Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни

«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»

ВАРIАНТ № 17

I БЛOК ЗАВДАНЬ

Питання	Відповідь
1.	А
2.	Б
3.	А
4.	Г
5.	В
6.	Б
7	А
8	А
9	1 в, 2 а, 3 б

II БЛOК ЗАВДАНЬ

1. Дайте визначення пoняттям:

А) прoфесiйна етика - наука про професійну мораль як сукупність ідеалів та цінностей, етичних принципів та норм поведінки, які відображають суть професії та забезпечують взаємовідносини між людьми, що складаються у процесі праці і походять із змісту їх професійної діяльності;

Б) сoцiальна рoбoта - галузь наукових знань, академічна дисципліна та професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню;

В) принцип - твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане;

Г) гуманізм - визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.

2. Перерахуйте та oхарактеризуйте метoди рoбoти в грoмадi

Соціальна робота в громаді — метод, в основі якого лежить аналіз життєвого рівня громади з метою розв'язання соціальних проблем, підвищення рівня надання послуг та активізації членів громади через проведення різних акцій та заходів. Соціальна робота в громаді передбачає інтеграцію всіх інших методів, зокрема, використання моделі, орієнтованої на постановку такого завдання, яке дає змогу клієнтові зрозуміти взаємозалежність і взаємообумовленість особистих і суспільних проблем, а також брати активну участь у солідарних діях, спрямованих на розв'язання конфліктних ситуацій.

Д. Ротман виділяє три моделі соціальної роботи в мікросоціумі: модель локального розвитку, модель соціального планування, модель соціальних акцій.

Модель  локального розвитку: організація самодопомоги, інтеграція; розв'язання екзистенціальних проблем; збереження демократичних  взаємовідносин, традицій; вирішення  широкого спектра соціальних проблем; організація групових дискусій і  взаємодії груп із зацікавленими  особами; виконання ролі координатора, вчителя соціальних умінь; використання маніпулятивних технік соціальної роботи; створення груп, орієнтованих на вирішення  завдання; дотримання концепції раціоналізму; залучення клієнтів до вирішення  проблемних ситуацій.

Модель  соціального планування: розгляд  проблемно-орієнтованих завдань; вирішення  соціальних проблем і проблем, пов'язаних із психічним і фізичним здоров'ям; накопичення фактів і раціональне  розв'язання проблем; в основі тактики  і техніки діяльності — консенсус-конфлікт; виконання ролі фасілітатора, аналітика, виконавця програм; маніпуляції  формальною організацією і даними; як концепція роботи використовується ідеалізм; клієнти розглядаються  як споживачі соціальних послуг.

Модель  соціальних акцій: врегулювання взаємовідносин і ресурсів, інституційний обмін; вирішення питань соціальної несправедливості і депривації; організація об'єднань, спрямованих на подолання негативних явищ; в основі тактики і техніки  діяльності — конфлікт, соціальні  конфронтації, директивні акції; соціальний працівник виступає у ролі адвоката, агітатора, брокера; маніпуляції організацією мас і політичними процесами; в основі концепції роботи — теорії реалізму; клієнти розглядаються  як жертви соціальних обставин.

Мікросоціальне  середовище зумовлює специфічні вимоги до професійної компетенції. Серед  них — вміння проводити наукові  дослідження на основі соціальних, психологічних, демографічних, статистичних даних; вміння правильно аналізувати  й інтерпретувати отриману інформацію, щоб адекватно представляти ситуацію розвитку співдружності та її проблеми.

Оперативна  соціальна допомога чи втручання  потребують компетенції, яка виходить за межі соціальної роботи, тому що потребує залучення до спільної діяльності спеціалістів з різних сфер суспільного життя. Команда, яка включає юристів, лікарів, психологів, соціальних працівників, здійснює різні напрямки соціальної роботи, які мають на меті подолання і  вирішення різних проблем споживачів соціальних послуг. Допомога у цьому  випадку має синтезуючий характер, оскільки кожен спеціаліст привносить у загальний процес соціальної роботи свої знання та уміння, використовуючи свої повноваження і компетенцію.