Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 1. Наукові основи БЖД. Ризик.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
82.85 Кб
Скачать

Тема 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності. Концепція ризику. Питання, які розглядаються

  1. Науково-технічний прогрес та безпека цивілізації.

  2. Безпека життєдіяльності як наука та категорія.

  3. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності.

  4. Способи та проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності.

  5. Небезпека, її сутність та класифікація.

  6. Ризик та критерії серйозності небезпеки.

  7. Типи ризиків та їх характеристика. Концепція прийнятного ризику.

  8. Управління ризиком.

  1. Науково-технічний прогрес та безпека цивілізації. Кількість катастроф техногенного та природного походження, зростання числа соціальних небезпек, пов'язаних з економічними і політичними суперечностями і негараздами характерні для останніх років XX і початку XXI століття.

Вихід з цього становища полягає у реалізації комплексу заходів, спрямованих на мобілізацію державних структур та громадськості на те, щоб створити матеріальні засади, підготувати відповідні людські ресурси і, найголовніше, змінити спосіб мислення та поведінки людини заради безпеки свого існування.

У 1992 р. у Ріо-де-Жанейро відбулася конференція ООН присвячена Концепції сталого розвитку світового співтовариства. Україна заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток.

Метою Концепції ООН є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь.

Економіка, стабільність державних кордонів, суспільні цінності розглядаються як засоби досягнення цієї мети. Оголошена концепція ООН "Про сталий людський розвиток", сучасний незадовільний стан безпеки людей в Україні вимагають суттєвих змін у всіх ланках системи освіти держави, в її установах та органах управління, що дасть змогу освіті бути випереджаючою на шляху розв'язання проблеми безпеки людини як умови стійкого розвитку людства. Законодавчою базою для реалізації цих завдань є прийняття нових законів, що стосуються захисту населення від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, прийнятих Верховною Радою, проект закону "Про концепцію сталого розвитку в Україні".

Зниження техногенно-екологічних ризиків, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій є для України першорядним завданням, оскільки економіка її десятиліттями формувалася без урахування об'єктивних потреб та інтересів народу, належної оцінки екологічної можливості певних регіонів.

Статистика свідчить про те, що рівень смертності, травматизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує аналогічні показники розвинутих країн. Незважаючи на те, що в останні роки спостерігається чітке зниження рівня травматизму та загибелі людей на виробництві, загальний рівень каліцтва та смертності людей працездатного віку залишається надзвичайно високим. За темпами вимирання людей Україна входить в першу десятку країн світу, а дитяча смертність в ній найвища в Європі. За результатами Всеукраїнського перепису насе­лення, що відбувся у грудні 2001 p.,чисельність співвітчизників скоротилася майже на 4 млн.

У такій ситуації зрозумілим є те, що кожна людина і, безперечно, людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки у своїй життєдіяльності. Зважаючи на це, "Безпека життєдіяльності" відноситься до рекомендованих навчальних дисциплін, які вивчаються в усіх вищих навчальних закладах країни в циклі професійної та практичної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра.

Наслідки або ж кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою, залежать від багатьох чинників, наприклад, від кількості людей, що знаходились у небезпечній зоні, кількості та якості матеріальних (в тому числі і природних) цінностей, що перебували там, природних ресурсів, перспективності зони тощо.

  1. Безпека життєдіяльності як наука та категорія. Згідно з Європейською програмою навчання у сфері наук з ризиків «FORM-OSE», науки про безпеку мають світоглядно-професійний характер. До них належать:

  • гуманітарні (філософія, культурологія, лінгвістика);

  • природничі (математика, фізика, хімія, біологія);

  • інженерні науки (опір матеріалів, електротехніка, електроніка та ін.);

  • науки про людину (медицина, психологія, педагогіка);

  • науки про суспільство (соціологія, економіка, право).

Гуманітарні, природничі, інженерні науки про людину та про суспільство є складовими галузі знань, яка зветься безпекою життєдіяльності, свого роду корінням генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. З цього коріння «проросли» екологічна культура, соціальна екологія, соціальна та комунальна гігієна та інші науки.

Кроною цього дерева є охорона праці, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна оборона, основи медичних знань, охорона навколишнього природного середовища, промислова екологія і багато інших дисциплін.

Поняття «життєдіяльність» складається з двох слів - «життя» і «діяльність», тому з'ясуємо спочатку зміст кожного з них.

Життя — це одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Діяльність є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища.

Отже, під життєдіяльністю розуміється властивість людини не просто діяти в життєвому середовищі, яке її оточує, а процес збалансованого існування та самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства загалом в єдності їхніх життєвих потреб і можливостей.

Безпеку можна визначити як стан діяльності, за якого з визначеною ймовірністю виключено прояв небезпек або ж відсутня надзвичайна небезпека.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на формування безпеки і попередження небезпеки шляхом вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.

Основні проблеми безпеки життєдіяльності людини зводяться до комплексу заходів щодо захисту, раціонального використання природних ресурсів і відновлення живої природи (рослинний і тваринний світ) і неживої (ґрунт, вода, атмосфера, надра, клімат та ін.).

  1. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності. Принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності визначаються наступним чином:

  1. Безперервне забезпечення фізіологічних процесів організму людини повітрям, питною водою, продуктами харчування, теплом, світлом тощо.

  2. Взаємозв'язок і взаємозалежність з навколишнім середовищем. Життєдіяльність забезпечується такими факторами навколишнього середовища, як параметри споживання, енергоресурси, корисні копалини, продукти харчування, елементи штучного середовища тощо.

  3. Раціональна організація праці за ціллю, часом, місцем і нормами. Грамотна організація праці передбачає управління, принципи організації, цілі і завдання, засоби праці, виробничу діяльність і результати праці. Порушення норм праці, технологічних процесів, моральне і фізичне за старіння засобів виробництва, як правило, призводять до аварійних ситуацій.

  4. Матеріальне заохочення при організації життєдіяльності. Певний вплив на продуктивність праці мають також індивідуальні особливості працівників, їх фізіологічні та психологічні можливості, параметри навколишнього середовища, технічні та організаційні умови.

  5. Захист здоров'я, меж і умов життєдіяльності. Для реалізації цього принципу людство створило спеціальні інститути: медичного забезпечення, екологічного захисту, оборони, моралі та ін.

  6. Ліквідація негативних наслідків життєдіяльності.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.