, їх медичне сортування, санітарну обробку, надання медичної допомоги і виділення для роботи в них окремого медичного персоналу;
виділення поранених і хворих з ознаками інфекційних захворювань ще на сортувальному посту;
проведення часткової і повної санітарної обробки всіх поранених і хворих, які надійшли;
екстрену профілактику всім пораненим, хворим і особовому складу медичного закладу;
використання медичним складом при обслуговуванні поранених і хворих засобів індивідуального захисту органів дихання, шкіри і очей;
активне виявлення інфекційних хворих серед тих, які знаходяться на лікуванні і серед тимчасово госпіталізованих поранених і хворих;
поточну і заключну дезинфекцію в усіх функціональних підрозділах.
Суворий протиепідемічний режим зберігається до кінця строку інкубаційного періоду даного захворювання, який рахується з моменту евакуації останнього хворого і проведення заключної дезинфекції.
