Лабораторна робота №17

Тема: Сполуки зі змішаними функціями. Оксикислоти та оксокислоти.

Мета: Ознайомити студентів з будовою та хімічними властивостями карбонових кислот та їх похідних.

Завдання:

1. Провести добування ацетату феруму (III) та його гідроліз.

2. Провести добування метанової (форміатної) кислоти з хлороформу.

3. Провести розкладання метанової (мурашиної) кислоти.

Теоретичні питання:

1. Опишіть фізичні властивості одноосновних карбонових кислот.

2. Особливості ізомерії одноосновних карбонових кислот.

3. Охарактеризуйте окремих представників одноосновних карбонових кислот (мурашина, оцтова, масляна кислоти, ВЖК, мило) .

4. Поняття про ненасичені одноосновні кислоти з одним подвійним зв’язком).

5. Характерні особливості кислот з кількома подвійними зв’язками.

6. Особливості добування ненасичених альдегідів і кетонів.

7. Двоосновні кислоти. Фізичні та хімічні властивості.

Дослід 1. Добування ацетату феруму (III) та його гідроліз

Принцип. Реакції утворення гідроацетату феруму та його гідролізу відбуваються за такими хімічними рівняннями:

Хід роботи. В пробірку вміщують 2 — 5 мл 10 %-го розчину ацетату натрію. Потім краплями добавляють 1 %-й розчин хлориду феруму. Суміш забарвлюється в темно-червоний колір. Під час її нагрівання утворюється драглистий бурий осад гідроацетату феруму. Потім відбувається його гідроліз.

Дослід 2. Добування метанової (форміатної) кислоти з хлороформу

Принцип. Реакції відбуваються за такою схемою:

Хід роботи. В пробірку наливають 1 —2 мл хлоро­форму і добавляють 2 — 3 мл 10 %-го розчину їдкого натру, ретельно збовтують і нагрівають. Утворюється метанова (фор­міатна) кислота. Вона взаємодіє з лугом з утворенням фор­міату натрію.

Дослід 3. Розкладання метанової (мурашиної) кислоти

Принцип. . Спочатку метанова кислота окиснюється з утво­ренням вуглекислого газу:

Потім вуглекислий газ взаємодіє з гідроксидом барію з утворенням осаду карбонату барію:

Хід роботи. До добутої в попередній роботі суміші метанової кислоти та її натрієвої солі добавляють 1 — 2 мл розчину сульфатної кислоти у воді (1 : 5) і 1 — 2мл насиченого розчину перманганату калію. Пробірку закривають газовід­відною трубкою з пробкою і нагрівають. Кінець газовідвідної трубки вміщують у пробірку з розчином гідроксиду барію. З'являється білий осад карбонату барію, як при відкритті карбону.

Контрольні запитання

1. Напишіть перші десять — п'ятнадцять представників гомологічного ряду насичених одноосновних жирних кислот.

2. Напишіть структурні формули всіх ізомерних кислот складу С5Н10О2. Назвіть їх за історичною та міжнародною номенклатурами.

3. Напишіть рівняння реакцій взаємодії бутаналю з: а) ціанідною кислотою; б) аміаком; в) етанолом; г) гідроксиламіном і назвіть продукти реакцій.

4. Напишіть структурні формули пропенової (акрилової), транс-2- бутенової (кротонової), олеїнової, лінолевої і ліноленової кислот. Якими властивостями вони відрізняються від відповідних одноосновних насичених карбонових кислот? Ілюструйте це хімічними реакціями.

5. Які з одно- і двохосновних насичених карбонових кислот мають значення для народного господарства, медицини, ветеринарії та життєдіяльності тваринного і рослинного організму? Напишіть їхні структурні формули і дайте коротку характеристику.

6. Напишіть структурні формули всіх ізомерних ароматичних кис­лот складу С₆Н₈0₂ і назвіть їх.