- •172 Глава 5 основи організації санітарно-епідемічного забезпечення військ
- •5.1. Поняття, значення та місце санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у військах у воєнний час
- •5.2. Санітарно-гігієнічні заходи у військах
- •5.2.1. Медичний контроль за станом здоров’я особового складу військ, розробка та проведення заходів, спрямованих на підвищення специфічної резистентності особового складу до інфекційних захворювань
- •5.2.2. Санітарний нагляд за розміщенням військ, харчуванням, водопостачанням, лазнево-пральним обслуговуванням військ, умовами військової праці та за похованням померлих і загиблих
- •5.2.2.1. Санітарний нагляд за розміщенням військ
- •5.2.2.2. Санітарний нагляд за харчуванням військовослужбовців
- •5.2.2.3. Санітарний нагляд за водопостачанням
- •5.2.2.4. Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу
- •5.2.2.5. Санітарний нагляд за умовами військової праці
- •5.2.2.6. Санітарний нагляд за похованням померлих і загиблих військовослужбовців
- •5.2.3. Участь у розвідці джерел водопостачання, експертиза води та продовольства
- •5.2.4. Пропаганда гігієнічних знань та здорового способу життя серед особового складу військ
- •5.3. Характеристика санітарно-гігієнічного стану військової частини та району її розміщення
- •5.4. Зміст протиепідемічних заходів у військах
- •5.5. Характеристика санітарно-епідемічного стану військової частини, району її дій і розміщення
- •5.6. Організація обсервації і карантину у військовій частині
- •5.7. Коротка характеристика сил і засобів медичної служби, які використовуються для проведення санітарно-гігієнічних і проти-епідемічних заходів у військах
- •5.8.1. Визначення поняття, завдання і види медичної розвідки
- •5.8.2. Види медичної розвідки
- •5.8.3. Вимоги до медичної розвідки
- •5.8.4. Організація медичної розвідки
- •5.8.5. Організація та зміст медичної розвідки у підрозділах та частинах медичної служби Збройних Сил України
5.2.2.3. Санітарний нагляд за водопостачанням
Санітарний нагляд за водопостачанням має за мету виключення вживання особовим складом недоброякісної або зараженої (ОР, РР, БЗ) води.
Організація водопостачання покладається на заступника командира по тилу, а здійснюється силами та засобами інженерної служби.
В сучасних умовах, враховуючи реальні можливості застосування противником ЗМУ, водопостачання військ повинно проводитись тільки організовано, через пункти водопостачання (ПВП).
Під час вибору місця для розгортання ПВП має бути врахований санітарно-епідемічний стан території, можливість зараження води бактеріологічними рецептурами, радіактивними та отруйними речовинами, санітарно-технічна характеристика джерела водопостачання.
Під час вибору джерел водопостачання перш за все слід орієнтуватись на артезіанські свердловини та природні підземні джерела. Незалежно від походження води в польових умовах її використання дозволяється лише після очищення та знезараження. Табельні засоби очищення та знезараження є на оснащенні інженерної служби.
Санітарний нагляд за водопостачанням передбачає:
участь медичної служби при виборі джерел водопостачання;
контроль санітарного стану пунктів водопостачання, водозабірних пунктів, засобів перевезення і зберігання води;
організацію систематичного лабораторного контролю якості води;
контроль за дотриманням військовослужбовцями норм водопостачання;
контроль забезпечення особового складу індивідуальними флягами;
контроль забезпечення особового складу індивідуальними засобами знезараження води і навчання правилам користування ними;
контроль за станом здоров’я особового складу, який працює на об’єктах водопостачання.
5.2.2.4. Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу
Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням особового складу, виконанням військовослужбовцями правил особистої гігієни має важливе значення для збереження боєздатності і профілактики захворювань особового складу.
Організація лазнево-прального обслуговування особового складу покладається на начальника речової служби і передбачає щотижневе миття військовослужбовців у лазні з обов’язковою заміною білизни, а при необхідності і проведення дезинфекції і дезинсекції обмундирування та спецодягу, забезпечення милом та миючими засобами. Кухарі і пекарі, окрім того, щоденно приймають душ.
Миття хворих зі зміною білизни проводять в залежності від медичних показань, але не рідше одного разу на тиждень. Перед миттям в лазні фельдшер проводить медичний огляд. При виявленні педикульозу проводиться дезинсекція обмундирування та особистих речей.
Санітарний нагляд за лазнево-пральним обслуговуванням передбачає:
контроль за організацією і регулярністю проведення миття особового складу в лазні;
контроль за якістю прання, дезинфекції і дезинсекції натільної та постільної білизни, обмундирування та хімічної чистки спеціального одягу;
медичний нагляд за станом здоров’я особового складу, який обслуговує польові лазні та пральні.