
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Iндивiдуальне кoнсультування як метoд надання пoслуг клiєнтoвi сoцiальнoї устанoви
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •2. Oпишiть системну мoдель сoцiальнoї рoбoти
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Iндивiдуальне кoнсультування як метoд надання пoслуг клiєнтoвi сoцiальнoї устанoви.
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни «Теoрiя сoцiальнoї рoбoти» варiант № 23
- •II блoк завдань
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
- •Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни
«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»
ВАРIАНТ № 14
I БЛOК ЗАВДАНЬ
Питання |
Відповідь |
1. |
Г |
2. |
А |
3. |
Г |
4. |
В |
5. |
В |
6. |
Б |
7 |
А |
8 |
А |
9 |
1б, 2в, 3а |
II БЛOК ЗАВДАНЬ
Дайте визначення пoняттям:
А) парадигма - система теоретичних, методологічних і аксіологічних установок, які взяті за зразок розв'язування наукових задач і які поділяють всі члени наукового співтовариства;
Б) мoдель сoцiальнoї рoбoти - теоретичні положення, зв'язок із суміжними науками про людину і суспільство, природними та соціокультурними основами життя, а також роботу, методи і форми сприяння покращення ситуації, профілактику криз, що виникають у клієнтів;
В) iндивiдуальна сoцiальна рoбoта - метод, спрямований на надання допомоги індивідам і сім'ям у розв'язанні психологічних, міжособистісних, соціоекономічних проблем шляхом особистісної взаємодії з клієнтом. Цей метод дозволяє враховувати особливості розвитку, фізичного і духовного стану, рівень підготовки, інтереси і потреби, життєвий досвід клієнта;
Г) громада - жителів села або добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища і міста.
Рoзкрийте сутнiсть пoняття сoцiальних вiднoсин та oпишiть їх типи
Соціальна взаємодія — це процес, у якому люди діють і випробовують вплив один на одного. Механізм соціальної взаємодії включає індивідів, які здійснюють ті чи інші дії, зміни в соціальній спільноті чи суспільстві в цілому, що їх спричинюють ці дії, вплив цих змін на інших індивідів, які становлять соціальну спільноту, і зворотну реакцію індивідів.
М. Вебер під соціальною дією розумів «дію людини (незалежно від того, чи має вона зовнішній або внутрішній характер, чи зводиться до невтручання або до терпеливого прийняття), яка за передбаченою дією особи або діючими особами згідно зі своїм змістом співвідноситься з дією людей або орієнтується на неї». Зрозуміло, що соціальна дія має дві особливості: по-перше, вона є раціональною та усвідомленою, а по-друге, орієнтованою на поведінку інших людей. Відбувається обмін діями, або соціальна взаємодія.
Соціальна взаємодія — це система взаємозумовлених соціальних дій, пов'язаних циклічною причинною залежністю, за якої дії одного суб'єкта є водночас причиною та наслідком відповідних дій інших суб'єктів. Можна сказати, що кожну соціальну дію спричинює попередня соціальна дія та водночас вона є причиною наступних дій.
У здійсненні соціальних дій велику роль відіграє система взаємних очікувань, що їх виявляють один до одного індивід та соціальні групи перед здійсненням соціальних дій. Такі очікування можуть мати невизначений характер при короткочасній взаємодії, а можуть бути й сталими при взаємодії, що часто повторюється, чи при рольовій взаємодії. У разі сталої взаємодії очікування індивідів постійно видозмінюються, але разом з тим з'являється певний набір сталих соціальних очікувань, які надають взаємодії досить упорядкованого та передбачуваного характеру. Така взаємодія веде до становлення тривалих і самостійних зв'язків — соціальних відносин.
Розрізняють два загальні типи взаємодії: співробітництво та суперництво (конкуренція). Співробітництво розуміють як взаємопов'язані дії індивідів, спрямовані на досягнення загальних цілей, з обопільною вигодою для взаємодіючих сторін. Взаємодія на основі суперництва включає намагання випередити прагнення до ідентичних цілей.Існують два рівні соціологічного дослідження соціальної взаємодії: мікрорівень та макрорівень. Взаємодію людей один з одним у парах, малих групах або міжособову інтеракцію вивчають на мікрорівні.
Макрорівень соціальної взаємодії включає великі суспільні структури, основні інститути суспільства, право, сім'ю та ін. В соціології є кілька основних теорій міжособової взаємодії: теорія обміну (Дж. Хоманс, П. Блау), теорія керування враженнями (Є. Гофман), психоаналітична (3. Фрейд).
Соціальні взаємодії породжують соціальні відносини. Однак схожі взаємодії іноді породжують різні за розміром соціальні відносини. Це відбувається тоді, коли соціальні взаємодії здійснюються на різній основі. Деякі соціологи вважають, що цією основою, яка визначає зміст соціальних відносин, є цінності.
Соціальні відносини виникають із взаємодій, спрямованих на досягнення різного роду цінностей. Під цінностями добробуту розуміють ті цінності, які є необхідною умовою підтримування фізичної та розумової активності індивідів. До цієї групи цінностей належать перш за все благополучність, тобто здоров'я та безпека людей; багатство — різні послуги та матеріальні блага; майстерність — набута професійність у деякій практичній діяльності; освіченість — знання та інформаційний потенціал особистості, а також її культурні зв'язки.
Соціальні відносини створюються внаслідок взаємодій, що повторюються, коли, з одного боку, спостерігається потреба до придбання цінностей або контролю над ними, а з другого — є ресурси бажаних цінностей. Зміст та суть соціальних відносин залежать від того, як поєднуються у взаємодії потреба у цінностях та володіння ними.
Підхід до вивчення соціальних відносин під кутом зору володіння та обміну цінностями дає можливість проаналізувати відносини у сфері політики, бізнесу, виробництва та ін.
Взаємодія веде до становлення нових соціальних відносин, які являють собою відносно стійкі і самостійні зв'язки між індивідами і соціальними групами.