- •1. Позов як процесуальний засіб порушення цивільної справи в суді: поняття позову, його елементи та види
- •2. Процесуальні заходи захисту відповідача проти позову
- •3. Загальна характеристика матеріально-правових та процесуально-правових заперечень проти позову
- •4. Підстави та правові умови подання та розгляду зустрічного позову
- •5. Право на позов та право на пред’явлення позову
- •6. Процесуальний порядок пред’явлення позову
- •7. Поняття мирової угоди, наслідки укладення мирової угоди сторін, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем.
- •8. Поняття, способи та порядок забезпечення позову
- •9. Поняття судового розгляду як стадії цивільного судочинства
- •10. Повноваження головуючого у стадії судового розгляду
- •11. Поняття судового засідання та його частини
- •12. Підстави та наслідки відкладення розгляду цивільної справи
- •13. Підстави та наслідки оголошення перерви в розгляді цивільної справи
- •14. Відмінність відкладення цивільної справи та перерви в її розгляді
- •15. Підстави та правові наслідки зупинення провадження у справі
- •16. Відмінність відкладення розгляду справи та зупинення провадження у справі
- •17. Поняття закриття провадження у справі: його підстави і процесуальні наслідки
- •18. Підстави та процесуальні наслідки залишення заяви без розгляду
- •19. Підготовка цивільної справи до судового розгляду, її процесуальний порядок, строки підготовки
- •20. Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільної справи. Складові частини судового засідання
- •21. Судове рішення
- •22. Перегляд рішень, ухвал, що набрали чинності, у зв’язку з обставинами що знову відкрилися
- •23. Причини виникнення судових помилок
- •24. Порядок виправлення судових помилок судами вищестоящих інстанцій виправлення описок і арифметичних помилок
- •Винесення додаткового рішення
- •Роз'яснення рішення суду
- •25. Право на оскарження судових рішень як елемент права на справедливий судовий розгляд
- •26. Функціональна компетенція суду апеляційної інстанції у цивільному судочинстві
- •27. Застосування принципу правової визначеності при перегляді судових рішень
- •28. Роль верховного суду україни у цивільному процесі
- •29. Правова природа апеляційного провадження
- •30. Порядок реалізації права апеляційного оскарження
- •31. Порядок розгляду справи в суді апеляційної інстанції
- •32. Підстави скасування судових рішень в апеляційному порядку
- •33. Законна сила рішень апеляційного суду
- •34. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції
- •35. Правова природа касаційного провадження
- •36. Порядок здійснення касаційного провадження
2. Процесуальні заходи захисту відповідача проти позову
Закон встановлює рівні можливості для сторін процесу щодо захисту своїх прав, які дозволяють не тільки позивачу, а й відповідачу у справі активно і ефективно захищати свої інтереси проти пред'явленого до нього позову.
Основним засобом захисту відповідача проти позову є заперечення.
Заперечення проти позові/ (ст. 128 ЦПК) - це письмові пояснення відповідача, які відхиляють або спростовують вимоги позивача. Ці пояснення можуть мати матеріально-правовий і процесуальний характер.
Матеріально-правові заперечення спрямовані на спростування позовних вимог позивача - відповідач оспорює як фактичну, так і правову обґрунтованість позову. Заперечення матеріально-правового характеру можуть доводити неправильність посилання позивача на норми права, якими обґрунтовується позов, або їх тлумачення.
Процесуальні заперечення обґрунтовують неправомірність виникнення і подальшого продовження процесу у справі у зв'язку з відсутністю у позивача права на звернення до суду, порушення процесу у цій справі (наприклад: у справі є рішення третейського суду; тотожна справа між тими самими сторонами перебуває на розгляді в іншому суді тощо).
Пропозиція відповідачу подати письмові заперечення проти позову міститься в ухвалі про відкриття провадження, і ці заперечення можуть стосуватися всіх вимог, заявлених позивачем, чи їх певної частини або обсягу. Заперечення проти позову мають містити зазначення доказів, які обґрунтовують заперечення відповідача.
Другим засобом захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову є зустрічний позов.
Зустрічний позов - це заявлена відповідачем матеріально-правова вимога до позивача, заявлена відповідачем для спільного її розгляду з первісним позовом.
Зустрічний позов пред'являється відповідачем для захисту проти звернутих до нього вимог з метою відхилення вимог позивача або зарахування вимог.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом, що сприяє економії процесуальних засобів, дозволяє суду правильніше і більш всебічно дослідити взаємовідносини сторін і усуває можливість ухвалення ним протилежних рішень у справі. Наприклад, розгляд позову матері дитини до батька про стягнення аліментів разом із зустрічним позовом батька до матері про відібрання дитини і передачу йому на виховання.
Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦПК зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і їх спільний розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть взаємно зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Відповідач має можливість пред'явити зустрічний позов лише до початку розгляду справи по суті. Зустрічна позовна заява подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, визначених у статтях 119 і 120 ЦПК. Якщо подана зустрічна позовна заява не оформлена відповідно до вимог процесуального законодавства, суд своєю ухвалою залишає таку заяву без руху і надає строк для виправлення її недоліків. У разі невиправлення недоліків у встановлений строк суд постановляє ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви. (Див. рис. 12)