Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Бібліографічний опис.docx
Скачиваний:
14
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
40.55 Кб
Скачать

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1–2003, IDT). – [Чинний від 2007–07–01]. – К. : Держспоживстандарт України, 2007. – 47 с. – (Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи ; Національний стандарт України).

Бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про видання, наведених за певними правилами, які встановлюють порядок проходження областей та елементів, призначених для ідентифікації та загальної характеристики книги.

Залежно від об’єкта, на який необхідно скласти бібліографічний опис, виділять 3 види описів: монографічний, аналітичний, зведений. Монографічний складають на окремо виданий документ (книгу). Аналітичний складають на частину документа (статтю, розділ). Зведений складають на багатотомне серійне або продовжене видання.

Вибір першого елемента бібліографічного запису: якщо у виданні від 1 до 3 авторів, то починають бібліографічний опис із прізвища та ініціалів першого автора; якщо у виданні 4 і більше авторів або ж немає автора (різні законодавчі акти, збірники тощо), то опис починають із назви.

Паралельна назва

Паралельну назву – назву книги іншою мовою чи в іншій графіці – подають після основної назви за формою, наведеною на титульній сторінці, та відокремлюють від основної назви знаком рівняння. Наприклад:

Микола Чубатий як історик України = Mykola Chubatyj as a historian of Ukraine.

Відомості, що відносяться до назви, пояснюють основну назву, а також уточнюють призначення книги. Зазвичай ці відомості подають на титульній сторінці у підзаголовкових даних. До цих відомостей належать: характеристика виду видання, літературний жанр твору, читацьке призначення видання тощо.

Відомості, що відносяться до назви, подають після основної назви у тій послідовності та формі, як їх зазначено на титульній сторінці. Перед кожними відомостями треба ставити двокрапку:

Депутат В. М. Мікросвіт : навч. посіб. з курсу "Навколиш. світ" / В. М. Депутат, Т. О. Пушкарьова. – Суми : Козац. вал, 2003. – 81 с.

Дані про дати і місця проведення конференцій, з’їздів, виставок та ін., які мають смисловий зв’язок з відомостями, що відносяться до назви, відокремлюють комою. Але якщо ці відомості взято у круглі дужки, то кому перед ними не ставлять:

Електротехнічні та електромеханічні системи : матеріали Всеукр. студент. наук.-техн. конф., 26—29 квіт. 2004 р.

або:

Суспільство: історія, методологія дослідження, практика : матеріали Всеукр. наук.-теорет. конф. (Тернопіль, 18 черв. 2004 р.).

Відомості про відповідальність містять інформацію про осіб і організації (установи), що брали участь у підготовці твору до публікації.

У відомостях про відповідальність подають імена авторів, укладачів, перекладачів, авторів передмови, вступної статті, післямови, коментарів та ін., редакторів (титульного, відповідального), художників, інших осіб, які брали участь у створенні книги; найменування установ (організацій), від імені чи за участю яких опубліковано видання. Крім авторів творів, перед іменами інших осіб треба зазначати їх роль у створенні та підготовці твору до публікації.

Послідовність наведення відомостей визначається їх поліграфічним оформленням або послідовністю на титульному аркуші. Якщо відомості про відповідальність беруть із різних джерел (титульного аркуша, звороту титульного аркуша тощо), то їх наводять у логічному порядку: спочатку імена осіб та назви організацій, що зробили найбільший внесок у видання книги, а потім – решти.

Відомості про відповідальність подають у бібліографічному описі після відомостей, що відносяться до назви. Їм передує знак навскісна риска. Всередині відомостей про відповідальність вживають такі розділові знаки: "крапка з комою" (;), що використовують для відокремлення різних груп відомостей; кома (,), що використовують для відокремлення однорідних відомостей усередині кожної групи (напр., кількох прізвищ).

Козьмук П. Ф. Державна реєстрація земельних ділянок, іншого нерухомого майна та прав на них / П. Ф. Козьмук, А. П. Козьмук ; Чернів. обл. голов. упр. земел. ресурсів, Чернів. регіон. філ. ДП "Центр держ. земел. кадастру при Держкомземі України". – Чернівці : Букрек, 2004. – 224 с.

Імена авторів або, якщо видання не має авторів, найменування організацій, від імені яких опубліковано видання, подають за навкісною рискою першими. Відомості про осіб та організації, що брали участь у підготовці видання до випуску, наводять другими.

Відомості про відповідальність зазначають у тій формі, яка подана на титульному аркуші. Власні імена треба скорочувати до ініціалів, крім імен основних авторів видання. Відомості про науковий ступінь, вчене, почесне звання, посаду в бібліографічному описі не наводять.

У відомостях про відповідальність зазначають імена не більше чотирьох авторів, якщо у виданні один-чотири автори.

Колодізєв О. М. Маркетинг у банку : навч. посіб. / О. М. Колодізєв, Д. В. Трегуб, О. В. Хмеленко.

Якщо авторів п’ять і більше ― зазначають перших трьох зі словами "та ін." у квадратних дужках:

Маркетинговий менеджмент : навч. посіб. / Л. В. Балабанова, І. В. Балабанова, А. В. Балабаниць [та ін.]

Відомості про укладачів, редакторів, перекладачів та ін. наводять після відомостей про авторів.

Якщо у виданні два укладачі або редактори, або перекладачі, або ілюстратори та ін., то у відомостях про відповідальність подають обидва імені. Якщо їх три і більше, наводять відомості про одну особу з додаванням слів "та ін.":

Груповий психоаналіз: навч. посіб. / [ред. О. Фільч та ін. ; пер. з нім. Ю. Ковалів, О. Фільц]

У збірнику творів інший порядок розміщення: спочатку у відомостях про відповідальність подають за навскісною рискою найменування організації, від імені чи за участю якої опубліковано видання, а потім ― відомості про укладачів, редакторів, перекладачів тощо.

Україна: громадське суспільство в контексті європейської інтеграції : зб. ст. / Центр. соц. і лінгвокультурол. дослідж. пострад. сусп-ва, ДСАF ― центр (Женева, Швейцарія) ; [ред. рада: Ф. Флурі та ін.]

У відомостях про відповідальність наводять найменування не більше двох організацій (установ). Якщо організацій у виданні наведено три і більше, то подають найменування першої організації зі словами "та ін." у квадратних дужках.

Назву установи (організації), якій підпорядковується та організація, від імені чи за участю якої опубліковано видання, подають першою.

/ М-во внутр. справ України, Луган. акад. внутр. справ ім. 10-річчя незалежності України.

Якщо у виданні відповідальний (науковий) редактор зазначений поза редакційною колегією, то подають тільки відомості про відповідального (наукового) редактора. Відомості про редколегію у цьому випадку не наводять.

Якщо відповідальний (титульний, науковий) редактор зазначений у складі редколегії (редакційної ради), тоді наводять слово "Редкол. :..." ("Ред. рада: ..."), ім’я відповідального (головного, наукового) редактора чи голови редколегії, потім у круглих дужках слова "відп. ред.", "голов. ред.", "наук. ред.", "голова" та ін., за ними слово "та ін.". Наприклад:

/ [редкол.: В. Г. Григоренко (голова) та ін.];

/ [редкол.: В. Ф. Литвиненко (наук. ред.) та ін.]

У зоні назви та відомостей про відповідальність у квадратні дужки беруться дані, наведені не з титульного аркуша.

У відомостях про видання подають відомості про передруки, перевидання, спеціальне призначення цього видання та особливі форми його відтворення.

Ці відомості наводять у тій формі, в якій їх подано у книзі на титульному аркуші. Порядковий номер видання зазначають арабськими цифрами. До цифри додають після дефіса відповідне закінчення:

3-тє видання, допов. і випр. (доповнене і виправлене)

4-те видання, допов. (доповнене)

Вихідні дані містять відомості про те, де, ким і в якому році було видано книгу, а саме: місце випуску видання; назву (ім’я) видавця; рік випуску видання.

Ці відомості наводять зазвичай у нижній частині титульного аркуша.

На титульному аркуші:

Київ Техніка 2007

У бібліографічному описі:

К. : Техніка, 2007.

Назву місця видання подають у називному відмінку в повній формі. Скорочують назви тільки таких міст:

Дніпропетровськ (Д.), Київ (К.), Львів (Л.), Москва (М.), Одеса (О.), Санкт-Петербург (СПб.), Сімферополь (Сімф.), Тернопіль (Т.), Харків (Х.).

За наявності двох місць видання в бібліографічному описі подають назви обох і відокремлюють їх одне від одного крапкою з комою:

К. ; Донецьк.

У відомостях про видавця зазначають його назву або ім’я (якщо видавець є фізичною особою), надані під час реєстрації. Характерну назву видавця подають без лапок. Слова, що позначають форму власності (ТОВ, АТ, ВКФ тощо) та слова "видавництво", "видавничий дім" та інші не наводять.

Назву видавця зазначають у називному відмінку у скороченій формі.

Львів : Нац. ун-т "Львів. політехніка", 2007.

К. : Знання, 2007.

Херсон : ХДТУ, 2007.

Якщо видавець не має скороченої форми назви, то в бібліографічному описі подають його повну назву, що наведена у виданні, але зі скороченнями окремих слів чи словосполучень відповідно до вимог стандартів щодо скорочень слів у бібліографічному описі: ДСТУ 3582 та ГОСТ 7.12.

МНІАЦ мед. статистики

Ін-т юрид. дослідж.

Вид. дім Дмитра Бураго

Якщо видавцем є фізична особа, то в бібліографічному описі наводять його ініціали і прізвище у називному відмінку:

К. : О. О. Купріянова, 2007.

Якщо видавцем є організація і назву цієї організації зазначено в назві чи у відомостях про відповідальність, а також у вихідних даних, то у відомостях про видання назву організації-видавця подають у найбільш скороченій формі чи у вигляді абревіатури, наприклад:

/ Донбас. держ. машинобуд. акад. – Краматорськ (Донец. обл.) : ДДМА, 2007.

/ Харьк. гос. экон. ун-т. – Х. : ХГЭУ, 2007.

/ Житомир. держ. технол. ун-т. – Житомир : ЖДТУ, 2007.

За наявності у виданні двох видавців назви кожного з них наводять у бібліографічному описі. Перед назвою другого видавця проставлять знак "двокрапка", наприклад:

Х. : Ранок : Веста, 2007.

У випадку, коли місцезнаходження видавців є різними (у різних містах, населених пунктах), назву кожного з них наводять після відповідного місця видання. Перед другим місцем видання ставлять знак "крапка з комою".

К. : А.С.К. ; Севастополь : Ін-т юрид. дослідж., 2007.

Львів : Нац. ун-т "Львів. політехніка" ; К. : Центр навч. л-ри, 2007.

Якщо у виданні зазначено три і більше видавці, то в бібліографічному описі подають назву першого зі словами "та ін.":

К. : Знання [та ін.]

Рік випуску видання – це рік виходу видання у світ, зазначений на титульному аркуші. Рік наводять арабськими цифрами, слово "рік" або його скорочення "р." не подають:

К. : Здоров’я, 2007.

Кількісна характеристика видання містить відомості про його обсяг.

У відомостях про обсяг подають фактичну кількість сторінок цього видання.

У бібліографічний опис не вміщують сторінки, на яких розташовано такі відомості: надвипускні та випускні дані; сторінки, що не містять тексту, зокрема призначені для нотаток, звернення до читача, рекламні сторінки, видавничі оголошення тощо.

Відомості про серію містять дані про серійне видання – серію, випуском якої є це видання. Відомості про серію подають у круглих дужках. Наприклад:

Козик В. В. Міжнародні економічні відносини : навч. посіб. / В. В. Козик, Л. А. Панкова, Н. Б. Даниленко. – 5-те вид., стер. – К. : Знання, 2004. – 405 с. – (Серія "Вища освіта ХХІ століття").

Основну назву серії подають так само, як її зазначено у виданні:

(Серія "Молоді автори" ; Вип. 2);

(Бібліотека "Економічна освіта").

Скорочення використовують у всіх частинах бібліографічного опису. Не можна скорочувати заголовки у будь-якій зоні (основну та паралельну назву документа, назву серії та підсерії), а також загальне позначення матеріалу. Виняток становить аналітичний бібліографічний опис.

Бібліографічний опис багатотомного видання складається зі зведеного опису (містить відомості, загальні для усіх чи більшості томів) та опису окремого тому. Наприклад:

Збірник наукових праць : за результатами конкурсу студент. наук. робіт 2004 р. : у 2 ч. / Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; уклад. І. М. Чередник. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2004. Ч. 1. 142 с. ; Ч. 2. 123 с.

Бібліографічний опис багатотомного видання виконують за загальними правилами. У відомостях, які відносяться до назви багатотомного видання, зазначають дані про загальну кількість томів, на яку розраховане видання. Їх записують арабськими цифрами без нарощування закінчення:

Яворницький Д. І. Твори : у 20 т.

Чикаленко Є. Х. (18611929). Щоденник : у 2 т.

У вихідних даних наводять роки публікації першого і останнього томів, з’єднані знаком тире, або один рік, якщо всі томи багатотомного видання опубліковано в одному календарному році. Складаючи опис неповного комплекту багатотомного видання, наводять рік виходу першого тому, потім – знак "тире" і 4 пробіли:

К. : Веселка, 20042005.

К. : Інтерпрес Лтд, 2006 .

У відомостях про окремий том подають лише ті дані, які не збігаються з даними про багатотомне видання в цілому.

Власну назву тому подають після його номера, якому передує знак "двокрапка", наприклад:

Т. 1 : Загальні положення. Права власності та інші речові права.

У бібліографічному описі томів з різними авторами імена авторів конкретного тому подають тільки у відомостях про відповідальність (за навскісною рискою), наприклад:

Т. 3 : Могильник Мамай-гора / С. І. Андрух, Г. М. Тощев.

Якщо том містить дрібніші поділи, їх зазначають через кому:

Т. 17, вип. 2.

Vol. 18, № 1.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.