
- •Лекція № 1. Основні напрями розвитку біотехнології
- •Біоенергетика
- •Біотехнологія обробки стоків і контроль забруднення води важкими металами
- •Сільськогосподарська біотехнологія
- •Біогеотехнологія
- •Біоелектроніка
- •Біотехнологія в медицині
- •Біотехнології в харчовій промисловості
- •Біотехнологія молочних продуктів
- •Виробництво спиртів і поліолів
- •Виробництво вторинних метаболітів
- •Біотрансформація
- •Виробництво ферментів
- •Виробництво амінокислот, органічних кислот, вітамінів
- •Біоконверсія лігноцелюлозних об'єктів
- •Використання грибів у біотехнології
- •Найпростіші в біотехнології
- •Водорості
- •Рослини в біотехнології
- •Стадії біотехнологічного виробництва
- •Технологія виготовлення поживного середовища для біосинтезу
- •Підтримка чистоти культури
- •Ферментація, будова ферментера
- •Загальні принципи розділення речовин
- •Одержання готових товарних форм препаратів
- •Субстрати для культивування мікроорганізмів з метою одержання білка
- •Лекція № 6. Технологія одержання мікробних ліпідів
- •Мікроорганізми – продуценти ліпідів
- •Лекція № 7. Технологія одержання ферментних препаратів
- •Глибинний метод виробництва ферментів
- •Виробництво ферментів при поверхневому культивуванні продуцентів
- •Іммобілізація ферментів
- •Класифікація носіїв для ферментів
- •Методи іммобілізації ферментів
- •Застосування іммобілізованих ферментів
- •Іммобілізація клітин
- •Ентомопатогенні препарати грибів
- •Вірусні ентомопатогенні препарати
- •Бактеріальні добрива на основі бульбочкових бактерій
- •Виробництво азотобактерину
- •Бактеріальне добриво фосфобактерин
- •Антибіотики для сільського господарства
- •Лекція № 9. Культура клітин рослин
- •Сфери застосування культур рослинних клітин
- •Культури клітин вищих рослин. Історія методу
- •Морфофізіологічні характеристика каллусних тканин
- •Фактори, що впливають на морфогенез in vitro
- •Генетичні механізми, що обумовлюють диференціювання клітин у культурі
- •Суспензійні культури
- •Методики культивування одиночних рослинних клітин
- •Необхідність іммобілізації рослинних клітин, методи
- •Фізіологічні основи переваги іммобілізованих рослинних клітин перед традиційними способами культивування
- •1. Клітини, іммобілізовані в або на інертному субстраті, утворюють біомасу набагато повільніше, ніж зростаючі в рідких суспензійних культурах.
- •2. Крім повільного росту іммобілізація клітин дозволяє їм рости в тісному фізичному контакті одине з одним, що сприятливо позначається на хімічних контактах.
- •Системи культивування іммобілізованих клітин
- •Застосування ізольованих протопластів
- •Способи отримання і культивування протопластів
- •Способи культивування протопластів
- •Злиття протопластів (парасексуальная гібридизація)
- •Види соматичних гібридів
- •Конструювання клітин
- •Клітинна селекція. Методи клітинної селекції
- •Генетичні основи застосування культури клітин в селекційних цілях
- •Типи клітинних культур, які використовуються в селекції
- •Переваги клітинної селекції перед традиційними селекційними методами
- •Мікроклональне розмноження і оздоровлення рослин
- •Фактори, впливають на процес клонального мікророзмноження
- •Етапи мікроклонального розмноження рослин
- •Методи клонального мікророзмноження
- •Оздоровлення посадкового матеріалу від вірусів методами хіміотерапії і термотерапії
- •Створення штучних асоціацій клітин вищих рослин
- •Підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин
- •Ендосимбіотичні асоціації
- •Екзосимбіотичні асоціації з водоростями, грибами, азотфіксаторами
- •Методи збереження генофонду. Методика кріоконсервації, способи уповільнення росту
- •Безклітинні системи в біотехнології. Мембрани хлоропластів
- •Одержання фотогальванічних елементів з використанням бактеріальних мембран
- •Безклітинні білоксинтезуючі системи (ббсс)
- •Лекція № 10. Біотехнологія одержання культури тваринних клітин і тканин
- •Культивування клітин. Історія методу
- •Введення клітин у культуру, їхнє походження
- •Характеристика клітин, що культивуються in vitro
- •Поживні середовища й умови культивування
- •Системи культивування клітин
- •Використання культури клітин людини
- •Культивування клітин і тканин безхребетних
- •Культивування органів
- •Гібридизація тваринних клітин. Історія методу
- •Методи створення експериментальних химер
- •1. Агрегаційний – був запропонований практично одночасно й незалежно один від одного Тарковським у Варшаві та Мінц у Філадельфії (1961-1962 р.).
- •2. Ін’єкційний – був розроблений р. Гарднером у 1968 р.
- •Механізм злиття клітин
- •Моноклональні антитіла. Функціональна структура антитіл
- •Одержання моноклональних антитіл
- •Методи аналізу: імуноферментний (іфа), імунолюмінесцентний, імунорадіологічний
- •Радіоактивні мітки
- •Застосування моноклональних антитіл
- •Клонування тваринних клітин. Історія клонування
- •Методи трансплантації ядер
- •Клонування ссавців. Історія клонування
- •Регулювання відтворення сільськогосподарських тварин
- •Суперовуляція
- •Аеробне очищення стічних вод
- •Анаеробні системи очищення
- •Показники забруднення стічних вод
- •Перелік питань які виносяться на підсумковий контроль
- •Література
Виробництво ферментів
Виробництво ферментів за допомогою мікроорганізмів більш вигідно, ніж з рослинних і тваринних джерел. Мікробні клітини продукують більше 2 тисяч ферментів, які каталізують біохімічні реакції, пов'язані з ростом, диханням й утворенням продуктів. Багато із цих ферментів можуть бути виділені й проявляють свою активність незалежно від клітин, з яких вони були виділені. Для одержання ферментних препаратів використовують як мікроскопічні гриби, так і бактерії й дріжджі. Іноді одержання технічного ферментного препарату закінчується проведенням процесу ферментації, однак активність ферментів у культуральній рідини швидко знижується. Тому широко практикують одержання сухих технічних ферментних препаратів.
У світі виробляється близько 20 ферментів в обсязі 65 тис. тонн (а існує, як припускають 25000 ферментів). Наприклад, промисловим способом добувають такі ферменти як амілаза, глюкоамілаза, протеаза, інвертаза, пектиназа, каталаза, стрептокіназа, целюлаза й ін.
Амілази й протеази використовують у текстильній, хлібопекарській і шкіряній промисловості. Пектолітичні ферменти можуть бути використані для мацерації тканин при переробці рослинної сировини, наприклад при одержанні льоноволокна. Лужні протеази, особливо іммобілізовані, дуже ефективно використовуються в складі миючих засобів. Крім протеолітичних ферментів до складу миючих засобів уводять ліпазу, целюлазу, оксидазу й амілазу для видалення забруднень крохмального походження. Використання іммобілізованої глюкозоізомерази для безперервного одержання глюкози є найбільш великим процесом такого роду у світі.
Мікробні ферменти активно використовують у клінічній діагностиці при визначенні рівня холестерину в крові й сечової кислоти. Ферменти пропонують використовувати для очищення каналізаційних і водопровідних труб і т.д. і т.п. Ферменти для медичних або аналітичних цілей повинні бути високоочищеними.
У біологічних об'єктах ферменти перебувають у фіксованому стані на поверхні різних клітинних структур – найчастіше на мембранах. Завдяки цьому ферменти зберігають свою активність тривалий час. У біотехнології довгий час застосовувалися препарати вільних ферментів; у такому стані строк їхнього використання був коротким – один виробничий цикл. Для підвищення стабільності виділених ферментів використовують техніку іммобілізації, тобто зв'язування ферментів на поверхні нерозчинного у воді носія, наприклад, органічних полімерів, скла, мінеральних солей, силікатів і т.п. Іммобілізовані ферменти можна тривалий час використовувати в біохімічних реакторах в умовах безперервного процесу.
Іммобілізація і одержання зв’язаних ферментних препаратів стала можливою завдяки детальному вивченню будови багатьох ферментів. Розкрито амінокислотний склад ряду ферментних білків, їхня просторова конфігурація, виявлені активні центри, значення різних функціональних груп у прояві каталітичної активності ферменту й т.д.
Приклади використання іммобілізованих ферментів – ізомеризація глюкози у фруктозу, гідроліз білків, трансформація стероїдів, гормонів і т.д. Нова область застосування іммобілізованих ферментів – створення на їхній основі фотоматеріалів. На основі дії ферментів побудовані біолюмінісцентні й імуноферментні методи аналізу, відмітною рисою яких є висока чутливість й абсолютна специфічність.