Кoмплексна кoнтрoльна рoбoта з дисциплiни

«Теoрiя сoцiальнoї рoбoти»

ВАРIАНТ № 13

I БЛOК ЗАВДАНЬ

Питання	Відповідь
1.	А
2.	В
3.	А
4.	В
5.	Б
6.	А
7	Б
8	Б
9	1а, 2б, 3в

II БЛOК ЗАВДАНЬ

1. Дайте визначення пoняттям:

А) тренiнг - форма активного навчання навикам поведінки. У тренінгу учаснику пропонується виконати ті або інші вправи, орієнтовані на розвиток або демонстрацію психологічних якостей або навичок;

Б) метoд сoцiальнoї рoбoти - систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити для виконання певної задачі, досягнення мети;

В) самоменеджмент - це саморозвиток особистості, заснований на самопізнанні, самовизна­ченні, самоврядуванні, самовдосконаленні, подоланні стереотипів свідомості, самоконтролі і, як підсумок, самореалізації в обраній сфері діяльності;

Г) сoцiальна сфера - сукупність галузей, організацій, підприємств, які безпосередньо пов'язані і визначають спосіб і рівень життя людей, їх добробут, споживання. До соціальної сфери належать освіта, культура, охорона здоров'я, соціальне забезпечення, фізична культура, громадське харчування, пасажирський транспорт, зв'язок.

2. Перерахуйте та oхарактеризуйте oснoвнi категoрiї, закoнoмiрнoстi та принципи сoцiальнoї рoбoти

Категорія (з грецької – висловлювання, ознака)- це найважливіші, ключові поняття буль-якої науки, що, становлять основу її понятійного аппарату.

Катнгорії соціальної роботи можна об'єднати в три групи:

- поняття, які вчдображають змістовий аспект;

- поняття, що відбивають технологічттий аспект;

- поняття, що характеризують якісний стан соціальної ро6оти.

з метою впорядкування їх багаточисельності доцільно говорити про такі групи категорій соціальної роботи:

- запозичені – категоії не специфічні для теорії соціальної роботи, оскільки визначені ними явища і процеси вивчаються іншими науками;

- загальні - поняття і категорії, які належать, переважно, до теорії соціальої роботи, але використовуються також в інших галузях знань;

- специфічні - поняття і категорії власне сціальної роботи, які виражають її сутнісний аспект (закономірності, принципи, цілі, функції, зміст), відображають конкретні способи прояву її сутнісного аспекту, характеризують її якісний стан (форми, методи, інструментарій).

Закономірності – це найважливіший структурний елемент соціальної роботи..

Найважливіша задача теорії соціальної роботи – виявлення та формування закономірностей, як найбільш істотних, стійких зв’язків від пізнання яких залежить результативність соціальної роботи.

Закономірності соціальної роботи:

1. взаємозв’язок соціальної політики держави та змісту соціальної роботи в суспільстві.

2. зок між цілями соціального розвитку та рівнем розвитку соціальної роботи.

В окремих науових джерелах вирізняють:

- закономірності функціонування та розвитку соціальної роботи, зміст яких визначається тим, що ця робота розглядається як спеціальний вид діяльності організацій та посадових осіб щодо соціальної підтримки населення. Впливу на процеси, які спостеріга.ться в суспільстві відповідно до інтересів та потреб людей, вимог кокретної обстановки, природи соціальних суб’єктів;

- істотні Зв’язки між об’єктами та суб’єктами соціальної діяльності, що формують характер взаємодій об’єктів та суб’єктів соціальної роботи, уможливлюють здатність забезпечити ефективне досягненняцілей соціального розвитку.

Питання щодо принципів соціальної роботи для кожного періоду розвитку цієї науки і галузі практичної діяльності є дискусійними. Не є винятком і сунасний період. Різні вчені висувають ті чи інші принципи, по-новому тлумачать уже відомі. Великі складнощі виникають у цьому питанні в соціальній роботі, оскільки, незважаючи на її зрілий у світовому відношенні вік (понад сто років), в Україні ця наука робить лише свої перші кроки.

Принцип гуманізму соціальної роботи припускає визнання людини абсолютною цінністю, права кожного індивіда на гідне життя, створення умов для вільного і різнобічнного прояву здібностей осо6истості, її права на волю, щастя, творний розвиток.

Декларації та гасла, не підкріплені конкретними діями по їх перетворенню в дійсність, - це лише спосіб їх дискредитації. Успішне втілення заходів, спрямованих на соціальний захист населення, багато в чому визначається дотриманням у соціальній роботі організаційно-розподільних принципів, серед яких слід відзначити професійну соціально-технологічну компетентність кадрів; мотивування; інтеграцію; контроль і перевірку виконання; функціональну визначеність; єдність прав та обов'язків, повноважень і відповідальності.

Професійна соціалъно-пехнологічна компетентністъ - це глибока обізнаність соціального працівника з умовами і технолоію розв'язання проблем, що виникають, та уміння грамотно реалізувати свої знання на практиці.

Принцип інтеграції забезпечує координацію діяльності державних, громадських та інших організацій щодо вирішення соціальних, проблем. Він спрямований на їх комплексне розв'язання, передбачаючи залучення ресурсів усіх перерахованих соціальних інституцій на досягнення позитивних результатів.

Важливим організаційним принципом соціальної роботи є контролъ і перевірка виконання. Зміст контрольно-перевірної діяльності соціальних служ6 та органів управління полягає в тому, щоб забезпечити реалізацію гарантованих державою заходів для соціального захисту різних груп населення. Здійснення на практиці цього принципу вимагає поєднання адміністративного і громадського контролю, регулярності його здійснення, аналізу і формулювання практичних рекомендацій щодо усунення недоліків, сприяння зміцненню законності та правопорядку.

Значне місце в структурі логічних форм наукової теорії займають психолого-педагогічні принципи. Вони віддзеркалюють вимоги до вибору засобів і способів психолого-педагогічного впливу на клієнтів соціальних служб, необхідність урахування індивідуальних характеристик при здійснені буль-яких соціально-технологічних процедур. Спираючись на знаня закономірностей, принципів загальної та соціальної педагогіки і психології, соціальний працівник покликаний бачити взаємозв'язок різних форм і методів впливу на людей психолого-педагогічними засобами. До основних принципів цієї групи варто віднести: комплексний підхід до аналізу й оцінки умов життєдіяльності клієнтів і вибору форм і методів роботи з ними; індивідуальний і диференційований підхід; цілеспрямованість соціальної роботи, системність, такт і терпимість у спілкуванні з клієнтами соціальних служб тощо.

Одним з основних принципів соціальтної роботи цієї групи є комплексний підхід. Комплексність у соціальній роботі забезпечує, з одного боку, цілісність і всебічність впливу на об'єкт соціальної роботи, а з іншого - служить заслоном проти відомчості, місництва та обмеженості у розв'язанні соціальних проблем.

Принцип толерантності зумовлений тим, що соціальна робота ведеться з різними категоріями клієнтів, у тому числі з особами, що можуть не викликати у фахівця до нього симпатії. Політичні, релігійні та національні особливості індивідів, що мають потре6у в допомозі, їхні поведінкові стереотипи і сама їхня зовнішність можуть виявитися незвичними для осіб, що займаються соціальною роботою.

Принцип універсальності вимагає виключити дискимінацію при надані соціальної допомоги.

Принцип соціального реагування вимагає усвідомлення того, які заходи та які дії має застосувати соціальний працівник в тій чи іншій ситуації клієнта.

Принцип профілактичної направленості грунтується на профілактиці соціальних проблем життєвих труднощів клієнта.

Принцип клієнтоцентризму означає визнання пріоритету прав клієнта в усіх випадках крім тих, де це суперечить правам та інтересам інших людей.

Принцип опори на власні сили. Клієнт виступає в активній позиції у вирішенні своїх власних проблем.

Принцип максимізації соціальних ресурсів походить від того, що кожна соціальна система виділяє мінімум засобів на надання соціальної допомоги своєму населенню.

Принцип конфіденційності