- •Гуманізація змісту та спрямованості освіти
- •Гуманізм — визначальний принцип життєдіяльності особистості й людської спільноти
- •Шляхи і засоби гуманізації особистості
- •Особливості реалізації вимог принципу гуманізму в процесі навчально-виховної діяльності вищих навчальних закладів.
- •Висновок:
- •Список використаних джерел:
Висновок:
Отже, успішне функціонування вищих навчальних закладів можливе передусім на базі гуманістичної педагогіки. "Гуманістична педагогіка . — наголошує академік І.А. Зязюн, — не просто педагогіка свободи, педоцентризму і людини як цілі. Це педагогіка "золотого перетину", в якій сповна враховується діалектика освітньо-виховного процесу, вибудовуваного і на підмурівку необхідності пристосування цілей саморозвитку людини з педагогічним управлінням даним процесом, і на необхідності пристосування цілей, змісту, форм і методів освіти до дитини при поєднанні цього з організацією їх на певні імперативи, і на визначенні самоцінності людини з урахуванням суспільного характеру її буття, що вимагає певних ціннісних установок та форм поведінки, і на вихованні розумної особистості, що стає духом та джерелом істини і блага як важливих складників щастя і доброчесності. Гуманістична педагогіка розглядає цю діалектику крізь призму людини, прагнучи "олюднити" освіту й орієнтуючись на суспільство "людяних людей".
Розвиток гуманізації навчання повинен відбуватися з урахуванням особи вчителя і учня, але провідна роль належить вчителю. Передусім, гуманний педагог - це високоосвітчена людина. Сучасній школі потрібний новий тип учителя, який би інакше визначав пріоритети і напрямки своєї роботи, в основі якої покладена ідея унікальності кожної дитини. У гуманній школі немає місця імперативному підходу до навчання. Мета в іншому: йти до співробітництва, співтворчості, співуправління, до взаєморозуміння і взаємоповаги - все це є основа гуманізації навчання.
Список використаних джерел:
1. Ващенко Г. Виховний ідеал. — Полтава: Полтавський вісник, 1994.
Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття). — К.: Райдуга, 1994.
2. Ильин ИЛ. Собрание сочинений: В 2 т. — Т. 1. — М.: Мысль, 1994.
3. Кремень В.Г. Філософія освіти XXI століття // Освіта України. — 2002. — 28 грудня.
4. Лихачев В.Т. Философия воспитания. — М.: Прометей, 1995.
Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. — 2002. — 23 квітня.
5. Педагогика и психология высшей школы: Учеб. пособие. — Ростов н/Д.: Феникс, 2002.
6. Сухомлинсъкий В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: В 5 т. — Т. 1. — К.: Рад. шк., 1976.
7. Шестун Е. Православная педагогика. — Самара, 1998.