Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни

«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»

ВАРIАНТ № 22

I БЛOК ЗАВДАНЬ

Питання	Відповідь
2.	Б
3.	А
4.	В
5.	Г
6.	А
7	В
8	Б
9	1в, 2а, 3б

II БЛOК ЗАВДАНЬ

1. Дайте визначення пoняттям:

А)кризoве втручання - орієнтоване на ідею допомоги клієн­тові, який перебуває у стані глибокої психологічної кризи і якому необхідне швидке оперативне втручання для виведення з дезадап-тивного стану;

Б) групoва рoбoта - метод соціальної роботи, завдяки якій відбувається допоміжна діяльність через групові форми взаємодії. Сутність групової роботи полягає у пріоритеті спілкування із іншими людьми, котрі мають дещо спільне;

В)мoдель сoцiальнoї рoбoти - теоретичні положення, зв'язок із суміжними науками про людину і суспільство, природними та соціокультурними основами життя, а також роботу, методи і форми сприяння покращення ситуації, профілактику криз, що виникають у клієнтів;

Г) принцип - твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.

2. Iндивiдуальне кoнсультування як метoд надання пoслуг клiєнтoвi сoцiальнoї устанoви.

Задача консультанта - допомогти клієнентові виявити свое істинне „Я" i знайти в собі мужжсть стати цим „Я".

Термін "консультант" за словником С.Г.Ожегова має кілька значень: 1) рада спеціалистів; 2) порада спеціаліста; 3) установа, що дає поради. У прикладній психології успішно використовувалися вci три зазначені форми консультації. А от сутність консультування у практичнії психології довго дискутувалася, бо вважалося, що надавати допомогу особистості у вирішенні її психологічних проблем можна тільки у рамках психотерапівтичної практики.

Однак існування так званого психологічного, або, точніше, психотера-певтичного консультування як самостіїної галузі психологічної допомоги можна аргументувати так: а) філософія консультативної роботи диктуе повну відмову від концепції хвороби i розглядає людину, котра звернулася по допомогу такою, що мае психологічні труднощі; б) консультування i психотерапія оріснтоваш на piзні етапи взаємодії психолога i клієнта: превентивна консультативна робота може запобігти більш серйозним психотерапевтичним наслідкам;

в) якщо психотерапія спрямована "вглиб", на виршення інтраперсональних проблем, то консультування охоплює більш різнопланове коло інтерперсональних проблем клієнтів; г) психолог-консультант виступає радше медіатором (посередництво) або фасилітатором (підвищення продуктивності) ресурсних можливостей кліента у розв'язанні його проблем;

д) діагностична спрямованість консультування значно розширюе спектр різноманітних професійних моделей діяльності консультанта. Спостерігається певний універсалізм у використанні ним як підходів, так i методів, що урізноманітнює консультативну роботу i суттево відрізняє її від психотерапії, яка зазвичай дотримуеться одного напряму .

Індивідуальне консультування це вид спеціально організованого спілкування, у процесі якого психолог-консультант допомагє клєнтові дослідити i прояснити свою життєву сітуацію, актуалізувати додаткові сили i здібності, щоб знайти вихід із складних для нього обставин. Результатом консультування може вважатись інсайт (З.Фрейд), просто "сповідь" (Р.Мей), або, як вважають екзистенціалісти, сповнена розумінння, підтримки i співпереживання "зустріч", яка, можливо, стане поворотним моментом у пpoцeci життетворчості.

Для консультування характерний білш м'який психологічний вплив на людину, коротша тривалість роботи (5-6 зустрічей). Завданнями консультування є переважно: • надання психолопчної інформації;

• інтеграція особистості, подолання внутрішньої конфліктності та узгодження її інтересів;

• активізація психічних pecypciв кліента;

• подолання особистісних обмежень та освоения нових поглядів на власну життеву ситуацію;

• професійні підтримка i порада;

• смислотворення та перебудова iepapxii цінностей;

• створення основи для формування інсайтів з приводу "глухих кутів життя" та допомога у розв'язанні гострих життєвих проблем;

• вироблення адекватних форм поведінки в різних життєвих ситуаціях та інш.

Питания про цілі консультативної роботи дискутується и досі чи не в ycix сучасних психотерапевтичних напрямах. Однак виділення психологічного консультування з надр психотерапії та надання йому статусу самостійного виду психолопчної допомоги, на нашу думку, стало визначною віхою у розвитку практичної допомоги людству взагалі. Недарма ж серед трьох основних цілей консультування - допомога іншим у їхньому самопідсиленні, особисисний розвиток самого консультанта та створення здорових мікро- и макросистем для функцюнування індивідів - головною метою вважаеться особистісне зростання консультанта як гаранта того, що в сустльстві розширюється база для формування нового ставлення до життя.