Розвиток креативності методами трвз

У сучасному світі дуже важливо вміти не тільки засвоювати певні знання, а й оперувати ними, застосовувати їх у розв'язанні як життєвих, так і професійних проблем, мислити творчо, неординарно, креативно. І основи цієї здатності слід закладати з дошкільного віку. Зокрема, застосовуючи наукову технологію розвитку творчості — ТРВЗ (теорію розв'язання винахідницьких завдань). Серед її головних принципів — навчання дітей розв'язувати суперечності, застосовувати системний підхід, тобто бачити навколишній світ у взаємозв'язку всіх його компонентів, знаходити резерви для творчого виконання завдання. У нашому закладі методи ТРВЗ широко використовуються в педпроцесі. Наводимо деякі з них.

Системний оператор ("чарівний телевізор")

За допомогою цього методу діти отримують уявлення про будову, зв'язки, етапи життя системи (об'єкта, предмета). Ми ніби озброюємо дитяче мислення багатоекранним всеохоплюючим інструментом бачення причинно-часових залежностей.

Наприклад, пропонуємо дошкільнятам послухати вірш:

Уздовж алеї — лавки дві,

А на лавці — дві сім 'і:

Одна сім'я — Маріччина,

А друга сім'я — кішчина.

В одній сім'ї — маля,

В іншій — кошеня.

Та ось встають сімейки,

Виходять із алейки.

І разом всі додому йдуть,

Бо всі в одній сім'ї живуть.

Л. Фадєєва

Читаючи вірш, за допомогою геометричних фігур схематично зображуємо (викладаємо) персонажів на "екрані телевізора". Діти переконуються, що є дві системи — дві сім'ї, які містять підсистеми — маля і кошеня, й усі вони живуть однією сім'єю в одній квартирі — надсистемі. Ясна річ, термінологію діти не використовують.

Синектика

Це один із методів психологічної активізації мислення, який передбачає застосування аналогії.

Види аналогії:

1. Пряма

Наприклад, дітям пропонують назвати об'єкти, схожі на даний за формою (тарілка → диск, повний місяць, сонце, годинник); за структурою (пух → сніг, вата, поролон, піна); за кольором (сонце → кульбаба, жовток, сир, лимон); за ситуацією (коробка з іграшками → автобус із пасажирами, ваза з фруктами, банка з огірками).

2. Особиста (емпатія)

Це вміння бачити себе очима інших людей, ставити себе на місце якогось об'єкта. Наприклад: дитині пропонують уявити себе кущиком, песиком, кошенятком, об'єктом з каменю, тіста, піску.

3. Фантастична

У цьому випадку будь-яку ситуацію розв'язуємо за допомогою казкових, фантастичних персонажів. Їх також можна переносити з однієї казки (фантастичної оповідки, легенди) до іншої. Наприклад: щоб урятувати Півника в казці "Півник та бобове зернятко", можна стати Хлопчиком-Мізинчиком, залізти в горлечко й викотити зернятко.

4. Символічна

Ця аналогія дає дітям змогу навчитися використовувати символіку. Наприклад, пропонуємо дошкільнятам зашифрувати назви казок: "Вовк і семеро козенят" (■ ▲ ▲▲▲▲▲▲); "Двоє жадібних ведмежат" (О О).

Метод контрольних запитань

Суть цього методу полягає в розв'язанні ситуації за допомогою запитань: "Як по-новому застосувати предмет? Як спростити його? Як змінити (модифікувати) предмет? Що можна збільшити в ньому? Що зменшити? Що замінити? Що переробити? Що перевернути навпаки Як застосувати можливі комбінації елементів предмета? Наприклад: зламався стільчик у групі. Ситуація обго­ворюється за аналогічною схемою.

Біном фантазії

Він ґрунтується на об'єднанні двох слів, предметів, ситуацій, явищ за умови, що їх розділяє певна дистанція, незвичність, несхожість. Метод активізує уяву, фантазію малят. Наприклад, називаємо дітям два слова і пропонуємо вигадати нове (банан + ананас = бананас; корова + крокодил = кородил). Можна запропонувати дошкільнятам розповісти про спосіб існування нових об'єктів.

Фантастичне віднімання

Назва цього методу промовляє сама за себе: ми вилучаємо з навколишнього світу якісь предмети (наприклад, ґудзики) і разом з дітьми шукаємо їм заміну.

Навпаки

Суть методу полягає у виділенні якоїсь функції чи якості об'єкта й заміні її на протилежну. Наприклад: день — ніч; світанок — вечір; довго — швидко.

Оператор РЧШ (розмір, час, швидкість)

Оператор здійснює зміни шляхом збільшення або зменшення якогось параметра. Наприклад, пропонуємо дітям поміркувати: що сталося б, якби вовка з казки "Вовк і семеро козенят" зменшили. Варіант відповіді — він став би улюбленим маминим "козеням".

Подаємо конспекти інтегрованих занять з елемента­ми ТРВЗ для старших дошкільнят.

У місті Геометрії

Заняття з пріоритетом логіко-математичних та мовленнєвих завдань

Програмовий зміст: учити дітей аналізувати об'єкт, знаходити в кількох об'єктах спільні та відмінні ознаки за методом порівняльного аналізу; вправляти у класифікації фігур за кольором, величиною, формою; розвивати образне мислення, вміння діяти за певною схемою; розвивати уяву, застосовуючи прийом емпатії; виховувати наполегливість у виконанні завдань. Попередня робота: проведення дидактичних ігор "Полічи", "Якої фігури не стало?", "Що змінилося?", "Добре-погано", "Що де лежить?", "Вирощуємо дерево"; читання казок "Шифрограма" — за прийомом символічної аналогії.

Матеріал: паперові сніжинки; наголівники для кожної дитини із зображенням геометричних фігур; два площинних зображення будинків; дидактичний матеріал до вправ "Хто де живе?", "Будуємо палац", "Барвисті доріжки".

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами здійснимо подорож до міста Геометрії, прогуляємося його незвичайними вулицями та площами. Потрапити туди нам допоможе королева Сніжинка, але за умови, якщо ви впізнаєте ії серед безлічі інших казкових сніжинок. Розгляньте їх. Це тільки на перший погляд вони схожі, а насправді в природі не існує навіть двох однакових. Чи впізнали ви королеву? (З-поміж паперових сніжинок діти обирають ту, в якої край кожного промінчика нагадує корону).

А чи здогадалися ви, чому ми називаємо ці сніжинки казковими? Чим вони відрізняються від природних? (— У справжніх сніжинок по Є промінчиків, а в паперових—по 8).

Малята, як ви гадаєте, коли багато снігу — це добре чи погано? (Можливі відповіді дітей: "Добре, адже можна гратися в сніжки; кататися на санчатах; ліпити снігову бабу, фортецю; милуватися гарним краєвидом; буде добрий урожай". — "Погано, бо сніг холодний — можна застудитися; коли багато снігу, важко рухатися транспорту; в горах снігова лавина зносить усе на своєму шляху").

Королеві Сніжинці сподобалися ваші міркування. Вона готова летіти з вами до країни Геометрії. Але спочатку невелика розминка — дайте відповіді на такі запитання: скільки ніг у карася? Скільки крил у поросят? Скільки лап у індика? Скільки сонечок у небі? Скільки вогників у світлофора? Скільки крил у курки? Скільки сторін у круга? Скільки зернят у маківці? (Діти відповідають). Ну що ж, ви кмітливі та уважні. Отже, вирушаймо в путь.

Діти заплющують очі, під повільну музику виконують плавні рухи, стоячи на місці.

— Ми у місті Геометрії, на вулиці Форми. Уявіть, що ви вдягли чарівні круглі окуляри і тепер помічаєте предмети тільки круглої форми. Назвіть їх. (Називають). А тепер візьміть квадратні окуляри. Які предмети ви бачите? А в трикутних окулярах?

Проводиться вправа "Я — геометрична фігура". Сніжинка, по черзі торкаючись дітей, "перетворює" їх на геометричні фігури. Вони розповідають про себе. Наприклад: "Я —трикутник. У мене є три сторони і три кути".

— Діти, на цій вулиці в будинках на кожному поверсі всі вікна мають різну форму. А ось ці будинки ще недобудовані. Допоможемо будівельникам добудувати їх. Уважно розгляньте першу будівлю й скажіть: якої форми має бути вікно на першому поверсі праворуч? (—Квадратної). На другому поверсі посередині? (—Круглої). Тепер розгляньте сусідній будинок. Яке вікно має бути на першому поверсі посередині? (— Кругле). На третьому поверсі посередині? (—Трикутне).

Дидактична гра "Хто де живе?"

Діти отримують картки.

— Ці незвичайні чоловічки просять вас допомогти їм знайти свої домівки. Кожен із них хоче поселитися в будиночку, схожому чимось на нього самого.

Малята "розселяють" чоловічків, з'єднуючи їх з відповідними будиночками стрілочками.

Дидактична вправа "Будуємо палац"

— Летимо на вулицю Розміру. (Діти рухаються під музику). На цій вулиці за поданим проектом слід збудувати палац. Полічіть, скільки тут квадратів, трикутників, прямокутників, овалів. Ви звернули увагу, що будівля має симетричну форму — ліва сторона така сама, як права? Тож, перш ніж будувати, згрупуйте геометричні фігури за розміром.

З площинних геометричних фігур діти викладають палац за зразком.

Дидактична вправа "Барвисті доріжки"

— На вулиці Кольору є

чудовий парк. У ньому треба вимостити доріжки з кольорових плит за такою схемою (показує схему).

Діти викладають доріжку з площинних геометричних фігур, чергуючи їх за кольором.

А ось і головна площа — Казкова. Жителі міста не знають літер, тому пишуть за допомогою геометричних символів. Сьогодні на площі відбудеться театралізована вистава. Спробуйте прочитати назву на афіші. Діти відгадують: "Снігова королева".

— Які зимові казки ви ще знаєте? (Можливі відповіді дітей: "Морозко", "За щучим велінням", "Лисичка-сестричка та Вовк-панібрат").

— Наша подорож добігає кінця. Дякуємо тобі, Сніжинко, за неї. Повертаємось додому.

Живі фрукти

Заняття з пріоритетом природничих та мовленнєвих завдань

Програмовий зміст: закріплювати у дітей системне бачення навколишнього світу; вчити помічати його складові частини; вправляти у складанні описових розповідей, використовуючи прийом емпатії; вчити знаходити пряму аналогію за кольором, формою; розвивати пам'ять, мислення, фантазію; виховувати інтерес до довкілля.

Попередня робота: опис фруктів, ягід; екскурсія до магазину, торгової палатки, де продають фрукти; розгляд репродукцій картин із зображенням натюрмортів; проведення дидактичних ігор: "Упізнай на смак", "Чарівний мішечок", "Упізнай за описом", "Що де росте?" та бесіди "Що можна приготувати з ягід та фруктів?"

Матеріал: загадки про фрукти, ягоди; предметні картинки із зображеннями фруктів, ягід, дерева, куща, трав'янистої рослини; картки із зображенням недомальованих фруктів для кожної дитини; схема, фломастери; яблука на тарілці та в кошику.

Хід заняття

Вихователь (тримає в руках яблуко). Діти, що це? Так, це яблучко. Яке воно? (Діти описують). Воно червонобоке, кругле, запашне, солодке, а, може, й кисле. А ще воно не просте, а чарівне, бо виросло в прекрасній країні Фрутляндії. Сьогодні ви дізнаєтеся, що це за країна. Коли відгадаєте загадки, знатимете, хто її населяє.

1. Саме, як кулачок,

Червоненький бочок.

Торкнешся — гладеньке,

Відкусиш — солоденьке.

(Яблуко)

2. Дуже гарний я — зелений,

Ще буваю темно-синій.

Без драбини і щаблів

Вилізаю по стіні.

Вус зелений завиваю,

В грона соку наливаю

І маленьким дітлахам

Все до крапельки віддам.

(Виноград)

3. Синій колір,

кисло-солодкий смак,

Кам'яне серце.

(Слива)

4. За хатиною в садочку,

у зеленому віночку

Та в червоних намистах

стоїть дівка молода.

І збігаються всі діти,

щоб на неї поглядіти:

За намисто кожен — смик!

Та й укине на язик.

(Вишня).

5. Я — кислий. Був зелений,

Поспів — і пожовтів.

З південної країни

До чаю прилетів.

6. На дереві лампочки

Висять жовтенькі.

Нема від них світла,

Зате солоденькі.

— Яблуко, груша, слива, персик, банан — це що? (—Фрукти). А малина, смородина, полуниця, горобина, калина? (—Ягоди). Де ростуть фрукти та ягоди? (— В саду, в лісі). А яка ягода росте на городі, що називається баштан? (—Кавун).

Проводиться дидактична гра "Що де росте?". Діти розкладають предметні картинки із зображеннями фруктів та ягід навколо зображень дерева, куща, трав'янистої рослини в залежності від того, що де росте

— А звідки до нас приїхали банан, хурма, айва, ананас? Чому вони не ростуть у нашій місцевості? (—їм потрібне тепло, тому вони ростуть там, де завжди літо. Наші рослини можуть узимку "спати", а навесні "прокидатися" й рости, вони витриваліші до холоду). Тепер пофантазуємо й придумаємо нові фрукти, які могли б рости і в далекій Африці, і в нас. Для цього об'єднаємо назви одних фруктів з іншими. Наприклад: яблуко + ананас = яблунас; хурма + груша = хурмуша.

Вихователь роздає дітям по дві предметні картинки, на одній із яких зображено екзотичний фрукт, а на другій — фрукти з нашої місцевості. Діти придумують назви нових фруктів.

— Діти, чим корисні фрукти та ягоди? (—В них багато вітамінів та мікроелементів, потрібних для здоров'я людини). Отже, фрукти — це добре? А коли погано? (Можливі відповіді дошкільнят: "Якщо їсти їх недозрілими, немитими: якщо з'їсти їх забагато"). Що можна готувати з фруктів? (— Вичавлювати сік; варити джем, повидло, варення, компот, желе; виготовляти цукерки; пекти пиріжки).

А лічити фрукти можна? Полічіть, скільки яблук лежить на цій тарілці. Так, п'ять. Одне яблучко я розрізаю навпіл. Скільки стало яблук? (Діти відповідають). Які фрукти СХОЖІ на трикутник? (—Груша, кетяг винограду, полуниця). На круг? (—Яблуко, абрикос, персик, апельсин). На овал? (—Слива, аґрус, лимон).

Ось картки із зображенням недомальованих фігур — це "негативи" фруктів та ягід. Щоб отримати знімки, ви маєте їх проявити, тобто домалювати, аби зображення було чітким. (Діти домальовують зображення фруктів та ягід).

Дидактична вправа "Оживляємо фрукти"

— А тепер скажемо магічні слова: раз, два, три, картинко, оживи!

Діти складають розповідь про фрукт чи ягоду.

Розповіді дітей.

• Я — груша. Росту в саду, але не в дитячому, а у фруктовому, на високому дереві. Я жовта. Солодка, як мед. З мене готують сік, варення, компот.

• Я — банан. Прилетів сюди на літаку з далекої Африки. Там завжди літо, багато сонця, тому я такий жовтий і смачний. Мене люблять усі діти.

• Я — виноград. Буваю синій, зелений, кислий і солодкий. Росту на кущі, на виноградній лозі. Я дуже корисний, додаю сили хворим. Мої сушені ягідки називаються родзинками. Вони смачні, їх додають до солодких страв.

• Малята, погляньте на малюнок. Якщо фрукти схожі на геометричні фігури, то що може означати це зображення? Чим це може бути? (Можливі відповіді дітей: кошиком ти вазою з фруктами; компотом у банці; джемом; цукерками-карамельками; желе; ілюстрацією, картинкою "Натюрморт"; листівкою; пактом мультифруктового соку; вітриною магазину). Навіщо сливі, вишні, абрикосу кісточка? Адже її все одно викидають, коли їдять плід? (— 3 кісточки виростає нова рослина).

Проводиться дидактична вправа "Що з чого".

Дітям дається завдання розкласти по порядку предметні картинки із зображенням процесу росту, розвитку рослини від насінини до використання її людиною. Наприклад: кісточка — паросток — дерево (кущ) — квітка — плід — пакет соку (банка джему), цукерка, пиріжок.

— Чи сподобалася вам країна Фрутляндія? Що цікавого ви дізналися про її мешканців? А де ж наше яблучко? огляньте, воно тут не одне, їх цілий кошик. За час нашої подорожі відбулися справжні дива. Це вам смачний привіт від усіх фрутляндців. Вихователь частує дітей яблуками.

Таємниці слова

Заняття з пріоритетом мовленнєвих та граматичних завдань

Програмовий зміст: систематизувати уявлення; дітей про мову і мовлення; допомагати їм усвідомлювати лексичне значення слів; вправляти у поділі слів на склади; вчити добирати слова, протилежні за значенням; розвивати у дітей чутливість до протиріч; вчити розв’язувати завдання дослідницько-пізнавального характеру, які можуть мати не одне правильне рішення; розвивати зв'язне мовлення, мислення, пам'ять, творчу уяву, фантазію; виховувати вміння співпрацювати в колективі.

Попередня робота: розповідь про засоби інформації; бесіди за ілюстраціями до книжок про Африку, за сюжетною картиною на обкладинці літнього випуску "Джміль"; дидактичні ігри: "Добре — погано", «Поділи слова на склади", "Ланцюжок слів", "Такі різні слова».

Матеріал: імпровізована саморобна книжка зі сторінками-схемами, казка Володимира Богата "Як дістати кокос" (журнал "Джміль", 2004, №1), яскравий пакунок з іграшковим левеням, предметні картинки до ігор "Друкарська машинка" та "Ланцюжок".

Хід заняття

— Малята, погляньте навкруги. Як багато цікавого можна побачити, а ще важливіше — поговорити про це з друзями чи батьками, розпитати їх про те, що вам незрозуміле, розповісти, що схвилювало. І все це завдяки чарівнику, ім'я якого Слово. Сьогодні ми завітаємо до королівства його величності Слова.

Скажіть, будь ласка, якби не було слів, чи змогли б люди розуміти одне одного? (Діти відповідають). Звідки ми чуємо мову? (—Від людей, по телевізору, по радіо, з магнітофону, по телефону). Слово — чарівник-невидимка: його не бачиш, лише чуєш, як і музику. Музику можна записати нотами, а слово — літерами, але якщо мелодію не грати, а слово не промовляти, то вони не зазвучать. Діти, ви знаєте, де живе його величність Слово? (—У книгах). Одну з таких книг воно сьогодні пропонує нам розглянути. Помандруємо її сторінками, дізнаємося, що можна робити зі словами й навіщо вони людині.

Сторінка 1 — "Загадкова". (На сторінці зображено сніжинку, нитку, жовтий круг, гирю).

Дітям пропонують розглянути зображення і пригадати слова:

"зимові" — сніг, лід, метелиця, ялинка, санчата;

"довгі" — електричка, річка, дорога, змія;

"жовті" — курча, абрикос, кульбаба, сонце;

"важкі" — слон, бегемот, підйомний кран, трактор, танк.

Сторінка 2 — "Як дружать слова?" (Зображено схему: D + D = 0)

Дошкільнята поєднують слова, утворюючи нові:

сніг + падати = снігопад;

молоко + возити = молоковоз;

лист + носити = листоноша;

земля + трусити = землетрус;

лід + ходити = льодохід;

електрика + возити = електровоз.

Сторінка 3 — "Де живуть слова?" (Зображено триповерховий будинок, окремо написано слова-назви тварин: білка, лисиця, собака, лев, мавпа, заєць, тигр, корова).

Вихователь пропонує дітям прочитати слова на сторінці. Вони читають.

— Цих тварин слід розмістити в новому будинку. Але для того, щоб дізнатися, хто на якому поверсі житиме, поділіть слова-назви на частинки. Як називаються такі частинки? (—Склади). Розмістимо новосельців так, щоб кількість складів у слові відповідала порядковому номе­ру поверху. ("ДВ" 1999, №№ 11-12 посібник "Новосельці").

Діти "розселяють" тварин, пояснюють вибір поверху. Наприклад: "На першому поверсі я поселив лева, кота, тигра, бо в їхніх назвах один склад".

Сторінка 4 — "Добре — погано". (Сторінку поділено на дві частини: одну зафарбовано чорним кольором, другу — білим).

— Ми ділили, "розбивали" слова на склади. Скажіть, "бити" — це добре чи погано? Коли погано? (—Коли б'ються діти; коли б'ють менших за себе; коли б'ють посуд). Отже, бити — це погано. А от герой, про якого ця загадка, не обража­ється, коли його б'ють.

Загадка. Його б'ють, а він не плаче, тільки скаче, скаче, скаче. (—М'яч).

— То, виходить, бити — це добре? За яких ситуацій? (— Коли вибивають килим; забивають гол у чужі ворота; збивають крем для торта; готують відбивну котлету; забивають цвях, щоб повісити картину; б'ють у барабан на параді). А що означають такі словосполучення: "розбити клумбу" (—Посадити квіти в певному порядку); "розбити серце" (—Завдавати комусь душевного болю, позбавляти когось сил, енергії).

Сторінка 5 — "Незвичайні тварини". (На сторінці зображено істот, тіло яких ніби складено з двох частин різних тварин).

Дітям пропонують придумати назви фантастичним тваринам:

вовк + тигр = вовкотигр;

лев + зебра = левозебра;

кіт + свиня = котосвин.

— Чи добре живеться таким тваринам? Чому? (Діти розмірковують).

Сторінка 6 — "Сюрприз". (Зображено подарунок).

— Заплющіть очі й полічіть до 10. А тепер погляньте, який приємний сюрприз приготував для нас чарівник Слово.

Діти дістають з барвистого пакунка левеня (м'яку іграшку).

— Хто це? (—Левеня). Де воно живе? (— В Африці). Що ви знаєте про Африку? (— Там спекото. В Африці ростуть банани і кокоси. Водяться жирафи, слони, леви). Наше левеня звати Цікавчиком. Наступна сторінка книжки розповість про те, як живеться йому в Африці.

Сторінка 7 — "Казкова". (Зображено ілюстрацію до казки).

Педагог читає казку Володимира Богата.

Як дістати кокос?

Левенятко Цікавчик сиділо під пальмою, перечікуючи в холодочку, доки спаде нестерпна африканська спека, і знічев'я задерло вгору голову. На недосяжній для нього височині Цікавчик побачив достиглі кокосові горіхи. "От би дістати цю смакоту!" — подумав він, облизуючись, і спробував вилізти на пальму. Але це йому ніяк не вдавалося, левеня раз у раз скочувалося по стовбуру вниз.

За цими марними спробами його й застала велика черепаха Розумаха. "Що ти робиш?"— здивувалася вона. — У тебе нова розвага? — "Ніяка це не розвага", — з прикрістю відповів Цікавчик. "Тоді що це, скажи!" — "Я намагаюся дістати кокос. Он бачиш, один із тих, що вгорі", — пояснив він. "Але ж хіба ти мавпа, щоб дертися на височенну пальму?" — запитала Розумаха. — "Я хочу кокосового молочка!" — розприндився Цікавчик і почав лізти на пальму. Але він знову гепнувся на землю. Невідомо, як закінчилась би ця пригода для левенятка, коли б Розумаха не зупинила упертюха: "Постривай, — сказала вона.

— А хіба не краще сісти і подумати, як дістати кокос в інший спосіб?"

Цікавчик задумався. "І справді, навіщо падати, набивати ґулі, якщо можна дістати горіха простіше?" Подумайте і дайте відповідь, як дістати кокос?

Можливі відповіді дітей: "Вистрілити з лука; кинути палицю; потрусити пальму; кинути мотузку на верхівку, по ній вилізти на пальму, зірвати кокос".

Сторінка 8 — "Музична пауза". (Зображено скрипковий ключ і ноти).

Діти виконують рухи під музику.

— У небі сонце потягнулось,

У різні боки повернулось,

А потім весело всміхнулось,

Кругом себе обернулось.

Ось левиця мама йде,

Левеня купать веде.

Раз-два — нахилились,

Із струмочка чисто вмились.

Три-чотири — походили,

Лапки у воді помили.

А на п'ять — всі дружно встали

І назад помандрували.

Далі проводиться мовна гімнастика.

• Пригадаймо, діти, вмить:

Левенятко як ричить? Р-р-р.

Як вода в струмку дзвенить? Дж-дж-дж.

Як комарик тут дзижчить? Дз-дз-дз.

Як свистять у птаха крила? С-с-с.

Як тріпочуться вітрила? Ш-ш-ш.

І ми трохи пошуміли,

Тихесенько знову сіли.

Сторінка 9 — "Слова навпаки". (Зображено дві вази, одна з яких перевернута догори дном).

— Малята, опишемо Цікавчика. Левенятко яке? (— Маленьке). А як сказати навпаки? (—велике).

Далі: веселе-сумне; розумне-дурне; гладеньке-колюче.

— А чи може левенятко бути колючим? (Діти розмірковують). Придумаємо нову казочку про левенятко.

Діти складають казку (кожен окремо або "ланцюжком").

— Ви склали гарну казку, її обов'язково треба надрукувати. Для цього у нас є наступна сторінка.

Сторінка 10 — "Веселі літери". (На ній зображено контур левеняти, навколо якого "розсипано" літери).

— Де наша "друкарська машинка?" Друкуємо заголовок — "Казка".

Проводиться дидактична гра "Друкарська машинка".

Дітям роздають предметні картинки. Пропонують визначити перший звук у слові-назві зображення й запам'ятати його. Вихователь почергово називає звуки: [к], [а], [з], [к], [а]. Коли дитина чує "свій" звук, вона підбігає до педагога і показує всім свою картинку. Якщо звук визначено правильно, діти плескають у долоні—літеру "надруковано". Наприкінці хтось із малят "читає" "надруковане" слово.

Сторінка 11 — "Ланцюжок". (Зображено ланцюжок).

Дітям пропонують поєднати предметні картинки в "ланцюжок", визначаючи, що є спільного між "сусідніми" зображеннями. Наприклад: банан + сир (їх можна їсти) + курча (жовтого кольору, як і сир) + пшениця (курча їсть пшеницю) + хліб (йогот печуть із зерна пшениці) і т. д.

• Діти, чи сподобалося вам у королівстві його величності Слова? Що ми робили зі словами? (— Ділили їх на склади, об'єднували, придумували слова "навпаки", зі слів складали казку, друкували їх тощо).

Павлішина Діана