Моральний знос–наступаєврезультаті знецінення оф, а також під впливом науково-технічного процесу, впровадження нових технологій, нових видів продукції. Моральний знос буває:

1- роду– коли внаслідок зростання продуктивності праці засоби праці стають дешевшими.

11- роду – це коли створюються принципово нові засоби праці, які забезпечують високу продуктивність праці. У цьому випадку основні фонди гублять свою вартість.

Показники ефективного використання овз

1. Фондовіддача. Показує, яка сума валового доходу припадає на 1 грн. вартості основних виробничих фондів.

ФВ = ВД / Сср ,

де ФВ – фондовіддача підприємства;

ВД - валовий дохід за розрахунковий період.

Сср - середньорічна вартість основних фондів

2. Фондомісткість.Характеризує, яка частка вартості ОВФ припадає на 1 грн. валового доходу підприємства. Цей показник обернений до фондовіддачі.

ФМ = Сср / ВД,

де ФМ - фондомісткість підприємства.

3. Фондоозброєність.Відбиває ступінь озброєності фондами одного робітника і показує, яка частка загальної вартості основних фондів підприємства припадає на одного середньооблікового працівника.

Фозб = Сср / Чп,

де Фозб - фондоозброєність підприємства

Чп – середньооблікова чисельність працівників.

4. Рентабельність ОВЗ.Визначається як відношення балансового прибутку до середньорічної вартості фондів.

Ро.в.ф. = Пб / Сср * 100%,

де Ро.в.ф. - рентабельність основних виробничих фондів,

Пб - балансовий прибуток.

5. Коефіціент оновлення.Характеризує інтенсивність введення в дію нових виробничих потужностей і визначається відношенням вартості введених основних фондів до первісної вартості всіх основних фондів на кінець року.

6. Коефіціент вибуття.Відображає інтенсивність вибуття основних фондів упродовж розрахункового періоду і визначається відношенням вартості ОФ, що вибули, до первісної вартості фондів на початок року.

7. Коефіціент зносу. Характеризує ступінь зносу основних фондів і визначається відношенням величини зносу до первісної вартості ОФ на кінець року.

8. Коефіціент придатності.Характеризує ступінь придатності основних фондів до експлуатації і визначається як відношення недоамортизованої вартості ОФ до їх первісної вартості на кінець року.

Амортизація – це процес перенесення вартості ОФ на створену продукцію в міру фізичного і морального зношування. Щоб своєчасно замінити зношені ОВФ на підприємствах створюють амортизаційний фонд, до якого перераховують відповідні кошти.

Знос і амортизація – поняття не тотожні. Амортизація може не збігатися з розміром зносу в окремі періоди року, оскільки ОФ зношуються нерівномірно, а амортизація нараховується рівномірно, рівними частинами щомісяця. Відрахування на заміщення вартості зношеної частини ОФ називають амортизаційними. Амортизаційні відрахування залежать від: строків експлуатації ОФ та норм амортизаційних відрахувань.

Прискорена амортизація – це щорічне зменшення амортизаційних відрахувань. Головним завданням прискореної амортизації є зменшення або уникнення втрат від морального зносу. Застосування прискореної амортизації кожне підприємство вирішує самостійно.

Прискорена амортизація покликана стимулювати своєчасне технічне оновлення виробництва.

Доцільність застосування методів прискореної амортизації пояснюється такими причинами:

1. найбільша інтенсивність використання основних засобів припадає на перші роки їхньої експлуатації, коли вони фізично і морально ще є новими;

   2. накопичуються кошти для заміни об'єкта, що амортизується, в разі його швидкого морального старіння та інфляції;

   3. забезпечується можливість збільшення частки витрат на ремонт об'єктів, які амортизуються, що припадає на останні роки використання їх, без відповідного збільшення витрат виробництва.

Амортизація має 2 функції: економічну та податкову.

Прискорена амортизація має три основні методи нарахування амортизаційних відрахувань:

1. кумулятивний метод ;

2. метод зменшення залишкової вартості;

3. метод прискореного зменшення залишкової вартості.

Суть останнього методу полягає в тому, що в перші роки використання засобів праці списують значно більшу частину ніж вартість, що пропорційна терміну служби за цей період. Тобто, високі темпи науково- технічного прогресу, прискорення морального зносу ОФ ведуть до того, що держава збільшує норму амортизації в законодавчому порядку. У такий спосіб здійснюється політика прискореної амортизації. Вона дає можливість швидше списувати вартість засобів праці, позбавлятися від морально застарілого обладнання.

(П(С)БО 7 «Основні засоби», передбачає використання шести методів амортизації. До них належать:

• метод прямолінійного списання;

• метод зменшення залишкової вартості;

• метод прискореного зменшення залишкової вартості;

• кумулятивний метод;

• виробничий метод;

• метод, передбачений податковим законодавством. )