5.8.1. Визначення поняття, завдання і види медичної розвідки

Медична розвідка– це збір даних про медичні загрози (обстановку та фактори ризику природного, кліматичного, екологічного, соціально-економічного, медичного характеру тощо), які можуть впливати на здоров’я особового складу і санітарне благополуччя військ, а також на ефективність діяльності медичної служби.

Медична загроза (небезпека) - це явище, процеси та об’єкти з прогнозованими, але неконтрольованими умовами (факторами) виникнення небажаних наслідків у певний момент часу та в межах даної території, які здатні заподіяти шкоду здоров’ю людини (її безпеці) і негативно вплинути на ефективність діяльності медичної служби військових частин. Небезпека визначається якісно.

Ризик- це імовірність реалізації небезпеки з певними, у просторі та часі небажаними наслідками для здоров’я людини та медичної служби військових частин. Ризик величина кількісна.

Медична розвідка переслідує декілька цілей на оперативно-стратегічному і тактичних рівнях. По-перше, це отримання відомостей надзвичайно важливих для здійснення глибокого, конкретного та цільового процесу планування діяльності системи медичного забезпечення військ. По-друге, це отримання відомостей важливих для реалізації конкретних заходів щодо лікувально-профілактичного, санітарно-гігієнічного та протиепідемічного забезпечення військ, проведення медичних заходів по захисту особового складу від уражаючих факторів при застосуванні противником зброї масового ураження (та від уражаючих факторів при руйнуванні потенційно небезпечних об’єктів), заходів по забезпеченню медичної служби медичним майном та обладнанням, управлінню медичною службою та ін.

Отримані в результаті медичної розвідки відомості використовуються для:

оцінки ризику погіршення стану здоров’я особового складу військ;

доповнення існуючих відомостей при здійсненні прогнозування майбутніх бойових дій та особливостей функціонування медичної служби;

удосконалення організаційних форм і доповнення змісту проведення лікувально-евакуаційного, та санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення військ (наприклад, здійснення профілактичних щеплень тощо);

здійснення детальнішого планування щодо зменшення ризику погіршення стану здоров’я особового складу військ, та ризику зниження ефективності функціонування системи медичного забезпечення військ;

здійснення цільового управління наявними силами та засобами медичної служби і своєчасне визначення необхідних резервів;

здійснення цілеспрямованої організації комплексу заходів щодо розгортання, функціонування, а також охорони та оборони підрозділів та закладів медичної служби.

Узагальнено важливість результатів медичної розвідки визначається тим, що одержані нею дані дозволяють запобігти несприятливому впливу обстановки та факторів ризику на стан здоров’я особового складу, санітарне благополуччя військ, а також максимально врахувати і використати конкретні умови в інтересах найкращого медичного забезпечення військ.

На здоров’я і санітарно-епідемічний стан військ, а також на діяльність медичної служби впливає ряд елементів обстановки: природні умови, санітарно-гігієнічний і санітарно-епідемічний стан населення і району розташування і дій військ, стан житлового фонду, шляхів сполучення та ін. Виявлення та аналіз цих елементів обстановки з метою запобігання їх негативного впливу на особовий склад військ і діяльність медичної служби чи їх використання в інтересах медичного забезпечення військ складає головний зміст медичної розвідки.

Відповідно до змісту ведення медичної розвідки та з метою її ефективного здійснення визначають конкретні об’єкти та чіткі завдання медичної розвідки які залежать від існуючої обстановки (тактичної, тилової та медичної) та наявних медичних загроз.

Найбільш часто об’єктами медичної розвідки є:

природні умови та їх вплив на здоров’я особового складу військ і на діяльність медичної служби;

райони розташування і дії військ (санітарно-епідемічний стан районів, умови життя і побуту населення, наявність і характер інфекційних захворювань, санітарний стан населених пунктів, їх благоустрій, стан джерел водопостачання та ін.);

райони, намічені для розгортання етапів медичної евакуації і розміщення сил та засобів медичної служби (санітарний стан районів, наявність приміщень, природних та штучних сховищ, місцевих засобів, що можуть бути використані в інтересах медичної служби та ін.);

війська противника - їх санітарно-епідемічний стан, характер здійснюваних у них профілактичних заходів, наявність частин і закладів медичної служби і їх оснащення та ін.;

цивільна система охорони здоров’я - наявність і стан цивільних лікувальних і профілактичних закладів, наявність медичного персоналу і медичного майна, організація і зміст профілактичних заходів, які проводяться серед місцевого населення;

шляхи евакуації - стан доріг, можливість використання, зміст і обсяг робіт щодо їх ремонту та ін.;

місцеві ресурси, що можуть бути використані в інтересах медичної служби (медична промисловість, сировина, матеріали і підприємства, на базі яких можуть бути організовані ремонт і виготовлення медичного майна та техніки, місцеві транспортні засоби та ін.).

Головними завданнями медичної розвідки є:

1. Вивчення і визначення санітарно-епідемічного стану району розміщення та майбутніх бойових дій військ і маршрутів їх пересування. З цією метою на даній території виявляються інфекційні хворі серед населення й епізоотії серед диких і домашніх тварин; визначаються місцеві фактори, що можуть впливати на хід епідемічного процесу (вивчаються умови життя та побуту населення, санітарний стан території населених пунктів і помешкань, стан джерел і якість води в них, встановлюються переносники трансмісивних захворювань та ін.); оцінюється можливість місцевих органів охорони здоров’я щодо проведення необхідних протиепідемічних заходів.

2. Вивчення властивостей місцевості, що впливають на стан здоров’я і захворюваність особового складу військ. З цією метою, крім оцінки клімату, рельєфу, ґрунтового покриву, визначається наявність на території розташування військ отруйних представників рослинного і тваринного світу, з’ясовується якість води і місцевих продуктів харчування.

Виявлені осередки епідемічних захворювань, заражені ділянки місцевості, джерела водопостачання, продукти, приміщення та ін. негайно позначаються (маркуються). При можливості групи медичної розвідки повинні приступити до організації протиепідемічних заходів з метою локалізації епідемічних осередків.

3. Виявлення умов евакуації поранених та хворих і можливість здійснення маневру силами та засобами медичної служби. Для цього вивчаються дороги й умови руху по них санітарного транспорту; встановлюються можливі об’їзди при руйнуваннях мостів і інших інженерних споруджень на дорогах; визначаються посадкові площадки (злітно-посадочні смуги) для санітарних вертольотів і літаків, місця для завантаження і розвантаження поранених (уражених) та хворих при їх евакуації водним та залізничним транспортом; намічаються ймовірні шляхи виносу в тих місцях, де не може бути використаний транспорт; визначається наявність і порядок використання місцевих транспортних засобів для евакуації поранених і хворих (автомобільний, водний і залізничний транспорт, пристосування для завантаження, вивозу поранених і хворих).

4. Виявлення умов для розгортання і роботи підрозділів, частин і закладів медичної служби. З цією метою виявляються приміщення (житлові й адміністративні будинки, школи, казарми, сховища та ін.), а також ділянки місцевості, що можуть бути використані для розгортання підрозділів, частин, та закладів медичної служби. Виявляються також місцеві ресурси, що можуть бути використані додатково до штатних засобів в інтересах створення кращих умов для розміщення, обслуговування і лікування поранених і хворих (цивільні лікувальні заклади різних типів і їх персонал, підприємства з виробництва меблів, господарського інвентарю, білизни, склади цього майна та ін.).

5. Виявлення місцевих ресурсів медичного постачання. Для цього визначаються підприємства, що виготовляють медикаменти, медичну апаратуру і їх склади; підприємства хімічної та іншої галузей промисловості, продукція яких може бути використана для задоволення нагальних потреб медичного постачання; станції заготівлі крові і підприємства з виробництва кровозамінників, медичні науково-дослідні інститути та ін.

6. Визначення санітарно-епідемічного стану військ противника, системи його медичного забезпечення і стану медичної служби. З цією метою збирають дані про епідемічну захворюваність особового складу військ противника, санітарний стан території, а також перелік та зміст здійснених медичною службою санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів, методи профілактики і лікування поранень та захворювань, про систему медичного забезпечення військ, розташування стаціонарних військових лікувальних закладів і медичних складів.