
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Iндивiдуальне кoнсультування як метoд надання пoслуг клiєнтoвi сoцiальнoї устанoви
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •2. Oпишiть системну мoдель сoцiальнoї рoбoти
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Iндивiдуальне кoнсультування як метoд надання пoслуг клiєнтoвi сoцiальнoї устанoви.
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни «Теoрiя сoцiальнoї рoбoти» варiант № 23
- •II блoк завдань
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»
ВАРIАНТ № 3
I БЛOК ЗАВДАНЬ
Варіант 3 | |
Питання |
Відповідь |
1. |
А |
2. |
Б |
3. |
В |
4. |
В |
5. |
Е |
6. |
Б |
7 |
В |
8 |
Б |
9 |
1 б, 2 а. 3 в. |
II БЛOК ЗАВДАНЬ
Дайте визначення пoняттям:
А) прoфесiйна етика - наука про професійну мораль як сукупність ідеалів та цінностей, етичних принципів та норм поведінки, які відображають суть професії та забезпечують взаємовідносини між людьми, що складаються у процесі праці і походять із змісту їх професійної діяльності;
Б) сoцiальна рoбoта - галузь наукових знань, академічна дисципліна та професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікованої допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню;
В) принцип - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності. У науці принципи — це загальні вимоги до побудови теорії, сформульовані як те первинне, що лежить в основі певної сукупності фактів;
Г) гуманізм - визнання людини найвищою цінністю у світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.
Перерахуйте та дайте характеристику oснoвним категoрiям та закoнoмiрнoстям сoцiальнoї рoбoти.
Перша група закономірностей соціальної роботи (закономірності функціонування та розвитку суб'єкта соціальної роботи):
взаємозв'язок соціальної політики держави і утримання соціальної роботи у суспільстві;
взаємозв'язок між цілями соціального розвитку та рівнем розвитку соціальної роботи (хоча зазначені цілі формулюються в основоположних документах, у працях теоретиків і експертів досить невизначено, але аналіз діяльності соціальних служб дозволяє зробити висновок про спрямованість такого розвитку; зокрема, певна зміна пріоритетів у діяльності служб соціального обслуговування, яке починалося переважно як діяльність з надання допомоги літнім та інвалідам, а останнім часом акцент змістився на допомогу бездоглядним дітям і підліткам, сім'ям груп ризику і т. п.);
залежність результативності соціального захисту від структурної завершеності системи органів управління і функціонування;
залежність результативності соціального захисту від соціальної орієнтації свідомості і діяльності кадрового складу органів державного управління.
Друга група закономірностей соціальної роботи (закономірності зв'язку між суб'єктами та об'єктами соціальної роботи):
загальна зацікавленість соціального працівника і клієнта в конкретних результатах їх взаємодії (обидва суб'єкта повинні бути активні у вирішенні проблем);
відповідність повноважень і відповідальності фахівця з соціальної роботи;
відповідність загального рівня розвитку фахівця з соціальної роботи.
Само по собі теоретичне знання закономірностей ще не гарантує їх систематичного використання в повсякденній практиці фахівців з соціальної роботи. Закономірності - це лише якісь орієнтири, які повинен знати фахівець з соціальної роботи. Тому на практиці соціальний працівник найчастіше виходить з типовості проблем клієнтів, використовує, в першу чергу, ті висновки та правила, які формулюються наукою і практикою на основі відкритих закономірностей.
Філософські підвалини соціальної роботи базуються на таких категоріях як:
життя
смерть
час
вибір
свобода
конфлікт
культура
життєвий шлях.
Концепції філософських підвалин соціальної роботи:
гуманізм,
взаємозв’язок унікальності та універсальності,
діалектика соціальної своблди та соціального примусу.
Життєдіяльність людини і суспільства відбувається у часі, який може бути не лише астрономічним, але й біологічним, психологічним та соціальним. Час не лише пов’язаний із пізнанням та діяльністю людини, але і з її стражданнями, її емоційними переживаннями та ризиками у житті.
Концепція унікальності є важливою в теорії соціальної роботи тому, що вапжливу роль відіграє аксіологічна рефлексія – вміння оцінювати ситуацію та раціонально її вирішувати.
В різні історичні часи в різних суспільствах цінності по різному осмислювалися і на їх основі вибудовувалася визначена структура соціальної роботи. В різних суспільствах можуть по різному оцінюватися сприймання громадської думки, можливість існування поняття “невдаха”, “життєвий успіх” в результаті чого утворюються певні нюанси в моральному оцінювані тих чи інших людських вчинків.