Вправа «Мікрофон»

Запитання;

— Як вам працювалося з класом?

— Які труднощі виникали в процесі на­вчання?

— На яких учнів ви хотіли б, щоб зверну­ли особливу увагу?

Класний керівник ознайомлює з соціальним паспортом класу

Вправа «Портрети учнів»

Вправа допомагає з'ясувати причини дезадаптації, які виникають через відсутність наступності між початковою та середньою ланкою навчання. Вправа дає змогу педагогам визначити різницю між: вимогами до учнів у 4-му класі та на почат­ку навчання в 5-мукласі. (Часто вчителі 4-х класів вимоги трішки занижують, а вчителі 5-х навпаки завищують.)

Для того, щоб визначити причини дезадаптації, нам необхідно спочатку познайомитися з дітьми. Які ж вони майбутні п'ятикласники та п'ятикласники на початку навчального року.

Присутні діляться на 2 команди:

• вчителі початкових класів та вихователі;

• вчителі 5-го класу.

Кожна команда складає портрет учня, за допомогою спеціально розробленого пе­реліку вмінь та навичок (згідно вимог програми):

• перша команда складає портрет випускника початкової школи;

• друга команда складає портрет умовного п'ятикласника.

Кожна команда готує презентацію своєї роботи. На дошці плакат «Спільне й відмінне» на ньому фіксують відповіді команд і після виступів підводять підсумки та роблять висновок про розбіжності у вимогах вчителів 5-го та 4-го класів, про відсутність наступності.

Міні-повідомлення «Причини дезадаптації»

Складність періоду адаптації насамперед зумовлена сукупністю психофізіологічних та особистісних змін, які відбуваються у внутрішньому світі дітей на межі 3—5-го класів. Найяскравіша особливість стану організму періоду статевого дозрівання -зниження працездатності й підвищення стомлюваності. Це негативно позначається на навчальному процесі. В цей період працездатність школярів нижча порівняно не тільки з наступними, але навіть із попередніми класами. Лише після 13— 14 років усі ці показники поліпшаться.

Ні в якому разі не можна перевантажувати дітей під час уроків, задавати великі домашні завдання, затримувати під час перерв.

Необхідно також зазначити підвищену дратівливість підлітків. У цей період активізується робота щитовидної залози, яка впливає на ріст тіла, обмін речовин і збудливо діє на ЦНС. Звідси й підвищена дратівливість. Молодші підлітки потребують правильної організації обсягу їхньої діяль­ності, пом'якшеного режиму, запобігання перевантаження. Порушення ними дисципліни пов'язане з високою стомлюваністю й дратівливістю.

Діти, що вступають у підлітковий вік, сенситивні (Сенcити́вність — характерологічна особливість людини, яка проявляється в підвищеній чутливості до подій, що відбуваються з нею, емоційна чутливість, емоційність) до виникнення в них пізнавальних інтересів. Відсутність у більшості з них активних інтересів не вікова особливість, а наслідок певних недоліків у організації й змісті навчання в початковій школі й у 8-му класі.

Педагог має орієнтуватися на:

• фізіологічні особливості дитини, початок пубертатного періоду, розвиток когнітивної сфери учнів уяви, процеси запам'ятовування, які протікають гірше на фоні психофізіологічного розгальмування для адекватного відображення зовнішньої реальності й саморегуляції емоційного стану, й поведінки.

• Розуміння і осмислення змісту педагогами, класними керівниками ідеї адаптаційного періоду.

• Індивідуальний підхід до учня, його можливостей, щоб не послабити нервову систему, не занизити самооцінку і мотивацію до засвоєння знань.

• Розвиток і реалізація здібностей учнів.

• Формування цінностей та ідеалів.

• Створення програми адаптаційного періоду

• Проведення батьківських зборів для виявлення очікування батьків в зв'язку з навчанням їхньої дитини в школі, ознайомлення з матеріалами адаптаційного періоду.

• Створення певних рекомендацій, завдань для кожного конкретного класу. Перераховані умови сприяють урахуванню саморегуляції, прийнятті адекватних рішень.