Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни

«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»

ВАРIАНТ № 4

I БЛOК ЗАВДАНЬ

Питання	Відповідь
1.	Г
2.	В
3.	Б
4.	А
5.	А
6.	Б
7	В
8	Б
9	1 в, 2 а, 3 б

II БЛOК ЗАВДАНЬ

1. Дайте визначення пoняттям:

А) мoдернiзацiя – процес переходу від застарілих до нових методів роботи;

Б) сoцiальний працiвник - професійно підготовлений фахівець, що має необхідну кваліфікацію у сфері соціальної роботи і надає соціальні послуги;

В) сoцiальна рoбoта в грoмадi - це процес допомоги спільноті шляхом організації колективних дій. Термін "громада" вживається у двох значеннях:

- територіальна громада, тобто об'єднання людей, які мешкають на одній території;

- громада за інтересами, тобто об'єднання людей, які є близькими за інтересами або проблемами (хвороба, догляд за дітьми з вадами тощо);

Г) концепція - система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, трактування певних явищ, подій; ідея певної теорії.

1. Рoзкрийте суть системнoгo пiдхiду в сoцiальнiй рoбoтi

Системний підхід дозволяє розглядати соціальну роботу, що сколадається з різних підсистем таких як: прикладна наука, професійна та волонтерська діяльністьі перебуває у тісному взаємозв’язку із знаннями про розвиток людей, їх поведінку, соціально-економічний та соціокультурний інститути.

Оскільки в Україіні соціальна робота в основному здійснюється через заклади соціального обслуговування населення надзвичайно важливим є застосування системного підходу при аналізі системи соціального обслуговування.

Характеристики системи соціального обслуговування:

1. наявність чіткої та послідовної структури програм, принципів управління, соціальної технології системи до саморозвитку та самообмеження.

2. визначений порядок взаємодії органів та закладів соціального обслуговування, взаємозв’язок між ними;

3. послідовні та обгрунтовані дії всіх закладів соціального обслуговування на визначеній території;

4. фіксований спосіб апарату регіональної впорядкованої сукупності закладів не залежно від форм власності;

5. фінансово-економічне та матеріально-технічне забезпечення;

6. науково-методичний та кадровий супровід діяльності закладів із соціального обслуговування;

7. рівень сформульованого нормативно-правового поля, що створює необхідні умови для становлення та розвитку соціальних служб.

Відсутність державних стандартів соціального обслуговуваннята відпрацьованого механізму ліцензіювання діяльності у структурі надання соціальних послуг накладає негативний осад на управлінські відносини, не дозволяє перетворити суб’єкт соціального обслуговування в єдину цілісність.

Організаційні ланки соціального обслуговування визначаються формою власності та реальною можливістю через фінансування та матеріально-технічне забезпеченнявпливати на становлення та розвиток закладів соціального обслуговуваннясім’ї та дітей, перетворення їх в узгоджений територіалшьний комплекс соціальних служб.