
- •1.Тема визначає й одночасно віддзеркалює основний зміст уроку. За такого підходу всі структурні компоненти уроку повинні спрямовуватися на розкриття змісту відповідної теми уроку.
- •4.Складові частини композиції:
- •Тема 3 Слухання музики як складовий компонент уроку
- •3.Художньо–педагогічний аналіз творів .
- •5. Методи навчання
- •6. Правильне розучування пісні має велике значення. Під час розучування пісні і відбувається, власне кажучи, основне навчання дітей співу.
- •7. Гігієна, співацький режим і охорона дитячого голосу.
- •2.3.4.5.6.7.8.Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно.
- •Тема 7.1.Вступну бесіду або розповідь учителя, яка відповідає відомим вимогам до інформаційного забезпечення музичного сприймання;
2.3.4.5.6.7.8.Застосування музично-дидактичних ігор на заняттях в дитячих садках дає змогу провести його найбільш змістовно.
В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку співочих умінь і музично-ритмічних рухів, і навіть в області слухання музики. Іноді музично-дидактичні ігри проводяться на занятті (частіше в другій його половині) як окремий вид діяльності. Такі ігри мають навчальний характер. В доступній ігровій формі у дітей розвиваються музичні здібності.
Дидактичні ігри на музичних заняттях починаємо проводити з першої молодшої групи. Ці ігри здебільшого пов’язані із застосуванням наочності.
В групах старшого дошкільного віку основним матеріалом дидактичних ігор стають музичні іграшки і інструменти, настільно-друковані ігри, а також використовуються і технічні засоби навчання.
Музично-дидактичні ігри, які використовуються с процесі співу, допомагають нам вчити дітей співати виразно, не примушено, вчать брати дихання між музичними фразами, втримувати його до кінця фрази.
В дитячому садку дошкільники співають пісні різного характеру. Поступово діти починають розуміти: для того щоб передати той чи інший настрій в пісні, треба виконувати їх по-різному: одні пісні відривчасто або протяжно, інші легко або наспівно. Використання способу виконання пісні підгрупами або з солістом надасть в цьому дієву допомогу.
Для закріплення знайомих пісень ми використовуємо гру “Чарівна дзиґа”, яку можна проводити в декількох варіантах, діти визначають пісню по вступу, заспіву, приспіву, які виконуються на фортепіано, 2-3 дітей (одна дитина) повинна впізнати пісню по музичній фразі, проспіваній усіма разом або індивідуально; впізнати пісню, програну на фортепіано або акордеоні. Цінність гри ще й в тому, що діти, визначаючи твір, закріплюють знання про музичні інструменти. Добре, коли роль ведучого в цій грі бере на себе не музичний керівник, а вихователь. В такому випадку гру можна буде проводити в вільний від занять час.
Методичні рекомендації по проведенню музично – дидактичних ігор
Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних занять, вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей. Діти розучують ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидактичні ігри можна проводити у групі з вихователем.
Основною умовою засвоєння матеріалу і розвитку музично-сенсорних здібностей дітей є систематичність проведення таких ігор. Це викликає у дітей стійкий інтерес до музики, до самих завдань.
Після того, як діти засвоїли декілька музично-дидактичних ігор, що поєднуються однією темою або мають спільні завдання, доречно провести вечір розваг. Такий захід не потребуватиме великого напруження ні з боку дітей, ні з боку музичного керівника, адже всі ігри вивчалися поступово і систематично. Наприклад, у першій молодшій групі діти ознайомлюються з дитячими музичними інструментами: барабаном, бубном, сопілкою. До цього вони вже знали брязкальця, бубонці, дзигу. Вивчивши ці інструменти, можна провести вечір загадок «Відгадай, на чому граю». Для розвитку сприймання ритму достатньо двох — трьох хвилин на початку заняття, щоб провести гру «Повтори за мною». Зрештою, музично-дидактичні ігри доречно включати у кожне заняття. Перспективне планування цього виду діяльності допоможе музичному керівнику продумати системність розвитку сенсорних здібностей дітей під час складання календарного плану музичних занять, а також може стати у пригоді під час проведення розваг.
У вільний від занять час діти самостійно організовують різні музично-дидактичні ігри, пов’язані із співом. В таких іграх у дітей розвивається почуття товариства, відповідальності. В якості прикладу можна представити музично-дидактичну гру “Музичний магазин”, яку діти часто організовують в групі. Дитина-продавець пропонує покупцю запитуючу касету, диск, платівку, повинен голосом відобразити мелодію. Від його виконання залежить, візьмуть дану касету чи попросять іншу, від дитини вимагається і чистота звучання, і правильна постановка звуку, і дотримання всіх ідтінків при виконанні.
Немалу роль в розвитку у дітей слуху, ритму грають розспівки, які проводяться на музичних заняттях до розучування будь-якої пісні. Розспівка “Качелі” дає знання про висоту звуків; дитина получає завдання визначити по одному звуку, де знаходиться качелі (вгорі чи внизу) і показати на картинці. Якщо дитина правильно визначає, всі плескають. Таким чином проходить своєрідна гра на визначення звуків по висоті.
Замість розспівок я використовую ще й музичні загадки, які вчать дітей не тільки мислити, шукаючи відгадку текстову, але й продовжити відгадку музичну (музичну фразу).
В грі “Де мої дітки?” розвивається уміння розрізняти звуки, різні за висотою, діти з задоволенням відповідають тоненьким голосочком мамі-качці, кішці, пташці. І вже при повторному виконанні гри діти впевнено знають, що мама-кішка співає низьким голосом, а кошеня – високим.
Для визначення звуків за висотою можна використати і такий прийом. Діти слухають мелодії, характеризуючи умовлені дитячі іграшки: ведмедя, зайця і пташку. Діти визначають музику і кладуть відповідну іграшку на відповідну сходинку “музичних сходинок” (ведмідь – нижня, зайчик – середня, пташка – верхня).
За звичай для розспівок беруть нескладні музичні фрази із знайомих дітям пісень, поспівок, і діти співають з різних звуків. Одночасно вони можуть проплескувати ритмічний малюнок в подальшому стукати його музичним молотком, на бубні або металофоні (на одній пластинці).
В середній групі діти повинні самостійно виконати ритмічний малюнок поспівки на одному звуці якого-небудь музичного інструменту (металофоні, тріолі, губній гармошці).
В музично-дидактичних іграх дітей цього віку можуть бути використані і ударні інструменти: різні брязкальця, трикутники, бубни.
В старших групах проводиться більш різноманітна робота по розрізнянню звуків по висоті і тривалості. Поспівки допомагають дітям визначити напрям мелодії, вони вчаться знаходити в мелодії два коротких і один довгий звук “Звук тягнеться довше”, — каже дитина.
Рух мелодії вверх, вниз можна проілюструвати на музичних сходинках (п’ять сходинок). Дитина показує всім, як звучить мелодія, рухаючи будь-яку іграшку по сходах вверх або вниз.
Велику роль в роботі музичного керівника відіграє наочність, зокрема фланелеграф. Фланелеграф із зображенням нотного стану (п’ять лінійок) натягається на демонстраційну дошку. Ноти-кружки накладаються на нотний стан. Викладаючи ноти, діти вчаться правильно передавати мелодію знайомої пісні: визначати звуки по висоті, рух мелодії (вверх.вниз)
В процесі слухання музики діти знайомляться з інструментальними, вокальними творами різного характеру вони переживають певні почуття. Для того, щоб дитина краще розуміла музичний твір, могла зіставити музичні образи, слова звертаються до музично-дидактичних ігор. Застосування музично-дидактичних ігор дає можливість дітям кілька разів слухати один і той же твір в ненав'язливій формі. Завдяки іграм діти закріплюють пройдений матеріал, знання про різні музичні інструменти, залучаються до уміння розрізняти і пізнавати танець, колискову, марш і їх частини.Одним з видів музичної діяльності дітей являються ритмічні рухи.В процесі систематичних занять танцювальних рухів у дітей розвивається музично-слухове сприйняття. Дітям доводиться постійно вслухуватися в музику для того, щоб точно виконувати рухи.У музично-дидактичних іграх використовуються іграшки, яким діти охоче наслідують.Ігрова форма розучування рухів допомагає дитині правильно виконувати ритмічний малюнок.При розучуванні танців, хороводів краще використовувати озвучені іграшки і музичні інструменти.Музично-ритмічна діяльність дітей проходить успішніше, якщо навчання елементам танцювальних рухів здійснюється в поєднанні з музично-дидактичними іграми з виконанням творчих завдань.
Результативність навчання в музично-дидактичній грі створюється тоді, коли вихователь сам бере активну участь в цій грі, стає її повноправним учасником. Гра прекрасна форма діяльності яка сприяє набуттю вміння наблизити, викликати прихильність до себе всіх дітей, у тому числі і малоактивних.
Організовуючи музичні ігри, необхідно надавати дітям більше самостійності. Практика показує, що чим більше довіряєш дітям, тим свідоміше, добросовісніше вони відносяться до дорученого.
Музично-дидактична гра включає зорову наочність (картки, картинки з пересувними деталями).
Розрізнення властивостей музичних звуків (висота, динаміка, тембр) лежить в основі музично-сенсорних здібностей
Розвиток музично-сенсорних здібностей є засобом активізації слухової уваги дітей, накопичення первинних орієнтувань в мові музики. Структура музично-дидактичних ігор.існують різні кваліфікації ігор. Наприклад, Н.А. Ветлугина розділяє ігри для розвитку музичних здібностей на настільні, рухливі і хороводи.Іноді музично-дидактичні ігри розподіляються на підставі виду музичної діяльності, який освоюється з їх допомогою.Так Л.Н. Комісарова виділяє три групи музично-дидактичних ігор для розвитку музичного сприйняття. Для розрізнення характеру музики, елементів зображальності і засобів музичної виразності. Оскільки одним з основних завдань музичного виховання дітей є розвиток музичних здібностей, можна кваліфікувати ігри саме на цій підставі – їх можливостям в розвитку кожної з трьох основних музичних здібностей: відчуття ладу, музично-слухових уявлень і відчуття ритму.
Музично-дидактичні ігри для розвитку відчуття ладу сприяють пізнаванню знайомих мелодій, визначенню характеру музики, зміни побудови в окремих частинах твору, розрізненню жанру. Тут можуть застосовуватися всі види музично-дидактичних ігор. Це і настільні ігри типу лото, де діти закріплюють відповідний малюнок мелодії, використовуються рухливі ігри, сюжетні і не сюжетні, в яких діти узгоджують рухи персонажів з характером музики, зміною жанрів
Музично-дидактичні ігри для розвитку музично-слухових уявлень пов'язаних з розрізненням і відтворенням звуковисотного руху.Дітям подобаються ігри, що включають відтворення мелодії голосом або на музичному інструменті.Для активізації музично-слухових уявлень застосовуються музично-дидактичні настільні і хороводи ігри.Моделювання відносин звуків по висоті за допомогою різних засобів дозволяє розвивати здатність музично-слухових уявлень, зв'язуючи воєдино слухові, зорові, і рухові представлення дітей.розвиток відчуття ритму, здатності активно переживати музику, відчувати емоційну виразність музичного ритму і точно його відтворювати – передбачає використання музично-дидактичних ігор пов'язаних з відтворенням ритмічного малюнка мелодії на музичних інструментах і передачею зміни характеру музики за допомогою рухів.
Застосовуються всі види ігор для передачі ритму і характеру музики в рухах.Таким чином, музично-дидактичні ігри об'єднують в собі різне поєднання методів музичного виховання. Образна, ігрова форма, застосування різноманітних вправ дозволяють підтримувати у дітей інтерес до діяльності, здійснювати її успішніше.Розвиток у дітей музичних здібностей повинен бути постійно у полі зору педагога, здійснюватися різними методами і засобами, зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор.Практичне використання музично-дидактичних ігор в дитячому садкуВикористання музично-дидактичних ігор в музичному виховання дітей дошкільного віку.Музичні заняття проходили в музичному залі, оснащеному необхідним обладнанням, що дозволяє проводити музично-дидактичні ігри на розвиток всіх музичних здібностей.Результативність музичних занять дозволила судити про те, що вони проводилися за встановленим розкладом і у відповідності і програмними вимогами.Для того, щоб музичні здібності дітей були успішно сформовані, необхідно визначити шляхи їх формування. Для цього дуже важливо знати яка музичність кожної дитини. Це можна виявити лише в ході багаторазових спостережень і занять. Тільки тоді, на думку Л.С.Виготського, можна судити про рівень музичного розвитку дитини.
Тому в практичній частині робота велася по двох етапах:
· підготовчий;
· основний.
На підготовчому етапі, який тривав протягом двох місяців, дітям було дане загальне уявлення про всі види музично-дидактичних ігор з використанням наступних музично-розвивальних завдань:
· розвиток звуковисотного слуху;
· розвиток динамічного слуху;
· формування тембрового сприйняття;
· вдосконалення відчуття ритму;
Були використані музично-дидактичні ігри Кононової Н.Г., Костіной Е.П., Михайлової М.А. На заняття до дітей завжди приходив ігровий персонаж Незнайко. Діти спілкувалися з ним, виступали в ролі старших товаришів і «вчителів», коли ставилася мета чомусь навчити. Прагнучи всьому навчити незнайку, діти навчалися самі. Завдяки цьому всі заняття проходили в ігровій формі. Діти були дуже емоційно-активні, відгукувалися на музичні завдання з великим бажанням.
5.прискорюють музично-сенсорний розвиток дитини. За їх допомогою діти вчаться розрізняти звуки по висоті, тембру, відзначати ритмічний малюнок, стежити за напрямком руху мелодії і т.д. Однак між музично-дидактичними посібниками та іграми є істотна відмінність. Воно полягає в тому, що музично-дидактична гра (як і будь-яка інша) має свій ігровий сюжет, ігрова дія, правила, яких необхідно дотримуватися. Особливістю музично-дидактичних ігор є і те, що вони можуть використовуватися дітьми у самостійній діяльності, у той час як музично-дидактичні посібники в якості навчальних застосовуються в організованій музичної діяльності.В основу класифікації музично-дидактичних ігор покладені завдання формування сприйняття чотирьох важливих властивостей музичних звуків (висота, ритмічні відносини, темброва забарвлення і динамічні відтінки).1. Ігри, що розвивають звуковисотний слух - розвиток здатності сприймати і відтворювати висоту музичного звуку.2. Ігри, що розвивають ритмічне почуття - розвиток здатності сприймати взаємозв'язок між різними за тривалістю звуками і відтворювати їх.3. Ігри, що розвивають тембровий слух - дають дітям уявлення про темброве різноманітність і його значення в музиці.4. Ігри, що розвивають динамічний слух - розвиток здатності розрізняти силу звучання, пов'язувати динаміку з настроєм і характером музичних образів.Музично-дидактичні ігри для кожної вікової групи представлені в певній послідовності поступово ускладнюються музично-сенсорних задач. Основне ігрове дію - загадування і відгадування - присутній в кожній грі. Кожна гра вимагає від дітей самостійних дій у сприйнятті і розрізненні музичних звуків. Уміння прислухатися, розрізняти той чи інший музичний звук є показником певного рівня музично-сенсорного розвитку в дітей дошкільного віку. А це в свою чергу дає дітям можливість використовувати ігри у самостійній музичній діяльності.Музично-дидактичні ігри організовуються і під час занять, і у вільний від занять час з урахуванням індивідуальних особливостей дітей під керівництвом вихователя. Результативність навчання в музично-дидактичної гри підвищується тоді, коли вихователь робиться повноправним учасником. Керуючи грою, педагог стежить, щоб діти дотримувалися правил, точно виконували завдання, пов'язані з утриманням гри.Для того щоб гра проходила весело, цікаво в хорошому темпі, діти повинні досить легко і швидко дізнаватися різні виразні властивості музичних звуків. Створенню міцних навичок музично-сенсорного сприйняття сприяє чотирьохетапну освоєння музично-дидактичних ігор.Перший етап: знайомство з музичним твором, що становлять основу гри, із зоровими образами гри.Другий етап: знайомство, зі змістом, правилами, ігровими завданнями і діями. Паралельно йде засвоєння музично-сенсорних навичок і вмінь, необхідних для гри.Третій етап: перенесення отриманих музично-сенсорних умінь і навичок та ігрових дій у самостійну діяльність дітей, вдосконалення навичок під непрямим керівництвом вихователя.Четвертий етап: діти самостійно використовують музично-дидактичні ігри.Протягом навчального року діти ознайомлюються з різними іграми. Коли якась гра переходить у самостійну діяльність дітей, на занятті відразу ж освоюється наступна гра і т.д. В першу чергу необхідно освоювати ігри для розвитку звуковисотного і ритмічного сприйняття. Це пов'язано з тим, що висота і тривалість - основні компоненти мелодії, вимагають від дітей більшої упражняемости. Знайомство з іграми, формуючими темброве і динамічне сприйняття, слід проводити в кінці навчального року, так як вони вимагають від дошкільнят менших зусиль.Гра «Музична драбинка».Мета: дати дітям уявлення про поступовий висхідному і низхідному русі мелодії.Хід гри:· Педагог розмовляє з дітьми про відомі їм в навколишньому житті сходинках і драбинках.· Спираючись на досвід дітей, педагог розповідає їм про особливу музичної драбинці, яку не можна ні побачити, ні помацати руками, тому її сходинки - музичні звуки - можна тільки почути.· Дітям пропонується прослухати рух мелодії вгору і вниз по сходинках музичної.